Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Радкевич Вікторії Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Вікторії РАДКЕВИЧ,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ярослава НАГАЛКИ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Радкевич Вікторії Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Радкевич Вікторія Миколаївна звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Радкевич В.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Радкевич Вікторія Миколаївна, дата народження – ____________ року, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2006 році кандидат закінчила Одеську національну юридичну академію і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

У 2012 році отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Миколаївською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Радкевич В.М. має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років (на момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі).

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап  – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Радкевич В.М. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	47,60	353,10
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	144
	здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	121,50

Отже, кількість балів, отриманих Радкевич В.М. за кваліфікаційний іспит, свідчить про її відповідність критерію професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Радкевич В.М.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Радкевич В.М. вимогам до кандидата на посаду судді.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Радкевич В.М.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Миколаївського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Радкевич В.М. доповідачем визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, НАЗК, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року надіслала кандидату на посаду судді апеляційного загального суду листа № 21-6808/25, у якому запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення Радкевич В.М. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запити до голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської обласної, Миколаївської обласної кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури та кандидата з метою з’ясування інформації, яка має значення для кваліфікаційного оцінювання Радкевич В.М.

У відповідь на запити отримано інформацію, яку долучено до матеріалів досьє.

До Комісії 10 лютого 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання інформації, затверджене 10 лютого 2026 року (далі – рішення).

Листом від 10 лютого 2026 року Комісія запропонувала кандидату надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на її думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 17 лютого 2026 року надійшли пояснення кандидата щодо обставин, викладених у рішенні ГРД.

Радкевич В.М. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Радкевич В.М. проведено 19 березня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Радкевич В.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	19	19	19	19	37,67
	відповідальність
	безперервний розвиток	18	19	19	18,67

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Радкевич В.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	10	9	9,67	37,67
	ефективна взаємодія	9	9	9	9
	стійкість мотивації	9	9	9	9
	емоційна стійкість	10	10	10	10

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності Єдиним показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10. Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для оцінювання відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12. Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

Істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії 10 лютого 2026 року надійшло рішення ГРД про надання інформації, затверджене 10 лютого 2026 року (далі – рішення), у якому вказано таке.

1. У 2005 році кандидат, будучи студенткою, набула у власність квартиру вартістю 10 970 грн за договором купівлі-продажу від 20 квітня 2005 року. За поясненнями кандидата, кошти на придбання зазначеної квартири були надані батьками, оскільки власних доходів вона не мала.

Водночас офіційні доходи батька за період 1998–2005 років становили 1 376,20 грн, матері – 22 295,25 грн, що ставить під сумнів можливість накопичення сім’єю кандидата коштів, достатніх для придбання квартири.

Крім того, на думку ГРД, потребує з’ясування питання щодо підстав оформлення права власності на кандидата за відсутності у неї власних доходів.

На спростування інформації ГРД, кандидат пояснила, що її сім’я вела помірний та ощадливий спосіб життя, без значних витрат на особисті потреби, що ускладнює визначення точного обсягу щоденних витрат на утримання домогосподарства.

Водночас зазначено, що батьки фактично здійснювали трудову діяльність протягом тривалого періоду, у тому числі з отриманням доходів, які не повною мірою відображені у відомостях з державних реєстрів. Зокрема, надана довідка про доходи матері містить неповні дані та не охоплює окремі звітні періоди, попри безперервну трудову діяльність.

Додатково пояснила, що батько отримував доходи від підприємницької діяльності (зокрема, операцій з металобрухтом), ведення особистого селянського господарства (вирощування худоби та реалізація продукції), а також від передачі земельного паю в оренду на 49 років з отриманням орендної плати у грошовій та натуральній формі.

