Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гарського Олександра Вячеславовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра ГАРСЬКОГО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гарського Олександра Вячеславовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Гарський Олександр Вячеславович подав до Комісії заяву про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Гарського О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Гарський О.В., дата народження – _____________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2000 році кандидат закінчив Одеську національну юридичну академію і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Указом Президента України від 07 жовтня 2005 року № 1429/2005 Гарського О.В. призначено на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси строком на п’ять років.

Постановою Верховної Ради України від 04 листопада 2010 року № 2678-VI Гарський О.В. призначений на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси безстроково.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» змінено найменування Малиновського районного суду міста Одеси на Хаджибейський районний суд міста Одеси.

Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне  оцінювання  суддів  місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Малиновського районного суду міста Одеси Гарського О.В.

Рішенням Комісії від 23 липня 2018 року № 1285/ко-18 зупинено кваліфікаційне оцінювання судді Малиновського районного суду міста Одеси Гарського О.В.; вирішено повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) та інших суб’єктів у сфері протидії корупції відповідно до їх повноважень про обставини,  що можуть свідчити про порушення суддею законодавства у сфері запобігання корупції.

На адресу Комісії 21 серпня 2018 року надійшов лист НАЗК від 17 серпня 2018 року № 42-01/36037/18, у якому повідомлено про непідтвердження інформації, викладеної в листі Комісії.

Указані обставини стали підставою для поновлення кваліфікаційного оцінювання судді Малиновського районного суду міста Одеси Гарського О.В.

Рішенням Комісії від 17 вересня 2018 року № 1587/ко-18 визначено, що суддя Малиновського районного суду міста Одеси Гарський О.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 746,5 бала, та визнано його таким, що відповідає займаній посаді.

На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі стаж Гарського О.В. на посаді судді становив понад 18 років.

До дисциплінарної відповідальності Гарський О.В. не притягався.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап  – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Гарський О.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	43,9	355,9
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	140
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	132

Отже, кількість балів, отриманих кандидатом за кваліфікаційний іспит, свідчить про його відповідність критерію професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Гарського О.В.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, НАЗК, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет визнання його обмежено дієздатним або недієздатним.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією щодо кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

НАЗК (лист від 20 серпня 2025 року № 49-01/70951-25) повідомило, що в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік кандидат на посаду зазначив дохід члена сім’ї (дружини) від зайняття незалежною професійною діяльністю в розмірі 251 022 грн, інформація про який відсутня. Водночас, відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, сума доходу члена сім’ї (дружини), отриманого у вигляді доходу, виплаченого самозайнятій особі (ознака доходу «157»), становить 39 000 грн, а також подано нею податкову декларацію (ознака доходу «777») на загальну суму 84 970 гривень. 

Комісія (лист від 26 серпня 2025 року № 32дпс-886/23) запропонувала кандидату надати пояснення щодо розбіжностей, виявлених НАЗК.

23 вересня 2025 року до Комісії надійшли пояснення Гарського О.В. та підтверджувальні документи (лист вх. № 32дпс-886/23 від 23 вересня 2025 року).

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Гарського О.В. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Гарського О.В.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Миколаївського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гарського О.В. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, НАЗК, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

06 серпня 2025 року Комісія надіслала кандидату лист № 21-6808/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на його думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

08 серпня 2025 року до Комісії надійшли пояснення від Гарського О.В. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 09 березня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Комісії інформації, затверджене 02 березня 2026 року.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 09 березня 2026 року № 32дпс-886/23) надіслано зазначене рішення кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені в ньому.

До Комісії 16 березня 2026 року надійшли пояснення Гарського О.В. щодо обставин, викладених в інформації ГРД, та копії відповідних документів.

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запит до Хаджибейського районного суду міста Одеси, відповіді якого долучено до матеріалів досьє.

Гарському О.В. надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з кандидатом проведено 19 березня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої  та соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення членів Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	20	21	21	20,67	40,67
	відповідальність
	безперервний розвиток	20	20	20	20

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що Гарський О.В. відповідає критерію особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні відповідності критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання відповідності критерію особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Гарським О.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	12	11	11	43,33
	ефективна взаємодія	10	11	10	10,33
	стійкість мотивації	11	11	11	11
	емоційна стійкість	11	11	11	11

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10. Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для оцінки відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12. Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

При цьому істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії 09 березня 2026 року надійшло рішення ГРД про надання Комісії інформації, затверджене 02 березня 2026 року, у якому зазначено таке.

1. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо дружини кандидата ОСОБА_1 встановлено, що вона була власником чотирьох земельних ділянок в Одеській області з кадастровими номерами: НОМЕР_1 (смт Хлібодарське), НОМЕР_2 (с/рада Дальницька), НОМЕР_3 (смт Таїрове), НОМЕР_4 (смт Таїрове) (далі – земельні ділянки).

Водночас кандидат у жодній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) не задекларував земельні ділянки, що належали його дружині на праві власності.

ГРД, покликаючись на пояснення Гарського О.В., рішення Комісії від 07 червня 2017 року № 101/вс-17, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року у справі № 509/2228/17, вказала, що  дружина кандидата у 2008 та 2010 роках відчужила земельні ділянки без нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу. Станом на 2017 та 2018 роки покупцями не було оформлено належним чином право власності на земельні ділянки. У зв’язку з цим дружина кандидата у 2017 році зверталась до суду з позовами, у яких просила зобов’язати третіх осіб оформити та підписати з нею нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельних ділянок і здійснити державну реєстрацію права власності на них. Надалі рішеннями суду за зустрічними позовами було визнано право власності на земельні ділянки за іншою особою.

ГРД зазначила, що в письмових поясненнях у межах права на відповідь Гарський О.В. вказав: «Декларування відомостей стосовно речових прав на всі існуючі у мене та моєї дружини об’єкти власності відображаються у поданих деклараціях відповідно до фактичних обставин. Зазначені земельні ділянки, не декларувались в якості власності, належні моїй дружині, оскільки є фактично відчуженими з 2008, 2010 років.

Грошові кошти, які були отримані авансовими платежами від продажу земельних ділянок були належним чином задекларовані моєю дружиною та мною і витрачені на потреби нашої сім’ї на будівництво нерухомого майна, яке декларується мною з часу набуття права власності щодо нього у селі Синяк, Мукачівський район, Закарпатська область.

Необхідно зазначити, що незважаючи на перебування вказаного майна у володінні фактичного набувача (були передані йому з документами), належне оформлення відповідних договорів вказаного нерухомого майна затягувалось фактичним набувачем з причин особистого характеру. Оскільки грошові кошти були задекларовані, а земельні ділянки разом з документами, що посвідчують право власності були передані у володіння, користування та розпорядження фактичним власникам, я впевнено вважав, що земельні ділянки не підлягають декларуванню. Більше того, я вперше дізнався про їх наявність з довідки Громадської ради доброчесності. Так само їх наявністю була здивована моя дружина, оскільки щиро вважала, що вони ще у 2008, 2010 році вибули з її володіння. Відповідно жоден член моєї сім’ї після фактичної передачі земельних ділянок у власність іншим особам, виходячи з добропорядності усіх сторін угоди щодо відчуження, не турбувався та не цікавився їх юридичним станом.

За рекомендацією ГДР моєю дружиною 21 червня 2017 року були подані позови до власників земельних ділянок про зобов’язання їх оформити та здійснити державну реєстрацію права власності (з посиланням на Висновок ГДР). Відповідно до рішень Овідіопольського та Біляївського районних судів Одеської області від 14.12.2017 року та 15.02.2018 року у позові щодо зобов’язань було відмовлено. Натомість за відповідним власником визнано право власності на земельні ділянки. Слід зазначити, що рішеннями судів встановлено факт продажу земельних ділянок, а саме 2008, 2010 рік та підтверджений факт неможливості вплинути на нового власника із зобов’язанням здійснити державну реєстрацію права власності.

