Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА (доповідач), Галини ШЕВЧУК,
за участі:
судді Арцизького районного суду Одеської області Ольги КРУТОВОЇ,
представника Громадської ради доброчесності Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,
розглянувши питання щодо відповідності судді Арцизького районного суду Одеської області Крутової Ольги Миколаївни займаній посаді,
встановила:
І. Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України від 07.11.2013 № 620/2013 Крутову Ольгу Миколаївну призначено на посаду судді Арцизького районного суду Одеської області строком на 5 років.
Рішенням Комісії від 01.02.2018 № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Арцизького районного суду Одеської області Крутової О.М.
Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 130/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Крутової О.М. Цим же рішенням Крутову О.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Крутової О.М.
За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок від 09.02.2019.
До Комісії 26.09.2019 надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Арцизького районного суду Одеської області Крутової О.М. критеріям доброчесності та професійної етики, датований 26.09.2019.
Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2023 № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25.07.2023 справу Крутової О.М. розподілено члену Комісії Чумаку С.Ю.
Комісія продовжила кваліфікаційне оцінювання Крутової О.М. зі стадії проведення співбесіди у складі колегії Комісії.
До Комісії 13.08.2024 від ГРД надійшов висновок у новій редакції про невідповідність судді Крутової О.М. критеріям доброчесності та професійної етики.
Крутовою О.М. надано Комісії пояснення стосовно висновку ГРД. Суддя висловила незгоду з висновком та навела власні аргументи на спростування надісланої ГРД інформації.
Рішенням Комісії у складі колегії від 07.11.2024 № 197/ко-24 визначено, що суддя Арцизького районного суду Одеської області Крутова О.М. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 717,75 бала. Внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Арцизького районного суду Одеської області Крутової О.М. займаній посаді.
Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з Крутовою О.М., під час якої обговорено рішення Комісії, ухвалене у складі колегії, висновок ГРД, пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали.
ІІ. Норми права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі – Положення).
Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється ГРД, яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Згідно з частиною першою статті 88 Закону Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Абзацом першим пункту 101 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23 зі змінами; далі – Регламент), передбачено, що рішення Комісії у пленарному складі ухвалюється більшістю від установленого Законом складу Комісії.
Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність судді займаній посаді), за наявності висновку Громадської ради доброчесності, приймається Комісією у пленарному складі згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону (абзац перший пункту 124 Регламенту).
ІІІ. Висновок Громадської ради доброчесності.
1. Суддя безпідставно не задекларувала своєчасно своє майно чи члена сім’ї, що є ліквідним активом, дохід, або значно занизила його обсяг і (або) вартість. Суддя безпідставно допустила значні розбіжності у відомостях, поданих у майнових деклараціях за різні періоди. Суддя або пов’язана з нею особа, отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (безпроцентна позика у значних розмірах на шкоду позикодавцю, отримання в подарунок, безкоштовне користування або зі значною знижкою ліквідного майна, отримання ліквідного майна від власника, щодо якого немає підтверджень легальності доходу для придбання такого майна, заниження вартості такого майна тощо).
1.1. Відповідно до декларацій Крутової О.М. за 2012–2016 роки в судді було відсутнє і у власності, і в користуванні будь-яке нерухоме майно, у якому можна було проживати. Із пояснень судді Комісії під час співбесіди 26.09.2019 зрозуміло, що житло в неї було на праві користування, але вона його не декларувала.
1.2. Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2017 рік (і всіх наступних) з 03.01.2017 суддя проживала чи мала право проживати у квартирі ОСОБА_1. ОСОБА_1 – мати колишнього чоловіка, з яким суддя повторно одружилась через 4 роки. Зазначений у деклараціях за 2017–2019 роки вид права користування – «майно перебуває у власності третьої особи» (фактично йшлось про безоплатне користування), у декларації за 2020 рік вказано, що квартира використовується на праві оренди, з 2021 року знову йшлось про безоплатне користування. Проте під час співбесіди 26.09.2019 суддя зазначила, що проживала у квартирі ОСОБА_1 близько 20 років. Однак до 2017 року вона не декларувала користування цим нерухомим майном.
1.3. У 2018 році суддя задекларувала право користування автомобілем «Land Rover Freelander», який належав ОСОБА_2 (чоловік судді з 2004 року до 2011 року і після 2021 року). Вид права користування – «майно перебуває у власності третьої особи» (у 2019 році право припинилось, більше не згадувалось у декларації). У 2017 році суддя декларувала таке ж право щодо автомобіля «Volkswagen Тouareg», що перебував у власності ОСОБА_3 (у 2018 році право припинилось, більше не згадувалось у декларації). ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у 2017, 2018 роках не були близькими особами судді в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до статті 23 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на кінець 2018 року) судді можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки. Згадане обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які: 1) даруються близькими особами; 2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси. Тобто перелічені випадки використання квартир та автомобілів не можна віднести до винятків і на них поширювались загальні обмеження щодо прийняття подарунків.
2. Джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ, легальні доходи близьких осіб судді, на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви щодо достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ.
2.1. У декларації за 2015 рік Крутова О.М. вказала, що надала в позику третій особі значну суму – 250 тис. доларів. Походження цих коштів потребує пояснень судді, оскільки згідно з даними досьє дохід судді протягом 2005–2015 років не дозволяв накопичити зазначену суму:
- 2005 рік – дохід становив 3 051 грн;
- 2006 рік – дохід становив 16 112 грн;
- 2007 рік – дохід становив 19 926 грн;
- 2008 рік – дохід становив 7 498 грн;
- 2009 рік – дохід становив 6 220 грн;
- 2010 рік – дохід становив 11 337 грн;
- 2011 рік – дохід становив 12 700 грн;
- 2012 рік – дохід становив 48 012 грн;
- 2013 рік – дохід становив 33 016 грн;
- 2014 рік – дохід становив 170 111 грн;
- 2015 рік – дохід становив 147 220 грн.
У всіх наступних деклараціях інформація про цю позику відсутня, але суддя декларувала мінімальні заощадження, з чого випливає, що позику або не було повернено, або отримані назад кошти не відображено в деклараціях. Під час співбесіди в Комісії суддя пояснила, що ці гроші їй надав колишній чоловік для купівлі квартири. Проте вони відображені в декларації як позика третім особам. Тому це твердження викликає сумнів.
3. Суддя без поважних причин допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого, наприклад, певні учасники справи отримали вигоду чи переваги або зазнали невиправданих втрат, справу було закрито у зв’язку із закінченням строків, порушники уникнули покарання, захист порушених прав став істотно ускладненим, недоцільним чи неможливим тощо.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) наявні постанови судді щодо закриття проваджень за адміністративними матеріалами про вчинення адмінправопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), з тексту яких можна припустити, що суддя допускала судову тяганину: постанова від 07.11.2016 у справі № 492/1040/16-п, постанова від 11.10.2016 у справі № 492/946/16-п, постанова від 15.01.2018 у справі № 492/1554/17, постанова від 11.09.2017 у справі № 492/724/17, постанова від 15.12.2017 у справі № 492/1240/17, постанова від 27.03.2018 у справі № 492/33/18, постанова від 16.11.2015 у справі № 492/1055/15-п, постанова від 18.10.2017 у справі № 492/1291/17, постанова від 11.06.2015 у справі № 492/750/15-п, постанова від 13.08.2015 у справі № 492/1027/15-п, постанова від 31.01.2017 у справі № 492/1430/16-п.
Наприклад, у постанові суду від 07.11.2016 у справі № 492/1040/16-п ідеться про те, що особа, яку щонайменше один раз у межах строку розгляду справи належним чином було повідомлено про дату судового засідання, не повідомила про причини неявки, проте засідання все одно було відкладено на іншу дату: «Як вбачається з матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 05.08.2016, матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 надійшли до Арцизького районного суду Одеської області 10.08.2016. Справу призначено до слухання на 28.09.2016, але в день розгляду справи суддя Крутова О.М. перебувала на лікарняному, зв’язку з чим справу було призначено до слухання на 11.10.2016, ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про причину своєї неявки суд не повідомив [тобто ідеться про засідання, про яке особа була належним чином повідомлена, але не прийшла]. У зв’язку з неявкою правопорушника, справу було призначено до слухання на 25.10.2016, але в день розгляду справи суддя Крутова О.М. також перебувала на лікарняному, у зв’язку з чим справу було призначено до слухання на 07.11.2016, але на день розгляду справи пройшло 3 (три) місяці після вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення».
У постанові суду від 31.01.2017 у справі № 492/1430/16-п зазначено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення 13.10.2016, матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 надійшли до Арцизького районного суду Одеської області 04.11.2016. Справу було призначено до слухання на 28.11.2016, ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про причину своєї неявки суд не повідомила [тобто ідеться про засідання, про яке особа була належним чином повідомлена, але не прийшла]. У зв’язку з неявкою правопорушника справу було призначено до слухання на 15.12.2016 та на 04.01.2017, але у дні розгляду справи суддя Крутова О.М. була тимчасово непрацездатною, у зв’язку з чим справу було призначено до слухання на 31.01.2017, але на день розгляду справи пройшло 3 (три) місяці після вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
У постанові суду від 15.12.2017 у справі № 492/1240/17 зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення від 10.09.2017, матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 надійшли до Арцизького районного суду Одеської області 29.09.2017. Справу було призначено до слухання на 10.10.2017, на 07.11.2017, на 08.12.2017, проте суддя Крутова О.М. в ці дні була тимчасово непрацездатною та перебувала у відпустці. Справу було призначено до слухання на 15.12.2017, але на день розгляду справи минуло 3 (три) місяці після вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути використана для оцінювання судді:
1. Відповідно до декларації Крутової О.М. за 2015 рік вона у 2013 році придбала автомобіль «VOLVO ХС90» 2013 року випуску за 518 998 грн, проте в паперових деклараціях за 2013–2015 роки цей автомобіль не зазначено.