Стосовно набуття квартири встановлено, що договір купівлі-продажу укладено на ім’я кандидата.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Єдиних показників «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно: дії судді (кандидата на посаду судді), спрямовані на набуття прав на об’єкти цивільних прав, не суперечать вимогам законодавства, правилам професійної етики та є добросовісними; вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та/або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав; набуте суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї право власності / користування на об’єкт цивільних прав безоплатно або від пов’язаної із суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї особи було набуте попереднім власником / власником із законних джерел за ринковою вартістю; право на об’єкт цивільних прав оформлено без ознак приховування особи судді (кандидата на посаду судді) як власника або користувача; право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте суддею (кандидатом на посаду судді) або членами його сім’ї за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової вартості; підстави та порядок набуття суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї права на об’єкт цивільних прав не мають очевидних ознак невідповідності вимогам законодавства, про які суддя (кандидат на посаду судді) та члени його сім’ї не могли не знати; під час набуття або відчуження прав на об’єкт цивільних прав суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї дотримано вимоги антикорупційного законодавства, законодавства про оцінку та оціночну діяльність, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, податкового законодавства, нормативних актів Національного банку України, інших нормативно-правових актів.

Комісія зауважує, що навіть правомірний за зовнішніми ознаками правочин може викликати сумніви щодо достовірності зазначеної в ньому вартості предмета купівлі-продажу та можливого заниження цієї вартості. Відображення вартості майна, що не відповідає його фактичній вартості (заниження ціни предмета купівлі-продажу), є негативним явищем, оскільки перешкоджає оцінюванню реального майнового стану кандидата та членів його сім’ї і ускладнює зіставлення рівня їх доходів і видатків. Це також може порушувати правила грошових розрахунків і фінансового моніторингу та може мати ознаки, якщо не ухилення від оподаткування, то принаймні свідомого сприяння йому.

Комісія вважає недостатньо переконливими пояснення Радкевич В.М. щодо вартості придбаного майна та достатності коштів батьків на придбання такого майна, однак вважає, що сумніви в достовірності задекларованої вартості вказаного об’єкта не є достатніми для визнання її такою, що не відповідає критерію доброчесності.

2. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру адвокатів України (далі — ЄРАУ) кандидат 14 серпня 2012 року набула право на заняття адвокатською діяльністю.

Водночас у поданих деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація, Декларації) за 2018, 2020–2024 роки відсутні відомості про її членство в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ).

Кандидат визнала допущену помилку, яка полягає в недекларуванні участі в НААУ та зазначила про намір врахувати це під час подальшого декларування.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації зазначаються відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» НААУ є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

З моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами НААУ з моменту складення присяги адвоката України (частина шоста статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з роз’ясненнями НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» від 13 лютого 2020 року № 1 стосовно заходів фінансового контролю» до об’єднань (організацій), членство у яких (членство в органах яких) слід відображати в декларації, належать, зокрема, самоврядні професійні об’єднання, а саме об’єднання фізичних осіб, які здійснюють професійну діяльність, зокрема, самоврядні об’єднання адвокатів (Національна  асоціація адвокатів України),  нотаріусів  (Нотаріальна палата України), лікарів.

Таким чином, НААУ слід вважати самоврядним професійним об’єднанням адвокатів. Інформація про членство в такому об'єднанні або про входження до його керівних, ревізійних чи наглядових органів повинна бути відображена в декларації відповідно до пункту 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

У зв’язку з цим Комісія дійшла висновку про наявність порушення вимог декларування, що свідчить про невідповідність показнику «Чесність» критерію доброчесності.

Крім цього, за результатами дослідження досьє кандидата Комісією встановлено інші обставини, що не були вказані в рішенні ГРД, однак не можуть бути залишені поза увагою.

3. Кандидат зазначила, що вона постійно підвищує свій професійний рівень, бере участь у семінарах, тренінгах, форумах. На уточнювальні запитання відповіла, що дотримується встановленої законодавством періодичності відвідування заходів з метою підвищення кваліфікації, а всі наявні документи надані нею, разом із заявою про участь у конкурсі.

Комісія ставить під сумнів достовірність наданих пояснень, адже кандидатом не підтверджено проходження обов’язкового підвищення рівня професійної компетентності (підвищення кваліфікації), передбаченого порядком підвищення професійного рівня адвокатів України. Так, відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України кандидатом підтверджено підвищення кваліфікації лише у 2019–2021, 2024–2025 роках.