Таким чином, зазначені вище рішення обох судів і є ключовими незалежними доказами на підтримку достовірності моїх доводів. Відповідно я не декларував вказані земельні ділянки по-перше, тому, що не знав про їх існування, оскільки дружина мені нічого про них не повідомляла. По-друге тому, що дружина вважала, що право власності в неї відсутнє, оскільки грошові кошти за них вона отримала в період часу -2008, 2010 рік. Ніяких договорів відчуження посвідчено не було, а право власності було зареєстровано на набувача на підставі відповідних рішень Овідіопольського та Біляївського районних судів Одеської області, в яких зазначено що вищезазначені об’єкти, були вилучені з володіння дружини з 2008, 2010 роках».

На переконання ГРД, кандидат мав обов’язок декларувати земельні ділянки, які відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно належали члену його сім’ї.

Водночас ГРД виснувала, що з урахуванням визнання Гарським О.В. ситуації, що склалася, надання ним узгоджених та документально підтверджених пояснень, а також з огляду на те, що спір щодо права власності було вирішено в судовому порядку з подальшим усуненням правової невизначеності, не встановлено підстав для затвердження висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Під час співбесіди Гарський О.В. підтримав пояснення, надані ним ГРД, та зазначив, що умислу недекларування в нього не було.

Комісією проаналізовано обставини, викладені в рішеннях Біляївського районного суду Одеської області від 15 лютого 2018 року у справі № 509/2228/17, Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року у справі № 509/2228/17 та від 14 грудня 2017 року у справі № 509/2230/17, та встановлено, що визнання права власності на земельні ділянки за третіми особами відбулось у 2017 та 2018 роках.

Стосовно земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1.

Із рішення Біляївського районного суду Одеської області від 15 лютого 2018 року у справі № 509/2228/17 слідує, що в 2007 році ОСОБА_1 придбала земельну ділянку, розташовану за адресою: Одеська область, Біляївський район, смт Хлібодарське, АДРЕСА_1. Потім до неї звернулася ОСОБА_2, яка хотіла купити вказану земельну ділянку, але у неї не було повної суми коштів для придбання земельної ділянки. ОСОБА_1 отримала частину коштів та передала у власність земельну ділянку ОСОБА_2, остання взяла в кредит кошти в «Укрпромбанк» з метою повністю розрахуватися з ОСОБА_1, яка виступила поручителем перед банком.

Із указаного рішення Біляївського районного суду Одеської області вбачається, що грошову суму в розмірі 2 000 дол. США для придбання земельної ділянки ОСОБА_2 фактично надала ОСОБА_3 та згідно з домовленостями між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 була зобов’язана переоформити її на ім’я ОСОБА_3.

ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в рахунок продажу земельної ділянки після передачі нею в іпотеку земельної ділянки в забезпечення зобов’язань ОСОБА_2.

ОСОБА_1 передала земельну ділянку в повне володіння та користування ОСОБА_2 01 серпня 2008 року, за що отримала грошові кошти в розмірі 10 000 дол. США та з того часу вже не була фактичною власницею земельної ділянки. ОСОБА_2 повинна була переоформити земельну ділянку на ОСОБА_3, однак цього не зробила.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 15 лютого 2018 року у справі № 509/2228/17 визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку (кадастровий номер – НОМЕР_1), розташовану за адресою: Одеська область, Біляївський район, смт Хлібодарське, АДРЕСА_1.

Стосовно земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2.

Із рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року у справі № 509/2228/17 слідує, що 01 вересня 2007 року між ОСОБА_1 як продавцем та ОСОБА_2 як покупцем було укладено договір купівлі-продажу належної ОСОБА_1 земельної ділянки. Грошову суму в розмірі 2 000 дол. США для придбання земельної ділянки ОСОБА_2 фактично надала ОСОБА_3 та згідно з домовленостями між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 була зобов’язана переоформити їх на ім’я ОСОБА_3.

У зв’язку із відсутністю у ОСОБА_1 на час укладення договору державних актів на право власності на земельну ділянку правочин був оформлений у вигляді розписки про отримання ОСОБА_1 зазначених грошових коштів і зобов’язання оформити договір у письмовій формі із нотаріальним посвідченням після отримання державного акта. 03 вересня 2007 року ОСОБА_1 було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку. 01 листопада 2008 року ОСОБА_1 за домовленістю із ОСОБА_2 на підтвердження отримання повної суми за угодою передала останній зазначений державний акт, про що було складено розписку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 передала зазначену земельну ділянку в повне володіння та користування ОСОБА_2 01 листопада 2008 року та відтоді нею не користувалась та не володіла.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року у справі № 509/2228/17 визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,060 га, розташовану, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, АДРЕСА_2 (кадастровий номер – НОМЕР_2).

Стосовно земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4.

У рішенні Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року у справі № 509/2230/17 вказано, що 01 вересня 2007 року між ОСОБА_1 як продавцем та ОСОБА_4 як покупцем було укладено договір купівлі-продажу належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0650 га, розташованої за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, АДРЕСА_3 (кадастровий номер – НОМЕР_3) та земельної ділянки площею 0,0650 га, розташованої за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, АДРЕСА_4 (кадастровий номер – НОМЕР_4). Грошову суму в розмірі 2 000 дол. США для придбання земельних ділянок ОСОБА_4 фактично надала ОСОБА_3, та згідно з домовленостями між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 був зобов’язаний переоформити їх на ім’я ОСОБА_3. У зв’язку із відсутністю у ОСОБА_1 на час укладення договору державних актів на право власності на ці земельні ділянки правочин був оформлений у вигляді розписки про отримання ОСОБА_1 зазначених грошових коштів і зобов’язання оформити договір у письмовій формі із нотаріальним посвідченням після отримання державних актів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 передала зазначені вище земельні ділянки в повне володіння та користування ОСОБА_4 01 червня 2010 року.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року у справі № 509/2230/17 визнано за ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки площею 0,0650 га, розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, АДРЕСА_4, АДРЕСА_3 (кадастровий номер – НОМЕР_4; кадастровий номер – НОМЕР_3).

Отже, фактично земельні ділянки вибули з власності члена сім’ї кандидата у 2008 та 2010 роках, проте визнання права власності на них за третіми особами відбулось у 2017 та 2018 роках.

Комісія зазначає, що вказані обставини були предметом розгляду під час проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання Гарського О.В. на відповідність займаній посаді. Рішенням Комісії від 23 липня 2018 року № 1285/ко-18 кваліфікаційне оцінювання судді Малиновського районного суду міста Одеси Гарського О.В. було зупинено з метою повідомлення НАЗК та інших суб’єктів у сфері протидії корупції відповідно до їх повноважень про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею законодавства у сфері запобігання корупції.

Комісія (лист від 02 серпня 2018 року № 31кп-1125/18) повідомила НАЗК про недекларування Гарським О.В. земельних ділянок, які належать члену його сім’ї.   

До Комісії 21 серпня 2018 року із НАЗК надійшло повідомлення про те, що земельні ділянки не перебувають у власності члена сім’ї суб’єкта декларування, а інформація, яку повідомила Комісія, не підтвердилася.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 334 Цивільного кодексу України  право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

З огляду на викладене Комісія погоджується з позицією ГРД, що відомості про земельні ділянки члена сім’ї підлягали декларуванню Гарським О.В.