2. Після розлучення (2011 рік) і до повторного одруження з ОСОБА_2 (2021 рік) суддя користувалась квартирою свекрухи та автомобілем чоловіка. Це може свідчити про те, що подружжя продовжувало проживати в цивільному шлюбі в період з 2011 року до 2021 року.
3. Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 25.03.2019 у 2016 році у провадженні судді перебували цивільні справи №№ 492/484/16-ц, 492/483/16-ц, 492/482/16-ц, у яких 11.10.2016 проголошено вступну та резолютивну частини рішень. Повні тексти рішень у зазначених справах, як пояснила суддя Крутова О.М., нею були виготовлені з порушенням строків, визначених процесуальним законодавством. Суддя Крутова О.М. визнала несвоєчасність надання нею копій зазначених судових рішень для внесення до ЄДРСР. Водночас вона в письмових поясненнях зазначила, що в період з 22.10.2016 до 28.02.2017 (після дати проголошення вступної та резолютивної частин рішень) через тривалі розлади здоров’я була тимчасово непрацездатною та перебувала у відпустках. У той час, як вказала суддя, вона постійно мешкала в місті Одесі, працювала в Арцизькому районному суді Одеської області, долаючи кожного дня відстань у 135 км від свого помешкання до місця роботи (суддя жодного житла не задекларувала до 2016 року включно). Під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено обставин, які б свідчили про умисність дій судді під час розгляду зазначених вище справ, а саме у зволіканні з виготовленням повних текстів рішень. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила у притягненні судді Крутової О.М. до дисциплінарної відповідальності.
IV. Пояснення судді.
1.1. На думку судді, вона правильно зазначила в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік інформацію про житло (нерухоме майно), у якому проживала і де були її особисті речі, а саме за адресою: місто Одеса. Також вона вказала місце своєї реєстрації (прописки), яке не збігалося з її місцем проживання: місто Київ.
Ці відомості вона вказала в частині 2 «Місце проживання» розділу I «Загальні відомості» цієї декларації.
Суддя пояснила, що вона не відобразила ці нерухомі об’єкти в декларації в розділі III «Відомості про нерухоме майно» частини А «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним», тому що це нерухоме майно їй не належало на праві власності, воно не було зареєстровано на неї в належний законом спосіб, ніяких письмових договорів оренди або договорів безоплатного користування майном не укладалось. Власники нерухомого майна були проти такого декларування. Водночас роз’яснень із цього питання, крім примітки 1 до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», не було. Санкцій (у вигляді попередження, штрафу та інше) контролюючим або правоохоронним органом за надання недостовірної інформації або за неправильне заповнення саме цієї декларації за 2012 рік до сьогодні до неї не застосовувалось.
Cуддя вважає, що правильно зазначила в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік інформацію про житло (нерухоме майно), у якому проживала і де були її особисті речі, а саме за адресою: місто Одеса.
Ці відомості вона вказала в частині 2 «Місце проживання» розділу I «Загальні відомості» цієї декларації.
Суддя пояснила, що вона не відобразила цей нерухомий об’єкт в декларації в розділі III «Відомості про нерухоме майно» частини А «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним», тому що це нерухоме майно не належало їй на праві власності, воно не було зареєстровано на неї в належний законом спосіб, ніяких письмових договорів оренди або договорів безоплатного користування майном не укладалось. Також власниця нерухомого майна була проти такого декларування. Крім того, роз’яснень із цього питання, крім примітки 1 до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», не було. Санкцій (у вигляді попередження, штрафу та інше) контролюючим або правоохоронним органом за надання недостовірної інформації або неправильне заповнення саме цієї декларації за 2013 рік до сьогодні до неї не застосовувалось. Розмір видатків за користування вказаним майном не перевищував 50 мінімальних заробітних плат.
Крутова О.М. зазначила, що на посаду судді її призначено 07.11.2013. До штату Арцизького районного суду Одеської області її зараховано 22.11.2013. Із кінця листопада до грудня 2013 року в робочі дні винаймала кімнату в готелі (близько 25 днів), на вихідні поверталась до міста Одеси до основного місця проживання. Місце реєстрації (прописки) в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік не зазначила, оскільки жодного разу за рік там не була, ніяких витрат за користування майном не понесла.
Суддя вважає, що правильно вказала в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік інформацію про житло (нерухоме майно), у якому проживала і де були її особисті речі, а саме за адресою: місто Одеса. Ці відомості вона вказала в частині 2 «Місце проживання» розділу I «Загальні відомості» цієї декларації.