В анкеті кандидата на посаду судді також зазначено про участь в заходах підвищення кваліфікації у 2014–2016, 2018 роках.

Водночас у Комісії відсутні відомості про підвищення кандидатом кваліфікації у 2017 та 2022–2023 роках, підтверджувальні документів кандидатом не надано.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень.

Згідно зі статтею 11 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (зі змінами), зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Способи та вимоги до підвищення кваліфікації адвоката врегульовані Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63 (у редакції, чинній на момент виникнення вказаних обставин) (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Пунктами 16 та 20 Порядку передбачено, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).

Всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).

На думку Комісії, відсутність відомостей про підвищення кандидатом кваліфікації у 2017 та 2022–2023 роках свідчить не лише про неналежне виконання кандидатом вимог щодо постійного професійного розвитку, але й про надання недостовірних пояснень під час співбесіди.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику «Чесність».

Відповідно до пункту 19 розділу ІІІ Єдиних показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності; в особистому та професійному житті поводився так, щоб його поведінка на думку звичайної розсудливої людини була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки.

У зв’язку з цим Комісія дійшла висновку про наявність обставин, що можуть свідчити про невідповідність кандидата показнику «Чесність» критерію доброчесності.

4. У розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» Декларації за 2023 рік кандидат вказала фактичне місце проживання: місто Миколаїв, АДРЕСА_1.

Водночас у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» цієї Декларації кандидат не зазначила права користування об’єктом за місцем фактичного проживання.

Крім того, право власності на відповідний об’єкт нерухомості набуто лише 27 січня 2024 року.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на дату подання Декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Навіть технічні помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.

З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що кандидат не забезпечила належного рівня повноти декларування відповідних відомостей, що свідчить про невідповідність показнику «Чесність» критерію доброчесності.

5. У розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» Декларації за 2022 рік кандидат вперше вказала про автомобіль Volkswagen Pointer, 2006 року випуску, що належить третій особі – ОСОБА_1. Дата набуття права – 24 вересня 2021 року.

Водночас у розділі 6 «Цінне рухоме майно–транспортні засоби» Декларації за 2021 рік кандидат не зазначила відомостей про право користування зазначеним транспортним засобом.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на дату подання Декларації) у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

З огляду на викладене Комісія дійшла висновку про відсутність ознак умисного приховування відомостей, однак констатує неналежне виконання кандидатом обов’язку щодо повного та достовірного декларування об’єктів рухомого майна, що свідчить про невідповідність показнику «Чесність» критерію доброчесності.

6. Повертаючись до обставин, викладених у рішенні ГРД, Комісія зазначає таке.

Відповідно до Декларацій за 2018–2024 роки кандидат 05 жовтня 2017 року набула у власність квартиру загальною площею 41,9 кв. м, розташовану в місті Миколаїв, вартістю 66 887 грн (еквівалентно близько 2 515,49 доларів США).

Зазначений об’єкт нерухомого майна набуто на підставі договору дарування. Дарувальницею квартири є ОСОБА_2 (за словами кандидата, дарувальниця є хрещеницею її батька).

Водночас, за даними відкритих джерел, середня ринкова вартість аналогічних квартир у місті Миколаєві у 2017 році була істотно вищою. Це може свідчити про невідповідність задекларованої оціночної вартості реальній ринковій ціні на момент набуття права власності та потребує додаткового з’ясування з урахуванням характеру відносин між кандидатом та дарувальницею.

Крім того, на переконання ГРД, хоча кандидат повідомила про сплату всіх передбачених законодавством податків і зборів, визначення бази оподаткування, виходячи з оціночної вартості, могло вплинути на розмір податкових зобов’язань.

Кандидат підтвердила, що квартира в місті Миколаєві набута нею на підставі договору дарування від 16 травня 2017 року, укладеного з хрещеницею її батька. Кандидат пояснила, що мотивом дарування було бажання дарувальниці віддячити її батьку за раніше надану ним фінансову допомогу, а також намір виїхати за кордон на постійне місце проживання.