Однак, ураховуючи обставини, встановлені рішеннями Біляївського районного суду Одеської області від 15 лютого 2018 року у справі № 509/2228/17, Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року у справі № 509/2230/17 та від 14 грудня 2017 року у справі № 509/2228/17, пояснення кандидата, Комісія дійшла висновку, що вказане порушення не свідчить про невідповідність кандидата критерію доброчесності, однак може бути підставою для зменшення кількості балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

2. У Деклараціях кандидата не зазначені відомості про фінансові зобов’язання його дружини, хоча з аналізу даних державних реєстрів слідує, що в неї існують фінансові зобов’язання в розмірі 1 797 629,58 грн зі строком виконання до 08 грудня 2027 року; у розмірі 38 000 дол. США зі строком виконання до 30 липня 2023 року; у розмірі 515 000 грн зі строком виконання до 28 жовтня 2022 року, за яким ОСОБА_1 є майновим поручителем.

ГРД зазначає, що вказані обставини потребують додаткових пояснень кандидата з метою усунення будь-яких сумнівів у стороннього спостерігача щодо його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

Гарський О.В. надав письмові та усні пояснення та заперечив наявність у дружини фінансових зобов’язань.

Під час співбесіди кандидат уточнив, що частина фінансових зобов’язань була пов’язана з зазначеними вище земельними ділянками. Предметом уваги стала інформація щодо раніше припинених зобов’язань – поруки з 2008 року до 2010 року, відомості про які несвоєчасно були вилучені колишнім кредитором.

Також Гарський О.В. зазначив, що його дружина мала правові відносини щодо фінансових зобов’язань лише в АТ «УкрСиббанк» та повідомив, що згідно з довідкою вказаного банку від 21 квітня 2017 року № 76-8-31/122 ОСОБА_1 з 2006 року не має зобов’язань, отриманих та непогашених кредитів в АТ «УкрСиббанк».

Гарський О.В. звернув увагу, що факт відсутності фінансових зобов’язань підтверджується інформацією з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 13 березня 2026 року.

На підтвердження пояснень кандидат надав довідку АТ «УкрСиббанк» від 21 квітня 2017 року № 76-8-31/122; інформацію з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 13 березня 2026 року. З указаних документів вбачається, що дружина кандидата не має фінансових зобов’язань.

Комісія вважає пояснення кандидата достатніми для спростування тверджень про порушення правил декларування фінансових зобов’язань.  Також встановлено, що частина фінансових зобов’язань була пов’язана із зазначеними вище земельними ділянками. Це підтверджується рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 21 березня 2012 року у справі № 2-207/11, у якому вказано: «28.10.2008 року між ВАТ «Фольксбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № KF53340. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 кредитного договору банк зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 515 000 гривень.

… 28.10.2008 року між ОСОБА_1, яка виступає майновим поручителем ОСОБА_2, та ВАТ «Фольксбанк» було укладено договір іпотеки.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 ОСОБА_1 для забезпечення виконання в повному обсязі зобов’язань ОСОБА_2 перед ВАТ «Фольксбанк» за кредитним договором № KF53340 від 28.10.2008 року щодо сплати процентів, неустойки (штрафів, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, передала в іпотеку ВАТ «Фольксбанк» наступне нерухоме майно: … земельну ділянку, площею 0,060 га, розташована АДРЕСА_2, Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області».

До матеріалів досьє кандидата долучено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта (номер інформаційної довідки ______) з якої вбачається, що земельні ділянки (НОМЕР_1, НОМЕР_2) були об’єктом обтяження за іпотечними договорами від 31 липня та 28 жовтня 2008 року.

Ураховуючи викладене, Комісія вважає пояснення кандидата прийнятними, а обставини, викладені в цьому пункті рішення ГРД, такими, що не свідчать про невідповідність критеріям доброчесності. 

3. Відповідно до Декларації за 2023 рік Гарський О.В. 14 лютого 2023 року набув право користування автомобілем Volkswagen Touareg 2022 року випуску, власником якого є його мати.

ГРД зазначає, що відповідно до архівних оголошень, розміщених на сайті «AUTO.RIA», середня вартість вживаного автомобіля Volkswagen Touareg 2022 року випуску у 2023 році становила 75 000 дол. США, що еквівалентно 2 742 750 грн.

Водночас ГРД зазначила, що відповідно до документів, наданих кандидатом, його батьки мали фінансову спроможність придбати такий транспортний засіб.

Відповідно до Декларації за 2023 рік 02 січня 2023 року дружина Гарського О.В. набула право користування автомобілем HONDA CRV 2021 року випуску, власником якого є її сестра.

На переконання ГРД, користування Гарським О.В. та його дружиною транспортними засобами, які на праві власності належать їх близьким родичам, виглядає сумнівним. Існує потенційний ризик того, що під таким користуванням може приховуватися реальне набуття або володіння активами в інтересах кандидата чи його сім’ї без їх належного відображення як об’єктів права власності.

Гарський О.В. надав письмові та усні пояснення щодо обставин набуття прав на вказані транспорті засоби.

Кандидат зауважив, що 07 лютого 2023 року його мати придбала автомобіль Volkswagen Touareg 2022 року випуску вартістю 2 287 000 грн. Джерелом походження коштів для придбання автомобіля були заощадження батьків. Кандидат зазначив, що його батько ОСОБА_5 суддя у відставці отримує довічне грошове утримання у значному розмірі.

Під час співбесіди кандидат зазначив, що автомобілем Volkswagen Touareg 2022 року випуску користувався також його брат.

Стосовно автомобіля HONDA CRV 2021 року випуску кандидат зазначив, що автомобіль було придбано у жовтні 2022 року сестрою його дружини – ОСОБА_6 Джерелом походження коштів для придбання ОСОБА_6 автомобіля були кошти від продажу її матір’ю ОСОБА_7 квартири в місті Одеса та автомобіля HONDA CRV 2008 року випуску.

У письмових поясненнях Гарський О.В. зазначив, що в листопаді 2021 року ОСОБА_7 продала квартиру в місті Одеса вартістю 754 400 грн, що еквівалентно 28 500 дол. США. На момент придбання сестрою дружини автомобіля 28 500 дол. США було еквівалентно 1 150 000 грн. Крім того, кандидат повідомив, що у 2022 році ОСОБА_7 продала автомобіль HONDA CRV 2008 року випуску вартістю 10 500 дол. США та зазначив, що документи, які підтверджують вказаний правочин не збереглися.

Гарський О.В. зазначив, що автомобілем HONDA CRV 2021 року випуску користується його дружина та її сестра, оскільки територіально проживають поруч.

На підтвердження пояснень кандидат надав копії: довідки Правекс банку від 01 травня 2023 року № 749/40 про доходи ОСОБА_5; договору купівлі-продажу квартири від 02 листопада 2021 року.

Комісією встановлено, що в розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» Декларації за 2023 рік Гарський О.В. вказав про інше право користування (користування без договору за довіреністю) автомобілем Volkswagen Touareg 2022 року випуску, власником якого є ОСОБА_8 (дата набуття права 14 лютого 2023 року) та про інше право користування (користування без договору, за довіреністю) дружиною ОСОБА_1 автомобілем HONDA CR-V 2021 року випуску, власником якого є ОСОБА_6 (дата набуття права 02 січня 2023 року).

Комісія вважає пояснення кандидата щодо джерел походження коштів для придбання матір’ю автомобіля Volkswagen Touareg достатніми, оскільки з довідки Правекс банку від 01 травня 2023 року № 749/40 про доходи ОСОБА_5 (батько кандидата) вбачається, що його щомісячна пенсія (довічне грошове утримання судді у відставці) з 2020 року становила понад 144 000 грн. Враховуючи викладене, Комісія висновує, що батьки кандидата мали фінансову можливість придбати автомобіль Volkswagen Touareg 2022 року випуску вартістю 2 287 000 грн. 