Суддя не відобразила цей нерухомий об’єкт в декларації в розділі III «Відомості про нерухоме майно» частини А «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним», тому що це нерухоме майно не належало їй на праві власності, воно не було зареєстровано на неї в належний законом спосіб, власниця нерухомого майна була проти такого декларування. Крім того, роз’яснень з цього питання, крім примітки 1 до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», не було. Санкцій (у вигляді попередження, штрафу та інше) контролюючим органом за недостовірну інформацію або неправильне заповнення саме цієї декларації до сьогодні до неї не застосовувалось. Розмір видатків за користування вказаним майном не перевищував 50 мінімальних заробітних плат.
Крім того, вона працює не в місті Одесі, а в місті Арцизі Одеської області. Відстань до роботи становить приблизно 135 км. Квартиру, яку вона декларувала як місце проживання в місті Одесі, не відображено в декларації на четвертому аркуші в розділі III частини А пункту 25, оскільки вона користувалася нею менше 180 календарних днів на рік.
У 2014 році був 251 робочий день, більшу частину з яких суддя провела на робочому місці в Арцизькому районному суді Одеської області, що розташований в місті Арцизі Одеської області. У неї не було постійного місця проживання, вона могла залишитися ночувати на роботі, винайняти номер у готелі або поїхати в гості до колишньої свекрухи в місто Татарбунари Одеської області (відстань – 27 км від міста Арциз).
Суддя підтвердила, що дійсно не було жодного об’єкта нерухомості, яким вона користувалась у 2014 році більше 180 календарних днів, тому і не відображала цю інформацію в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в розділі III «Відомості про нерухоме майно» частини А «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним».
На думку судді, вона правильно задекларувала в розділі 2.1 електронної декларації за 2015 рік інформацію про житло (нерухоме майно), у якому проживала і де були її особисті речі, а саме за адресою: місто Одеса. Також вказала місце своєї реєстрації (прописки), яке не збігалося з місцем проживання: місто Київ.
Крутова О.М. не відобразила ці нерухомі об’єкти в електронній декларації за 2015 рік в розділі III «Об’єкти нерухомості», тому що працювала не в місті Одесі, а в місті Арцизі Одеської області. Відстань до роботи становить приблизно 135 км. Квартиру, яку декларувала як місце проживання, не відображено в розділу III «Об’єкти нерухомості» декларації, оскільки вона користувалася нею менше 180 календарних днів на рік.
У 2015 році був 251 робочий день, більшу частину з яких Крутова О.М. провела на робочому місці в Арцизькому районному суді Одеської області, що розташований у місті Арцизі Одеської області. У неї не було постійного місця проживання, вона могла залишитися ночувати на роботі, винайняти номер у готелі або поїхати в гості до колишньої свекрухи в місто Татарбунари Одеської області (відстань – 27 км від міста Арциз).
Суддя підтвердила, що дійсно не було жодного об’єкта нерухомості, яким вона користувалась у 2015 році більше 180 календарних днів, тому і не відображала цю інформацію в електронній декларації. Розмір видатків за користування вказаним майном не перевищував 50 мінімальних заробітних плат. Санкцій (у вигляді попередження, штрафу та інше) контролюючим або правоохоронним органом за недостовірну інформацію або неправильне заповнення саме цієї декларації до сьогодні до неї не застосовувалось.
На думку судді, вона правильно задекларувала в розділі 2.1 електронної декларації за 2016 рік житло (нерухоме майно), у якому проживала і де були її особисті речі, а саме за адресою: міста Одеса. Також вона вказала місце своєї реєстрації (прописки), яке не збігалося з її місцем проживання: місто Київ.
Суддя не відобразила ці нерухомі об’єкти в електронній декларації в розділі III «Об’єкти нерухомості», тому що працювала не в місті Одесі, а в місті Арцизі Одеської області. Відстань до роботи становить приблизно 135 км. Квартиру, яку суддя декларувала як місце проживання, не відображено в розділі III «Об’єкти нерухомості» декларації, оскільки вона користувалася нею менше 180 календарних днів на рік.
У 2016 році був 251 робочий день, більшу частину з яких суддя провела на робочому місці в Арцизькому районному суді Одеської області, що розташований у місті Арцизі Одеської області. У неї не було постійного місця проживання, вона могла залишитися ночувати на роботі, винайняти номер у готелі або поїхати в гості до колишньої свекрухи в місто Татарбунари Одеської області (відстань – 27 км від міста Арциз).
Крутова О.М. підтвердила, що дійсно не було жодного об’єкта нерухомості, яким вона користувалась у 2016 році більше 180 календарних днів, тому не відображала цю інформацію в декларації. Розмір видатків за користування вказаним майном не перевищував 50 мінімальних заробітних плат. Санкцій (у вигляді попередження, штрафу та інше) контролюючим або правоохоронним органом за недостовірну інформацію або неправильне заповнення саме цієї декларації за 2016 рік до сьогодні до неї не застосовувалось.