За словами Радкевич В.М., на момент укладення договору її батько хворів та потребував власного житла у місті Миколаєві для отримання медичної допомоги. За його ініціативи право власності на квартиру було оформлено на кандидата.

Вартість квартири на момент укладення договору дарування становила 66 887 грн. Інформацією про іншу вартість об’єкта кандидат не володіє, оцінка майна здійснювалась на замовлення дарувальниці.

У постанові від 12 лютого 2026 року у справі № 990/301/25 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що Комісія в межах перевірки критерію доброчесності має право аналізувати обставини, пов’язані з майновими операціями, з метою оцінки прозорості та обґрунтованості фінансових дій кандидата.

Комісія виходить із того, що встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання не передбачає юридичної кваліфікації правочинів або детального аналізу всіх фінансових операцій, як це відбувається, наприклад, у межах судового розгляду. Замість цього Комісія керується стандартом обґрунтованого сумніву, який формується на підставі аналізу сукупності інформації, фактів, обставин, пояснень кандидата та інших матеріалів, що дають підстави для висновку про відповідність або невідповідність кандидата вимогам до судді.

З урахуванням встановлених обставин та непереконливих пояснень кандидата щодо підстав та обставин набуття у власність нерухомого майна, залишилися незрозумілими мотиви, із яких стороння особа подарувала кандидату цінне нерухоме майно.

Комісія також звертає увагу, що обставини набуття у власність квартири на підставі договору дарування від особи, яка не перебувала з нею у близьких чи родинних відносинах, з огляду на характер правочину, суб’єктний склад його учасників, а також наведені мотиви його укладення можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо відповідності виду правочину його дійсному змісту.

Це своєю чергою є приводом виникненням обґрунтованого сумніву не лише в прозорості та добросовісності відповідної майнової операції, але й у достовірності наданих кандидатом пояснень щодо дійсного змісту договірних правовідносин.

Із зазначених підстав Комісія доходить висновку про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата показнику «Чесність» критерію доброчесності.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику «Чесність».

Відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Єдиних показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності; надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний; надав правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації; під час досягнення професійних цілей та успіхів дотримувався етичних принципів щодо себе чи членів своєї сім’ї; під час набуття права на об’єкти цивільних прав, отримання інших благ, переваг, пільг чи статусу, виконання обов’язків, вирішення спорів не допускав поведінки, яка, на думку звичайної розсудливої людини, може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду; в особистому та професійному житті поводився так, щоб його поведінка на думку звичайної розсудливої людини, була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки; докладає зусиль для того, щоб члени його сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка, на думку звичайної розсудливої людини, може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 146, 159, 160 постанови від 20 листопада 2025 року у справі № 990/148/24 вказала, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

Від професійних та моральних якостей суддів залежить рівень здійснення правосуддя в державі, а тому особисті й моральні якості кандидата на посаду судді поряд із професійними якостями є визначальними характеристиками під час вирішення питання про призначення його на посаду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990/71/24 вказано, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

Указані вище порушення є підставою для обґрунтованого сумніву у відповідності Радкевич В.М. критерію доброчесності за показником «Чесність».

Ураховуючи встановлені вище порушення, кандидат підлягає оцінці у 0 балів за критерієм доброчесності, що є підставою для визнання її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, та припинення кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до пункту 6.41 розділу 6 Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 0 (нуль) балів, тому Комісія виснує, що Радкевич В.М. не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивні здібності	47,60	353,10
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	144
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	121,50
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	19	37,67
	безперервний розвиток	18,67
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9,67	37,67
	ефективна взаємодія	9
	стійкість мотивації	9
	емоційна стійкість	10
доброчесність та професійна етика	незалежність		0
	чесність
	неупередженість
	сумлінність
	непідкупність
	дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	428,44

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Радкевич Вікторія Миколаївна набрала 428,44 бала.

2. Визнати Радкевич Вікторію Миколаївну такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                           Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                        Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                  Галина ШЕВЧУК