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів 05 жовтня 2022 року ОСОБА_6 придбала автомобіль HONDA CRV 2021 року випуску вартістю 1 560 000 грн.

Кандидат надав копію договору купівлі-продажу квартири від 02 листопада 2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 продала квартиру в місті Одеса за 754 400 грн. Комісія вважає прийнятними пояснення кандидата щодо використання коштів, отриманих від відчуження квартири та конвертованих у долари США, для придбання автомобіля.

Водночас Комісія відхиляє пояснення кандидата щодо використання ОСОБА_6 коштів для придбання автомобіля HONDA CRV 2021 року випуску від продажу її матір’ю автомобіля HONDA CRV 2008 року випуску, адже документів, які б підтвердили вказаний правочин з відображенням вартості відчуження автомобіля, Гарським О.В. не надано. 

В інформації ГРД вказано, що кандидат, пояснюючи джерела походження коштів у ОСОБА_6 на придбання автомобіля HONDA CRV 2021 року випуску, припустив, що це були кошти від заняття нею адвокатською діяльністю та заощаджень її чоловіка. Однак, враховуючи, що кандидат не надав відомостей про факти, які б могли підтвердити альтернативні джерела доходів у ОСОБА_6 та відомості про доходи її чоловіка, Комісія не бере до уваги ці обставини.

Ураховуючи сумнів ГРД, з яким вона пов’язує користування Гарським О.В. та його дружиною транспортними засобами, які належать їх близьким родичам: «Існує потенційний ризик того, що під таким користуванням може приховуватися реальне набуття або володіння активами в інтересах кандидата чи його сім’ї без їх належного відображення як об’єктів права власності» Комісія вважає, що такий сумнів Гарським О.В. спростований.

З огляду на викладене Комісія вважає, що вказані обставини не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. 

4.  У декларації родинних зв’язків за 2011–2016 роки Гарський О.В. вказав про відсутність родинних зв’язків із особами, які займали посади, зазначені в пункті 2 частини другої статті 61 Закону. ГРД  зазначила, що це не відповідає дійсності, оскільки дружина кандидата здійснює нотаріальну діяльність з 2005 року.

У декларації родинних зв’язків за 2013–2017 роки кандидат вказав, що сестра дружини ОСОБА_6 здійснює адвокатську діяльність з 2017 року, проте згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_6 здійснює адвокатську діяльність з 2014 року. Даних щодо зупинення нею права на заняття адвокатською діяльністю Єдиний реєстр адвокатів України не містить.

ГРД зазначає, що Гарський О.В. у деклараціях родинних зв’язків за 2011–2016 роки не відобразив інформації про ОСОБА_6, а у декларації за 2013–2017 роки вказав невірну інформацію щодо періоду здійснення нею адвокатської діяльності.

Крім того, ГРД звернула увагу, що Гарський О.В. подав декларації родинних зв’язків, що охоплюють шестирічні періоди, а саме: 2011–2016, 2014– 2019, 2018–2023, 2019–2024 роки.

На переконання ГРД, кандидат несумлінно поставився до внесення відомостей до декларацій родинних зв’язків, що призвело до відображення неповної та неточної інформації. Крім того, подання декларацій родинних зв’язків із порушенням встановленого п’ятирічного періоду свідчить про формальний підхід кандидата до виконання вимог щодо їх заповнення.

Кандидат пояснив, що незазначення в декларації родинних звʼязків дружини як нотаріуса та її сестри як адвоката не було умисним приховуванням відповідної інформації. Просив урахувати, що ця помилка пов’язана з його неуважністю. Гарський О.В. пояснив, що, оскільки до 2017 року сестра дружини фактично не здійснювала адвокатської діяльності, помилково вважав, що її не потрібно зазначати в декларації родинних зв’язків. 

Комісія не встановила ознак умисного приховування інформації, тому вважає  пояснення Гарського О.В. прийнятними.

Комісією встановлено, що в декларації родинних зв’язків за 2011–2016 роки, яка міститься в суддівському досьє, Гарський О.В. у розділі ІІ «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки» на питання пункту 1 «За звітний період особи, з якими у мене є родинні зв’язки, займали посади, визначені пунктом 2 частини другої статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не відмітив жодного варіанту відповіді «Підтверджую» чи «Не підтверджую».

Водночас на питання пункту 2 розділу ІІ вказаної декларації надав такі відомості про осіб, з якими у нього наявні родинні зв’язки: «ОСОБА_1, дружина, нотаріус Одеського міського нотаріального округу, з 2005 року по теперішній час».      

У декларації родинних зв’язків за 2013–2017 роки Гарський О.В. у розділі ІІ «Відомості про осіб, з якими є родинні зв’язки» на питання пункту 1 «За звітний період особи з якими у мене є родинні зв’язки, займали посади, визначені пунктом 2 частини другої статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» задекларував у спосіб «Підтверджую» та на питання пункту 2 розділу ІІ вказаної декларації надав такі відомості про осіб, з якими у нього наявні родинні зв’язки: «ОСОБА_1, дружина, нотаріус Одеського міського нотаріального округу, з 2005 року по теперішній час; ОСОБА_6 близька особа (сестра дружини), адвокат, з 2017 року по теперішній час». 

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2014 році (рішення Ради адвокатів Одеської області від 17 грудня 2014 року № 29).

Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.

У декларації родинних зв’язків судді зазначаються такі відомості: прізвища, імена, по батькові осіб, з якими у судді є родинні зв’язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років були зокрема, адвокатами, нотаріусами (підпункт «е» пункту 2 частини другої статті 61 Закону).

Ураховуючи пояснення кандидата та відомості, вказані ним у деклараціях родинних зв’язків, Комісія доходить висновку, що Гарський О.В., заповнюючи декларації родинних зв’язків не мав умислу приховати відомості про осіб, з якими у нього є родинні зв’язки, місця їх роботи, займані ними посади, що могло б бути підставою для ініціювання дисциплінарного провадження щодо нього.

Отже, Комісія дійшла висновку, що встановлене порушення правил декларування (в тому числі охоплення шестирічного періоду декларування) не є суттєвим, а тому не свідчить про невідповідність кандидата критерію доброчесності, проте може бути підставою для зменшення оцінки за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

5. Дружина кандидата 08 грудня 2006 року набула право власності на квартиру загальною площею 96,40 кв.м, що розташована в місті Одеса. Вартість цієї квартири відповідно до Декларацій кандидата становить 33 740 грн на дату набуття права власності.

ГРД зазначає, що вказана кандидатом вартість квартири є меншою за ринкову вартість. Так, відповідно до інформації розміщеної на інформаційно-аналітичному порталі про нерухомість «Meget» у 2009 році ціни на нерухомість у місті Одеса були еквівалентні цінам 2005–2006 років. Вартість найдешевших квартир становила від 20 000 дол. США.

Таким чином, задекларована кандидатом вартість квартири була еквівалентна
6 680 дол. США, що більш ніж утричі менше за мінімальну ринкову вартість квартир у місті Одеса в аналогічний період.