1.2. На думку судді, вона правильно зазначала в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2014 роки, в електронних деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2019 роки інформацію стосовно житла, у якому проживала і де були всі її особисті речі, а саме за адресою: місто Одеса.
Суддя зауважує, що з березня 2005 року до сьогодні користується цією квартирою на підставі усного договору безоплатної оренди або іншого права користування з оплатою всіх комунальних платежів та витрат на обслуговування майна, яке не перевищує 50 мінімальних заробітних плат на рік. Письмові договори безоплатної оренди та письмові договори про безоплатне користування майном – відсутні. Всі стосунки та умови оренди (користування) квартирою з власником майна обговорюються усно, оскільки з ОСОБА_1 у неї довгі дружні стосунки. ОСОБА_1 не перебувала в підпорядкуванні судді і справ за її участі в провадженні також не перебувало.
До Крутової О.М. не застосовувалось санкцій стосовно відомостей про недостовірну інформацію, вказану в деклараціях, або про неправильне заповнення декларацій контролюючими органами. Отже, суддя вважає, що заповнила всі декларації правильно.
1.3. Зазначені у деклараціях транспортні засоби надавались їй у безоплатне користування її колишнім чоловіком – ОСОБА_2. У 2017 році вона безоплатно користувалась автомобілем «Volkswagen Touareg» (2005 року випуску), який був зареєстрований на ОСОБА_3, оскільки транспортний засіб не було можливо переоформити на нового власника – ОСОБА_2 у зв’язку з наявністю обтяження в Департаменті державної виконавчої служби України.
У 2018 році суддя безоплатно користувалась автомобілем «Land Rover Freelander» (2012 року випуску), який належав на праві власності ОСОБА_2.
До витрат, які вона понесла за користування зазначеними автомобілями, входило: купівля палива, заміна резини, технічне обслуговування, поточний ремонт. Ці витрати не перевищували 50 мінімальних заробітних плат на рік.
Суддя повідомила, що користувалась майном колишнього чоловіка, оскільки в них склались добрі дружні стосунки, в її підпорядкуванні він не перебував, справ за його участі в провадженні судді не перебувало.
2. Суддя зазначає, що у 2015 році нею в електронній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік у пункті 12 «Грошові активи» задекларовано кошти, надані в позику третім особам, у розмірі 250 000 доларів. Ці кошти є грошовим еквівалентом належної їй частини спільної сумісної власності, які вона отримала від чоловіка при розірванні шлюбу. Надалі ці гроші вона витратила на лікування матері, тобто фактично помилково вказала, що це була позика.
3. Стосовно постанов про закриття проваджень за адміністративними матеріалами про вчинення адмінправопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, суддя пояснила:
- у справі № 492/1040/16-п 05.08.2016 складено протокол про адміністративне правопорушення, 10.08.2016 матеріали надійшли до суду, 28.09.2016 призначено перше судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки вона була тимчасово непрацездатною. На 11.10.2016 призначено друге судове засідання. Особа, стосовно якої складено протокол, у судове засідання не з’явилась, про причину неявки суд не повідомила. На 25.10.2016 призначено третє судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 07.11.2016 призначено четверте судове засідання. Прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення;
- у справі № 492/1430/16-п 13.10.2016 складено протокол про адміністративне правопорушення, 04.11.2016 матеріали надійшли до суду, 28.11.2016 призначено перше судове засідання. Особа, стосовно якої складено протокол, у судове засідання не з’явилась. Повідомлена належним чином чи ні встановити неможливо. Справу за терміном зберігання знищено. На 15.12.2016 призначено друге судове засідання. Розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 04.01.2017 призначено третє судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 31.01.2017 призначено четверте судове засідання. Прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.
Суддя наголосила, що з липня 2016 року до лютого 2017 року була тимчасово непрацездатною, тому відкладала судові засідання на інші дати;
- у справі № 492/1240/17 10.09.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення, 29.09.2017 матеріали надійшли до суду, 10.10.2017 призначено перше судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 07.11.2017 призначено друге судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 08.12.2017 призначено третє судове засідання. Розгляд справи відкладено, оскільки суддя перебувала у відпустці. На 15.12.2017 призначено четверте судове засідання. Прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.
Суддя зазначила, що відкладала судові засідання, оскільки була тимчасово непрацездатною та перебувала у відпустці;
- у справі № 492/946/16-п 09.07.2016 складено протокол про адміністративне правопорушення, 19.07.2016 надійшли матеріали до суду, 11.08.2016 призначено перше судове засідання. Особа, стосовно якої складено протокол, у судове засідання не з’явилась. На 28.09.2016 призначено друге судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 11.10.2016 призначено третє судове засідання. Прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.