ГРД зазначила, що Гарський О.В. у письмових поясненнях у межах права на відповідь зазначив таке: «Моїй дружині на праві приватної власності належить квартира за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_5 відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 08 грудня 2008 року, за реєстровим номером № 4261. Щодо обставин набуття права власності пояснюю наступне. Вартість квартири зазначена у декларації виключно з договору. Як відомо на вартість нерухомості впливають багато факторів, в тому числі місце розташування об’єкту нерухомості, його стан, поверх, загальний стан багатоквартирного будинку та багато інших обставин. Вартість також залежить від стосунків між продавцем та покупцем. У даному випадку, наша квартира не знаходиться в елітному місці (наприклад, біля моря), а серед інших багатоквартирних будинків. І хоча це ІНФОРМАЦІЯ_1 район м. Одеси, однак квартира знаходиться у звичайному будинку десяти поверхів. Це не елітна забудова. Квартира знаходилась у певному стані, в якому неможливо було проживати, потрібні були певні заходи ремонтного характеру. Окрім того, продавцем квартири була подруга, колега та однокурсниця моєї дружини. Між ними існували власні приватні інтереси, що мали правову природу ще до нашого одруження. Відповідно моя дружина не розповідала мені про них, а я з етичних підстав не наполягав на їх розголошені. Купівлю квартири дружина здійснювала самостійно і насправді я дізнався про такий факт вже після придбання».

ГРД вказує, що пояснення кандидата не містять належної інформації щодо обґрунтування вартості квартири, яка є суттєво нижчою за ринкову ціну на момент її набуття. Відсутність документально підтверджених розрахунків, оцінки майна або інших доказів, що пояснюють формування саме такої вартості, не дає можливості однозначно встановити об’єктивність зазначених у Декларації відомостей. У зв’язку з цим, існує потенційний ризик можливого заниження вартості об’єкта нерухомості під час набуття майна на умовах, що істотно відрізнялися від ринкових.

Гарський О.В. надав письмові пояснення, у яких вказав, що у 2005 році його дружина ОСОБА_1 отримала дохід у розмірі 87 312 грн (еквівалент приблизно 17 000 дол. США), у 2006 році – 521 115 грн (еквівалент приблизно 100 000 дол. США), у 2007 році – 368 686 грн (еквівалент приблизно 70 000 дол. США), у 2008 році – 337 090 грн (еквівалент приблизно 40 000 дол. США), у 2009 році – 114 272 грн (еквівалент приблизно 12 000 дол. США).

Кандидат зазначив, що навіть у разі заниження вартості придбання квартири дружиною та/або продавцем, його дружина мала достатні власні грошові кошти для здійснення придбання зазначеного об’єкта нерухомості.

На підтвердження пояснень Гарський О.В. надав копії декларацій про доходи ОСОБА_1 за 2005–2009 роки.

До матеріалів досьє кандидата долучено копію договору купівлі-продажу квартири від 08 грудня 2006 року, у якому вказано, що ОСОБА_1 придбала квартиру в місті Одесі на АДРЕСА_5. За домовленістю сторін продаж квартири вчинено за 33 740 грн.

Крім того, у вказаному договорі зазначено, що згідно з відомостями Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15 листопада 2006 року № 12519809, виданого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» загальна вартість нерухомого майна становить 33 740 гривень. 

Зважаючи на інформацію про ціни на квартири, наведені ГРД (на підставі аналізу даних інформації розміщеної на інформаційно-аналітичному порталі про нерухомість «Meget»), та пояснення кандидата, який не заперечив факту зазначення недостовірної вартості в договорі купівлі-продажу, Комісія не вбачає підстав для чіткого висновку про відсутність дефектів вказаного правочину.

Водночас Комісія не розглядає вказану операцію в контексті невиконання кандидатом обов’язку доведення законності джерел походження майна, адже бере до уваги достатній розмір доходів Гарського О.В. та його дружини за період, що передував набуттю відповідного об’єкта цивільних прав.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповіді  від 02 грудня 2025 року №  2077365, № 2077693) сумарний дохід Гарського О.В. та його дружини за період з 1999 до 2006 року становив 349 729 гривень.

Комісія бере до уваги дохід ОСОБА_1, відображений у декларації про доходи, одержані з 01 січня до 31 грудня 2005 року в розмірі 87 312 грн та в декларації про доходи, одержані з 01 січня до 31 грудня 2006 року, в розмірі 521 115 грн.

Пунктом 13 розділу ІІ Єдиних показників передбачено, що якщо об’єкт цивільних прав набутий за ціною, що істотно відрізняється від ринкової, то під час оцінки відповідності витрат на його набуття законним доходам ураховуються ринкова ціна на аналогічні об’єкти на момент набуття.

Отже, розмір доходів, отриманих із законних джерел кандидатом та членом його сім’ї, не дає підстав сумніватися у спроможності набути вказану квартиру за вартістю, еквівалентною вартості на аналогічні об’єкти.

Оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику «законність джерел походження майна» (пункт 14 розділу ІІІ Єдиних показників). 

Відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Єдиних показників «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно: право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте суддею (кандидатом на посаду судді) або членами його сім’ї за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової вартості.

Комісія зауважує, що навіть правомірний за зовнішніми ознаками правочин може викликати сумніви щодо достовірності зазначеної в ньому вартості предмета купівлі-продажу та можливого заниження цієї вартості. Відображення вартості майна, що не відповідає його фактичній вартості (заниження ціни предмета купівлі-продажу), є негативним явищем, оскільки перешкоджає оцінюванню реального майнового стану кандидата та членів його сім’ї і ускладнює зіставлення рівня їх доходів і видатків. Це також може порушувати правила грошових розрахунків і фінансового моніторингу та може мати ознаки, якщо не ухилення від оподаткування, то принаймні свідомого сприяння йому.

Оцінка наведених фактів і обставин дає підстави для висновку, що, з погляду звичайної розсудливої людини, може виникати сумнів щодо відповідності кандидата досліджуваному показнику.

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.12 розділу 5 Положення передбачено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Ураховуючи викладене, Комісія вирішила знизити бали кандидата за критерієм доброчесності на 15 балів за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав». 

6. Відповідно до Декларації за 2015 рік дружина кандидата 11 березня 2013 року набула право власності на житловий будинок загальною площею 213,60 кв.м вартістю 110 000 грн (далі – житловий будинок) та 14 листопада 2008 року – на земельну ділянку загальною площею 600 кв.м, що розташовані у селі Синяк Закарпатської області (далі – земельна ділянка).

У рішенні ГРД наведено пояснення кандидата, надані ним у межах права на відповідь, з яких вбачається, що земельна ділянка набута його дружиною на підставі договору дарування. На земельній ділянці протягом 2008–2010 років здійснено будівництво житлового будинку, вартість будівельних робіт орієнтовно становила 110 000 грн, джерелом коштів для будівництва були кошти дружини та заощадження її батьків.

ГРД зазначає, що обставини набуття земельної ділянки на підставі договору дарування від особи, з якою у дружини кандидата не було безпосередніх правовідносин, а також відсутність чіткої інформації про підстави набуття цією особою права власності, у сукупності можуть викликати обґрунтовані запитання щодо прозорості походження активу.

На переконання ГРД, підстави набуття права власності дружиною кандидата на земельну ділянку викликають сумніви так само, як і зазначений розмір витрат на будівництво житлового будинку на цій ділянці в сумі 110 000 грн.

ГРД вказує, що попри те, що кандидат зазначає, що вартість будівельних робіт та матеріалів є приблизною, ним не надано належних документальних підтверджень фактичної вартості зведення об’єкта, що унеможливлює перевірку достовірності внесених до Декларацій відомостей. Фактично до Декларацій внесені орієнтовні дані без належного фінансового обґрунтування, що створює об’єктивні перешкоди для оцінки реальної вартості об’єкта нерухомості та може викликати сумніви щодо повноти й достовірності відображеної інформації про майновий стан.

Водночас ГРД зазначила, що дружиною кандидата на підставі договору купівлі-продажу від 18 квітня 2025 року відчужено право власності на житловий будинок та земельну ділянку за ціною 3 025 500 грн. На переконання ГРД наявна істотна невідповідність між задекларованою вартістю будівництва житлового будинку в сумі 110 000 грн (станом на 2008–2010 роки) та ціною його відчуження разом із земельною ділянкою у 2025 році. Навіть з урахуванням інфляційних процесів, зміни ринкової кон’юнктури та потенційного зростання вартості земельних ділянок у селі Синяк Закарпатської області, така різниця у вартості потребує додаткового обґрунтування з урахуванням тверджень кандидата про непридатність будинку до проживання та його фактичну руйнацію.

Комісією встановлено, що земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії __ № ______, виданого 14 листопада 2008 року управлінням Держкомзему у Мукачівському районі на підставі договору дарування земельної ділянки від 18 липня 2008 року.

Житловий будинок належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 11 березня 2013 року Реєстраційною службою Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області. 

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований від 18 квітня 2025 року житловий будинок та земельну ділянку, розташовані в селі Синяк Мукачівського району Закарпатської області ОСОБА_1 відчужено. За домовленістю сторін продаж вчинено за погоджену сторонами ціну 3 025 500 грн.

У договорі зазначено, що відповідно до відомостей, викладених у Висновку про вартість майна, виконаного 18 квітня 2025 року оцінювачем – фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9, ринкова вартість житлового будинку становить – 2 848 356 грн, ринкова вартість земельної ділянки становить 177 000 гривень. 

Стосовно обставин набуття дружиною права власності на земельну ділянку Гарський О.В. пояснив, що батьки дружини мали тісні дружні відносини з сім’єю ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживала в селі Синяк Закарпатської області. Саме вони запропонували набути земельну ділянку у спосіб дарування.

Під час співбесіди, відповідаючи на уточнювальне запитання доповідача щодо наявності ознак удаваного правочину в договорі дарування, кандидат зазначив, що таких ознак немає, правочин було вчинено офіційно з метою набуття та здійснення права власності на відповідне майно.

Гарський О.В. пояснив, що на земельній ділянці було побудовано житловий будинок. Будівництвом будинку займались дружина та її батьки. Зі слів батька дружини будівництво відбувалось протягом 2008–2010 років, вартість будівельних матеріалів та виконаних робіт становила приблизно 110 000 грн.

Кандидат повідомив, що право власності на житловий будинок набуто його дружиною у 2013 році на підставі свідоцтва про право власності. Експертна оцінка з визначення ринкової вартості житлового будинку не проводилась. Станом на 2025 рік будинок за попередньою оцінкою підлягає знесенню, оскільки відбулась руйнація несучих конструкцій.

Під час співбесіди кандидат зазначив, що ніколи не користувався житловим будинком та повідомив, що у 2025 році житловий будинок був відчужений. 

Гарський О.В. зазначив, що джерелом походження коштів для будівництва житлового будинку були кошти дружини та заощадження її батьків.

У рішенні ГРД відображено пояснення кандидата, у яких він вказав, що у 2005 році дохід його дружини становив 87 312 грн (еквівалентно  приблизно 17 000 дол. США); у 2006 році – 521 115 грн (еквівалентно приблизно 100 000 дол. США); у 2007 році – 368 686 грн (еквівалентно приблизно 70 000 дол. США); у 2008 році – 337 090 грн (еквівалентно приблизно 40 000 дол. США); у 2009 році – 114 272 грн  (еквівалентно приблизно 12 000–13 000 дол. США).

На підтвердження пояснень Гарський О.В. надав копії декларацій про доходи дружини за 2005–2009 роки, з яких вбачається, що вона мала достатній рівень доходів для здійснення будівництва житлового будинку. Документів, які підтверджують фінансову спроможність батька дружини кандидат не надав. 

Пояснення кандидата щодо набуття його дружиною земельної ділянки та джерел походження коштів на будівництво житлового будинку Комісія вважає прийнятними.

Водночас Комісія вважає за необхідне зазначити таке.

У деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – декларація) за 2012 та 2013 роки, які містяться в суддівському досьє, Гарським О.В. не відображено інформації про земельну ділянку, набуту його дружиною 14 листопада 2008 року; у декларації за 2013 рік не відображено інформації про житловий будинок, набутий дружиною 11 березня 2013 року. 

Під час співбесіди Гарський О.В. зазначив, що задекларував земельну ділянку в декларації за 2014 рік.

В інформації ГРД відображені такі пояснення Гарського О.В. щодо декларування земельної ділянки: «На жаль я не можу не підтвердити не спростувати інформацію, що я не декларував вказаний об’єкт нерухомості. Мені здається, що мною здійснювалось таке декларування. Можливо дружина не повідомила мене про зазначений факт. Просто не пам’ятаю цих обставин. Однак умислу на недекларування майна дружини у мене не було. З часу електронного декларування я більш уважно почав відноситись до майна членів своєї родини».

Стосовно декларування житлового будинку Гарський О.В. зазначив: «Відповідно до вимог закону на той час, так само як і зараз, я не повинен був зазначати про факт набуття права власності на зазначений будинок дружиною у 2013 році, оскільки декларація подається за минулий рік. Тобто логічним було подати декларацію з такою інформацією у 2014 році. Це майно не суб’єкта декларування, тобто не моє, а члена моєї сім’ї. У 2014 році я подав і зазначив таку інформацію у Декларації про майно, доходи і зобов’язання фінансового характеру відповідно до ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 року».

Комісія зазначає, що Додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року (чинний на момент подання декларацій до 2015 року) було затверджено форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. У розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» передбачено обов’язок декларування майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім’ї декларанта.

Після запровадження електронної системи декларування аналогічні за змістом положення закріплені в пункті 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», якими передбачено, що в декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

У Деклараціях за 2015–2024 роки Гарським О.В. відображено інформацію, зокрема, про житловий будинок, який перебуває у власності його дружини, вартість на дату набуття вказано 110 000 гривень.

Кандидат не надав Комісії будь-яких правовстановлювальних документів, які б підтвердили задекларовану ним вартість житлового будинку. З пояснень кандидата вбачається, що експертна оцінка з визначення ринкової вартості житлового будинку не проводилась, фактично зазначена ним вартість житлового будинку – це розмір витрат, здійснених на будівництво житлового будинку в сумі 110 000 грн.

Комісія бере до уваги, що на момент подання кандидатом Декларації за 2015 рік (виправленої) чинними були роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 року № 3, в яких зазначено, що за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватись на дату набуття права власності на нього (як зазначено в документі, на підставі якого було набуто право власності) у грошовій одиниці України або на дату набуття майна у володіння чи користування, якщо не йдеться про власність. При цьому вартість об’єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб’єкта декларування або члена його сім’ї, зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину.

Правила відображення в декларації вартості майна мають особливості залежно від типу майна, зокрема, для об’єктів нерухомості зазначається як вартість на дату набуття об’єкта у власність, володіння або користування, так і вартість відповідно до останньої проведеної оцінки. Якщо вартість на дату набуття об’єкта на певному праві не відома суб’єкту декларування і вона не може бути визначена на підставі правовстановлюючих документів, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати помітку «Не відомо». Те саме стосується поля декларації про вартість майна за останньою грошовою оцінкою – якщо така оцінка не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля слід обрати помітку «Не відомо».

Комісія не встановила ознак умисного приховування інформації кандидатом, однак критично оцінює його пояснення щодо причин недекларування об’єктів нерухомого майна. Крім того, відображення кандидатом в Деклараціях вартості житлового будинку без визначення її в правовстановлювальних документах (фактично на власний розсуд кандидата) Комісія розцінює як  несумлінне ставлення до дотримання вимог фінансового контролю.