Указала на те, що з липня 2016 року до лютого 2017 року була тимчасово непрацездатною, тому відкладала судові засідання на інші дати;
- у справі № 492/1554/17 10.10.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення, 06.11.2017 надійшли матеріали до суду, 28.11.2017 призначено перше судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 13.12.2017 призначено друге судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя перебувала в нарадчій кімнаті у кримінальній справі. На 28.12.2017 призначено третє судове засідання. Особа, стосовно якої складено протокол, з’явилась у засідання та заявила клопотання про залучення адвоката в наступне судове засідання. Справу відкладено. На 10.01.2018 призначено четверте судове засідання. Особа, стосовно якої складено протокол, не з’явилась, просила відкласти справу через зайнятість адвоката в іншому процесі. На 12.01.2018 призначено п’яте судове засідання. Прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.
Суддя наголосила, що суд не є каральною установою, щоб без адвоката, без дослідження доказів, без допиту особи як сторони у справі визнати її винною в одному судовому засіданні, не надавши людині часу підготуватися до захисту своїх прав у судовому провадженні. Це може призвести до порушення прав людини, невиправданих втрат, підриву авторитету судової влади;
- у справі № 492/724/17 06.06.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення, 13.06.2017 матеріали надійшли до суду, 11.09.2017 прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.
Суддя не змогла надати конкретних пояснень стосовно цієї справи, оскільки матеріали справи знищено;
- у справі № 492/33/17 25.12.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення, 16.02.2018 матеріали надійшли до суду. Суд повернув матеріали до правоохоронного органу для належного їх оформлення. 16.02.2018 матеріали повторно надійшли до суду після усунення недоліків правоохоронним органом. На 16.03.2018 призначено перше судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки особа, стосовно якої складено протокол, у судове засідання не з’явилась, про причину неявки суд не повідомила. На 23.03.2018 призначено друге судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. 27.03.2018 прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.
Суддя вважає, що не мала права приймати в першому засіданні судове рішення, оскільки суд не є каральною установою, щоб без дослідження доказів, допиту особи як сторони у справі визнати її винною в одному судовому засіданні, не надавши людині час підготуватися до захисту своїх прав у судовому провадженні. Це може призвести до порушення прав людини, невиправданих втрат, підриву авторитету судової влади;
- у справі № 492/1055/15-ц 30.04.2015 складено протокол про адміністративне правопорушення, 15.07.2015 матеріали надійшли до суду. Суд повернув матеріали до правоохоронного органу для належного їх оформлення. 20.10.2015 матеріали повторно надійшли до суду після усунення недоліків правоохоронним органом. 16.11.2015 прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.
Суддя зазначила, що в цій справі матеріали від правоохоронного органу з виправленними недоліками надійшли до суду після спливу трьох місяців, у межах яких відповідно до чинного законодавства до правопорушника може бути застосовано адміністративне стягнення. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
- у справі № 492/1291/17 26.05.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення, 03.10.2017 матеріали надійшли до суду після спливу тримісячного строку з моменту вчинення особою правопорушення. 18.10.2017 прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення;
- у справі № 492/750/15-п 10.03.2015 складено протокол про адміністративне правопорушення, 27.03.2015 матеріали надійшли до суду. Суд повернув матеріали до правоохоронного органу для належного їх оформлення. 15.05.2015 матеріали повторно надійшли до суду після усунення недоліків правоохоронним органом. На 09.06.2015 призначено перше судове засідання. Сторона у справі подала заяву про відкладення судового засідання. Суд її задовольнив з підстав того, що особа подала цю заяву письмово. Правопорушник не з’явився у судове засідання. 11.06.2015 прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.
Суддя вважає, що не мала права виносити в першому засіданні судове рішення, оскільки суд не є каральною установою, щоб без дослідження доказів, допиту особи як сторони у справі визнати її винною в одному судовому засіданні, не надавши людині час підготуватися до захисту своїх прав у судовому провадженні, оскільки це може призвести до порушення прав людини, невиправданих втрат, підриву авторитету судової влади;
- у справі № 492/1027/15 30.04.2015 складено протокол про адміністративне правопорушення, 07.07.2015 надійшли матеріали до суду. Суд повернув матеріали до правоохоронного органу для належного їх оформлення. 15.07.2015 матеріали повторно надійшли до суду після усунення недоліків правоохоронним органом. 13.08.2015 прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.
Суддя перебувала в запланованій відпустці та не мала можливості призначити в цей час справи до слухання.