Виявлені порушення не є самостійною та достатньою підставою для висновку про невідповідність кандидата одному із показників критерію доброчесності, однак можуть бути підставою для зниження оцінки кандидата за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

7. Дружина кандидата ОСОБА_1 11 червня 2015 року відчужила автомобілі Honda CR-V 2008 року випуску та Volkswagen Touareg 2012 року випуску на користь матері ОСОБА_7. Після переходу права власності дружина кандидата набула право користування цими транспортними засобами.

ГРД повідомила, що в поясненнях у межах права на відповідь кандидат зазначив: «Так вирішила моя дружина, порадившись зі своїми батьками. Це її право. … Відчуження відбулось на безоплатній основі, між родичами. Вартість не визначалась, оскільки в цьому не було необхідності. Відповідно не було законних підстав зазначати будь-які суми у декларації, оскільки ніхто їх не отримав…».

На переконання ГРД, відчуження дружиною кандидата права власності на зазначені автомобілі, з набуттям права користування на них виглядає сумнівним та потребує додаткових пояснень Гарського О.В.

Кандидат надав письмові пояснення, у яких зазначив, що це було рішення, ухвалене його дружиною та її батьками.

Під час співбесіди Гарський О.В. зазначив, що однією з причин перереєстрації дружиною транспортних засобів була необхідність користування ними її батьком з метою виїзду за кордон. 

Комісією встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів 22 вересня 2009 року ОСОБА_1 здійснила реєстрацію транспортного засобу Honda CR-V 2008 року випуску; 09 лютого 2012 року ОСОБА_1 здійснила реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Touareg 2012 року випуску. 11 червня 2015 року автомобілі Honda CR-V 2008 року випуску та  Volkswagen Touareg 2012 року випуску перереєстровано на ОСОБА_7.

Відповідно до Декларацій кандидата вказаними транспортними засобами він та його дружина користувались до 2022 року. 

З урахуванням наданих кандидатом пояснень Комісія вважає, що зазначені обставини самі по собі не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

8. Мати кандидата ОСОБА_8 у 2024 році набула право власності на житловий будинок садибного типу та земельну ділянку, розташовані в Одеській області Таїровській ТГ, садовому товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_3». ГРД зазначає, що в цьому садовому товаристві знаходиться елітна нерухомість.

Згідно з договором купівлі-продажу від 28 червня 2024 року земельна ділянка придбана за 350 000 грн; житловий будинок набуто у власність на підставі рішення про переведення (відмову) дачного чи садового будинку у статус жилого будинку від 17 квітня 2025 року.

ГРД зазначає, що відповідно до оголошення, розміщеного на сайті агентства нерухомості «PREMIER», на території зазначеного садового товариства пропонується до продажу земельна ділянка загальною площею 10 соток вартістю 2 603 400 гривень.

З урахуванням того, що вартість земельної ділянки, набутої матір’ю Гарського О.В., може бути нижчою за ринкову та неможливість встановити, яким чином відбулось набуття права власності на житловий будинок (самостійне будівництво / об’єкт незавершеного будівництва / готовий об’єкт) та його орієнтовну вартість, ГРД вважає, що такі обставини потребують пояснень кандидата.

Гарський О.В. надав письмові пояснення, у яких зазначив, що в червні 2024 року його мати продала житловий будинок загальною площею 466,6 кв.м та земельну ділянку загальною площею 0,1505 га в селі Підгайці Кропивницького району Кіровоградської області вартістю 2 000 000 грн.

У червні 2024 року мати придбала земельну ділянку площею 0,05 га в Одеській області Таїровській ТГ, садовому товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_4», вартістю 350 000 грн; у травні 2025 року набула право власності на житловий будинок загальною площею 146,2 кв.м. Гарський О.В. пояснив, що вказаний житловий будинок батьки добудовували протягом року для власного користування та наразі зареєстровані та проживають у ньому.

Гарський О.В. зазначив, що джерелом походження коштів для придбання земельної ділянки та добудови житлового будинку були заощадження його батьків, зокрема, від продажу автомомбіля та житлового будинку в селі Підгайці.

На підтвердження пояснень кандидат послався на довідку про доходи батька ОСОБА_5. Як вже зазначалось у рішенні, у довідці Правекс банку від 01 травня 2023 року № 749/40 про доходи ОСОБА_5 зафіксовано, що його щомісячне довічне грошове утримання з 2020 року становить понад 144 000 гривень.

Крім того, до матеріалів досьє кандидата долучено договір купівлі-продажу від 04 червня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_8 продала житловий будинок загальною площею 466,6 кв.м та земельну ділянку загальною площею 0,1505 га в селі Підгайці Кропивницького району Кіровоградської області вартістю 2 000 000 грн.

Згідно з договором купівлі-продажу від 28 червня 2024 року ОСОБА_8 придбала земельну ділянку загальною площею 0,05 га в Одеській області, Одеському районі, Таїровській ТГ, ОК «СК «ІНФОРМАЦІЯ_5» вартістю 350 000 гривень.

Ураховуючи те, що вказане нерухоме майно не перебуває у володінні чи користуванні кандидата; мати кандидата не є членом його сім’ї в розумінні Закону України «Про запобігання корупції»; кандидат підтвердив фінансову спроможність батьків для придбання майна, Комісія вважає його пояснення достатніми, а обставини щодо набуття земельної ділянки та житлового будинку матір’ю такими, що не можуть мати негативного впливу на рішення щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

9. Відповідно до матеріалів суддівського досьє у 2017 році від Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини надійшов лист щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі «Шерстнева та інші проти України» щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Також було долучено номери справ, щодо яких ЄСПЛ констатовано порушення стосовно надмірної тривалості судового розгляду. Серед вказаних у списку справ є справа № 1519/14635/2012, вирок у якій 26 грудня 2013 року постановив кандидат.

ГРД зазначила, що за вказаними обставинами кандидат у письмових поясненнях у межах права на відповідь зазначив таке: «… У справі були 3 підсудних, 3 потерпілих та 48 свідків. В мене в провадженні справа перебувала з 29 серпня 2012 року по 26 грудня 2013 року. Всього проведено 38 судових засідань. Я не вважаю, що справа розглядалась конкретно мною тривалий час (півтора роки). Кожного місяця мною проводилось від трьох до чотирьох судових засідань. При значному навантажені, вважаю, що я прийняв всіх розумних заходів для ухвалення вироку в найкоротший строк. Мені також відомо, що справа розглядалась двічі (до мене) різними складами суддів першої інстанції. Рішення суду першої інстанції скасовувались судом апеляційної інстанції. Остаточне рішення було ухвалено мною. Таким чином загальний строк вочевидь був значний, однак я не впливав на розгляд справи протягом всього строку перебування її у суді».

На переконання ГРД, ці обставини мають бути додатково висвітлені під час проходження Гарським О.В. співбесіди з метою усунення сумнівів у стороннього спостерігача щодо можливого допущення ним дій чи бездіяльності, які могли стати підставою для надмірної тривалості розгляду справи, скасування судових рішень або інших процесуальних наслідків, у тому числі ухвалення рішення ЄСПЛ щодо порушення державою принципу розумних строків судового розгляду.

У письмових поясненнях та під час співбесіди Гарський О.В. зазначив, що здійснив всі розумні заходи для ухвалення вироку в найкоротший строк. Кандидат пояснив, що в його провадженні справа № 1519/14635/2012 (за обвинуваченням ОСОБА_10) перебувала півтора року, загальна тривалість розгляду справи становила приблизно 6 років. 

Пояснення кандидата Комісія вважає достатніми з огляду на таке.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Шерстнева та інші проти України» вказано, що заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Одним із заявників був ОСОБА_10.  

У суддівському досьє Гарського О.В. міститься рішення Комісії від 24 березня 2015 року № 436/дп-15 про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Гарського О.В. за зверненням ОСОБА_10.

У рішенні Комісії від 24 березня 2015 року № 436/дп-15 зазначено, що ОСОБА_10 зокрема, повідомляв про порушення Гарським О.В. розумних строків розгляду кримінальної справи за його обвинуваченням. Комісією було встановлено, що кримінальна справа № 1519/14635/2012 за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_10 перебувала у провадженні Гарського О.В. з 16 серпня 2012 року. Під головуванням судді Гарського О.В. судом було проведено 40 судових засідань. 26 грудня 2013 року у справі постановлено вирок, відповідно до якого ОСОБА_10 визнано винним, призначене покарання у виді 5 років 25 днів позбавлення волі вважати таким, що ОСОБА_10 відбув повністю. ОСОБА_10 звільнено з-під варти в залі суду.

Також у вказаному рішенні Комісії зазначено, що 14 січня 2014 року надійшла заява ОСОБА_10 з проханням не відкривати дисциплінарну справу стосовно Гарського О.В., оскільки він помилково вважав, що суддя порушував його права.

У рішенні Комісії від 24 березня 2015 року № 436/дп-15 констатовано, що тривалий розгляд справи був обумовлений об’єктивними причинами. При розгляді зазначеної справи Гарським О.В. дотримано всіх вимог КПК України.

Комісія бере до уваги, що при встановленні надмірної тривалості розгляду справи та порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини ЄСПЛ бере до уваги чотири основних критерії: складність справи, поведінка заявника, поведінка державних органів (суду) та важливість предмету спору для заявника.

Ураховуючи викладене, Комісія вважає, що дії судді Гарського О.В. під час розгляду справи № 1519/14635/2012 не були єдиною і основною обставиною, що стала підставою для ухвалення рішення про порушення Державою своїх зобов’язань за статтею 6 Конвенції.

Тому повідомлені ГРД обставини не є підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Водночас Комісією встановлено інші обставини, що не були вказані в інформації ГРД, однак не можуть бути залишені поза увагою.

Пунктом 8 розділу ІІ Єдиних показників передбачено, що під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Інформація, джерела походження якої установити неможливо, не має доказової сили під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам. Таку інформацію може перевірити суб’єкт оцінювання. Анонімні повідомлення не розглядаються.

З відкритих джерел встановлено, що Гарський О.В. брав участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя. Співбесіда з кандидатом відбулась 27 лютого 2025 року (https://www.youtube.com/watch?v=SmEbeLqqxfI). На засіданні Етичної ради виникли питання щодо ухвалення Гарським О.В. рішення у справі № 521/14073/22 в період його перебування на навчанні за кордоном. 

Комісією встановлено, що на вебсайті Хаджибейського районного суду міста Одеси (https://ml.od.court.gov.ua/sud1519/pres-centr/news_new/1362524/) розміщено інформацію такого змісту: «Суддя Олександр Гарський відвідав столицю Польщі задля участі у тренінгу з питань воєнних злочинів». Тренінг для суддів з питань воєнних злочинів відбувся у м. Варшава 6–9 грудня 2022 року.

Водночас в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) міститься постанова від 09 грудня 2022 року у справі № 521/14073/22, з якої вбачається, що Малиновський районний суд міста Одеси, засідаючи у складі головуючого судді  Гарського О.В., із секретарем судового засідання ОСОБА_11, розглянув справу про адміністративне правопорушення.

Під час співбесіди Гарський О.В. пояснив, що він не ухвалював вказаного рішення, оскільки перебував у відрядженні. Дана ситуація виникла у зв’язку з неуважністю і помилкою його помічника, що мав доступ до «флешки з електронним цифровим підписом» та вніс це рішення до ЄДРСР.

На уточнювальні запитання членів Комісії щодо того, чи є в організації роботи кандидата звичною практикою надання помічнику доступу до його електронного цифрового підпису, а також чи застосовувалася після зазначеного випадку практика передачі права підпису помічнику, кандидат повідомив, що така практика не є звичною для його діяльності та надалі ним таких порушень не допускалося.

Комісія оцінюючи пояснення кандидата, керується такими мотивами.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 (зі змінами) передбачено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду – КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.

Відповідно до пункт 1 розділу Х вказаного Порядку обов’язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.

Відповідно до пункту 8 розділу І вказаного Порядку кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) вживається у значенні, визначеному Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Згідно з пунктом 27, 40 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису; особистий ключ (дані для створення електронного підпису чи печатки) – унікальні дані, що використовуються підписувачем чи створювачем електронної печатки для створення електронного підпису чи печатки; компрометація особистого ключа - будь-яка подія, що призвела або може призвести до несанкціонованого доступу до особистого ключа.

Частиною другою статті 12 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» передбачено, що користувачі електронних довірчих послуг зобов’язані забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа.

У Висновку Консультативної ради європейських суддів № 22 (2019) (Страсбург, 07 листопада 2019 року) зазначено, що роль помічників суддів випливає з ролі судді. Помічники суддів мусять підтримувати, а не замінювати суддів у виконанні ними своїх функцій. Якими б не були їхні обов’язки, вони мусять перебувати під керівництвом судді або суддів, які відповідають за всі аспекти ухвалення рішень. Однак, підтримуючи суддів протягом судового процесу, помічники суддів беруть участь у виконанні судових завдань.

Консультативна рада європейських суддів вказує, що помічники суддів можуть виконувати різноманітні обов’язки різного ступеня відповідальності. Якщо помічники суддів активно працюють у рамках процесу ухвалення рішень, держави-члени мусять гарантувати, що суддя зберігає контроль заради забезпечення прав сторін відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. До інших обов’язків помічників суддів може бути віднесено редагування тексту рішень, перевірку посилань або підготовку рішень до публікації (особливо у зв’язку з потребою у видаленні персональних даних).

Слід зазначити, що процесуальним законодавством не передбачено можливості делегування помічнику судді повноважень судді щодо підписання рішення суду, оскільки це є обов’язком, повноваженнями та прерогативою судді, який розглядає справу. 

Пунктом 14 розділу ІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику «сумлінність».

Відповідно до пункту 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів; утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень.

Ураховуючи викладене, Комісія не вважає, що вказана обставина свідчить про недоброчесність кандидата, проте дійшла висновку, що таке порушення може бути підставою для зменшення кількості балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності.

Узагальнюючи досліджені вище обставини, Комісія дійшла висновку, що викладені порушення правил декларування та правил внесення до ЄДРСР електронної копії судового рішення у своїй сукупності є підставою для зменшення кількості балів за показником «сумлінність» критерію доброчесності на 15 балів.

Крім того, як зазначалося раніше, Комісія вирішила знизити бали кандидата за критерієм доброчесності на 15 балів за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів, тому Комісія виснує, що Гарський О.В. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивні здібності	43,9	355,9
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	140
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	132
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	20,67	40,67
	безперервний розвиток	20
соціальна компетентність	ефективна комунікація	11	43,33
	ефективна взаємодія	10,33
	стійкість мотивації	11
	емоційна стійкість	11
доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	709,9

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Гарський Олександр Вячеславович набрав 709,9 бала.

Визнати Гарського Олександра Вячеславовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                            Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                         Надія КОБЕЦЬКА  

                                                                                                                   Галина ШЕВЧУК