Стосовно додатково наданої ГРД Комісії інформації, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути використана для оцінювання Крутової О.М., зазначила таке:
1. Вона у 2015 році користувалась автомобілем «VOLVO ХС90» 2013 року випуску, який належав на праві власності ТОВ «Український лізинговий фонд» (код ЄДРПОУ 37859096). Цей легковий автомомбіль придбано на підставі договору фінансового лізингу від 30.09.2013 № 1966/09/13-В ПП «Експоагротрейд», де засновником був її вітчим, а директором – її рідна сестра. За власний рахунок суддя оплачувала витрати на паливо та 1 технічне обслуговування транспортного засобу. При заповненні декларації за 2015 рік помилково вказала неправильну дату набуття права користування на цей легковий автомобіль.
2. Вона не проживала з ОСОБА_2 у цивільному шлюбі в період з 2011 року до 2021 року, у кожного було окреме особисте життя, вони не були пов’язані спільним побутом, спільно не проживали, у них не було взаємних прав та обов’язків, у кожного був свій бюджет.
3. Зволікання з виготовленням повних текстів рішень у справах від 11.10.2016 №№ 492/484/16-ц, 492/483/16-ц, 492/482/16-ц та несвоєчасне надання нею копій зазначених текстів рішень для їх внесення до ЄДРСР дійсно мало місце. Водночас ці обставини пов’язані з тривалими розладами її здоров’я та не були умисними.
У пленарному засіданні Комісії суддя підтвердила раніше надані письмові пояснення.
V. Результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
Рішенням Комісії у складі колегії від 07.11.2024 № 197/ко-24 визначено, що суддя Арцизького районного суду Одеської області Крутова Ольга Миколаївна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 717,75 бала.
За складання анонімного письмового тестування Крутова О.М. набрала 69,75 бала, виконання практичного завдання – 73 бали. На етапі кваліфікаційного іспиту суддя загалом набрала 142,75 бала. За результатами оцінювання за критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Крутова О.М. набрала 317,75 бала, за критерієм професійної етики – 180 балів, за критерієм доброчесності – 220 балів.
У підсумку за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Арцизького районного суду Одеської області Крутова О.М. набрала 717,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що суддя Арцизького районного суду Одеської області Крутова Ольга Миколаївна відповідає займаній посаді.
Дослідивши висновок ГРД та заслухавши пояснення судді, Комісія встановила таке.
Як зазначалось вище, на думку ГРД, суддя без поважних причин систематично допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ № 492/1040/16-п, № 492/946/16-п, № 492/1554/17, № 492/724/17, № 492/1240/17, № 492/33/18, № 492/1055/15-п, № 492/1291/17, № 492/750/15-п, № 492/1027/15-п, № 492/1430/16-п, внаслідок чого провадження у цих справах було закрито у зв’язку із закінченням строків.
Комісія у складі колегії зазначила, що суддя під час співбесіди не змогла надати переконливих пояснень щодо того, чому у вказаних вище справах нею не було забезпечено ефективного відправлення судочинства, адже процесуальна можливість розглянути відповідні справи без участі особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, та у строки, передбачені статтею 38 КУпАП, у судді була. Фактично надмірно формальні дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, призвели до звільнення осіб від відповідальності.
Крім того, Комісія у складі колегії зазначила, що протягом 2023 року суддя сім разів притягувалася до адміністративної відповідальності, зокрема за частиною першою статті 122 КУпАП, статтею 122-4 КУпАП, частиною другою статті 122 КУпАП, статтею 124 КУпАП, частиною першою статті 126 КУпАП, що свідчить про систематичне нехтування нею встановленими в Україні правилами поведінки.
За результатами дослідження суддівського досьє, висновку ГРД, пояснень судді та співбесіди Комісія у складі колегії вважала зазначені обставини такими, що впливають на оцінку відповідності судді Крутової О.М. критерію професійної етики. Водночас ці обставини не є достатніми для визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді за критеріями професійної етики.
З огляду на зазначене Комісією у складі колегії оцінено показники професійної етики та доброчесності судді у 120 балів.
Стосовно недекларування суддею у щорічних деклараціях за 2012–2016 роки інформацію про житло, у якому вона проживала, проживання в квартирі матері колишнього чоловіка – ОСОБА_1, користування легковими автомобілями колишнього чоловіка та іншої інформації, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути використана для оцінювання судді, Комісія вважала, що Крутовою О.М. надано чіткі та переконливі докази, а також обґрунтовані пояснення, які повністю спростовують сумніви ГРД щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Так, Комісія у складі колегії, зокрема, вважала, що безкоштовне користування Крутовою О.М. майном, яке належить її колишньому чоловіку та його матері, не має негативного впливу на відповідність судді критерію доброчесності, оскільки після розірвання шлюбу вона зберігала з колишнім чоловіком добрі стосунки, а зі свекров’ю – дружні, які не дозволяли їх переведення в матеріальну площину зі сплатою грошових коштів. Тобто таке користування не містить у собі жодного корупційного ризику, суддею зазначений факт не приховувався, про що свідчить його щорічне декларування в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Стосовно грошових коштів, які суддею в декларації за 2015 рік зазначені як позика, Комісія сприйняла як належні пояснення, що ці кошти були отримані нею від чоловіка при розірванні шлюбу та витрачені на лікування матері.
VI. Висновок Комісії за наслідками розгляду питання пленарним складом.
Допущення Крутовою О.М. систематичної судової тяганини, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ № 492/1040/16-п, № 492/946/16-п, № 492/1554/17, № 492/724/17, № 492/1240/17, № 492/33/18, № 492/1055/15-п, № 492/1291/17, № 492/750/15-п, № 492/1027/15-п, № 492/1430/16-п, внаслідок чого провадження у цих справах було закрито у зв’язку із закінченням строків, та притягнення судді протягом 2023 року до адміністративної відповідальності, – Комісією у складі колегії враховані як такі, що впливають на оцінку відповідності судді критерію професійної етики, у зв’язку з чим Комісія знизила оцінку за цим критерієм. Водночас Комісія у складі колегії дійшла висновку, що ці обставини не є достатніми для визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді за критерієм професійної етики, оскільки під час дослідження досьє та проведення співбесіди не встановлено навмисного затягування суддею строків розгляду справ.
Стосовно інших обставин, вказаних у висновку ГРД, суддею, на думку Комісії у складі колегії, надано переконливі докази та пояснення на їх спростування.
Натомість Комісія у пленарному складі не погоджується з такими висновками Комісії у складі колегії та вважає, що встановлені порушення, а саме:
- безкоштовне користування суддею майном, що належить її колишньому чоловіку та його матері;
- недекларування джерел походження грошових коштів у розмірі 250 000 дол. США;
- допущення Крутовою О.М. систематичної судової тяганини, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ № 492/1040/16-п, № 492/946/16-п, № 492/1554/17, № 492/724/17, № 492/1240/17, № 492/33/18, № 492/1055/15-п, № 492/1291/17, № 492/750/15-п, № 492/1027/15-п, № 492/1430/16-п, внаслідок чого провадження у цих справах було закрито у зв’язку із закінченням строків;
- притягнення судді протягом 2023 року до адміністративної відповідальності сім разів, зокрема за частиною першою статті 122 КУпАП, статтею 122-4 КУпАП, частиною другою статті 122 КУпАП, статтею 124 КУпАП, частиною першою статті 126 КУпАП, що свідчить про систематичне нехтування нею встановленими в Україні правилами, є істотними та у своїй сукупності свідчать про невідповідність судді займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.
З огляду на це Комісія вважає необхідним також зазначити, що процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є особливою процедурою, встановленою Конституцією України. Як підкреслюється в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 200/9195/19-а, вона запроваджена для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, для впровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу та обумовлена істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні.
На розмежування процедури «перевірки» (схожої за суттю з кваліфікаційним оцінюванням) та «звичайного дисциплінарного провадження» вказує і Європейський суд з прав людини в рішенні «Джоджай проти Албанії»: «… процедури перевірки мають своєрідний характер, попри схожість, яку вони мають зі звичайним дисциплінарним провадженням».
Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22.02.2012, який був чинним на момент вчинення суддею зазначених вище порушень, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи ці положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
Оцінюючи в сукупності вказані вище факти, обставини та поведінку судді, Комісія дійшла висновку, що вони викликають обґрунтований сумнів у відповідності судді Крутової О.М. критеріям доброчесності та професійної етики і негативно впливають на суспільну довіру та авторитет судової влади.
У пленарному засіданні Комісії суддя не надала чітких і переконливих пояснень та доказів, якими спростувала б зазначені вище сумніви в її відповідності критеріям професійної етики та доброчесності, що викладені у висновку ГРД у новій редакції, у зв’язку з чим при вирішенні питання лише 4 члени Комісії (Кидисюк Р.А., Луганський В.І., Сабодаш Р.М. та Чумак С.Ю.) проголосували за відповідність судді Крутової О.М. займаній посаді, а 11 членів Комісії (Богоніс М.Б., Волкова Л.М., Гацелюк В.О., Дух Я.М., Кобецька Н.Р., Коліуш О.Л., Мельник Р.І., Омельян О.С., Пасічник А.В., Сидорович Р.М., Шевчук Г.М.) – проти, що відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону має наслідком визнання її такою, що не відповідає займаній посаді.
Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 07.11.2024 № 197/ко-24, висновок ГРД у новій редакції, пояснення судді Крутової О.М., інші обставини, дійшла висновку, що суддя Крутова О.М. не підтвердила відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
Визнати суддю Арцизького районного суду Одеської області Крутову Ольгу Миколаївну такою, що не відповідає займаній посаді.
Внести до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді Арцизького районного суду Одеської області Крутової Ольги Миколаївни із займаної посади.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Людмила ВОЛКОВА
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
