Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА (доповідач), Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Оксани БОНДАР,
представника Громадської ради доброчесності Анастасії БОРЕМИ,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Бондар Оксани Олексіївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
I. Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) встановлено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Статтею 79 Закону встановлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24).
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частиною другою статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення. Пунктами 1.3‒1.4 цього положення передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
II. Інформація про кар’єру кандидата та його участь у конкурсі.
Бондар О.О., дата народження – _______ року, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Вищу юридичну освіту здобула у 2007 році в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого та отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».
Науковий ступінь, вчене звання відсутні.
Бондар О.О. відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років (з 2012 року займається індивідуальною адвокатською діяльністю).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Бондар О.О. звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Бондар О.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту», до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема Бондар О.О.
Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23; визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Житомирський апеляційний суд – 14 вакантних посад суддів; Закарпатський апеляційний суд – 10 вакантних посад суддів; Запорізький апеляційний суд – 16 вакантних посад суддів; Сумський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Чернігівський апеляційний суд – 22 вакантні посади судді; визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду проводить постійна колегія № 3 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Житомирського апеляційного суду звернулась Бондар О.О.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 05 серпня 2025 року надіслала до Комісії висновок про невідповідність кандидатки на посаду судді Бондар О.О. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 28 липня 2025 року.
На спростування висновку ГРД кандидаткою Бондар О.О. надано пояснення.
Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 09 вересня 2025 року надіслала до Комісії новий висновок про невідповідність кандидатки на посаду судді Бондар О.О. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 07 вересня 2025 року.
На спростування нового висновку ГРД Бондар О.О. надано пояснення.
Комісією у складі колегії 07 серпня 2025 року встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидатки Бондар О.О., проведено співбесіду із кандидаткою, досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидатки, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидатки, а також інші обставини, документи та матеріали.
Відповідно до рішення Комісії у складі колегії № 3 від 07 серпня 2025 року № 263/ас-25 за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатка на посаду судді апеляційного загального суду Бондар О.О. набрала 728,33 бала.
У рішенні обґрунтовано кількість набраних балів за результатами оцінювання відповідності судді за визначеними законом критеріями. За результатами складеного кваліфікаційного іспиту Бондар О.О. набрала 360 балів; за критерієм особистої компетентності – 43,67 бала; за критерієм соціальної компетентності – 39,67 бала; за критеріями доброчесності та професійної етики – 285 балів.
Таким чином, за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидатка на посаду судді апеляційного загального суду Бондар О.О. набрала 728,33 бала, що становить більше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
III. Зміст висновку Громадської ради доброчесності.
До Комісії 05 серпня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидатки на посаду судді Бондар О.О. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 28 липня 2025 року (далі – висновок ГРД), а саме:
1. Кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Відповідність рівня життя задекларованим доходам» (підпункт 3 пункту 22 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24) (далі – Єдині показники).
Кандидатка отримала майно, легальність походження якого, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (підпункт 4.10 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року (далі – Індикатори); пункт 2 Спільних індикаторів, які вказують на недоброчесність, затверджених Комісією та ГРД 09 листопада 2023 року).
1.1. Кандидатка та її чоловік протягом 2008–2011 років набули у власність майно, загальна вартість якого становить 1 449 229 грн:
- 05 грудня 2008 року – квартира в місті Вишневе Київської області, площею 61,7 кв.м, вартість – 130 800 грн (майнова декларація за 2018 рік);
- 10 травня 2011 року – земельна ділянка в місті Вишневе Київської області, площею 0,08 га, вартість – 540 000 грн (майнова декларація за 2018 рік);
- 10 травня 2011 року – земельна ділянка в місті Кропивницький, площею 1458,64 кв.м, вартість – 1 800 грн (майнова декларація за 2018 рік);
- 10 травня 2011 року – земельна ділянка в місті Кропивницький, площею 1 000 кв.м, вартість – 430 454 грн (майнова декларація за 2022 рік);
- 10 травня 2011 року – земельна ділянка в місті Кропивницький, площею 1 200 кв.м, вартість – 25 744 грн (майнова декларація за 2022 рік);
- 24 травня 2011 року – житловий будинок в місті Кропивницький, площею 2 16,2 кв.м, вартість – 289 981 грн (майнова декларація за 2018 рік);
- 06 серпня 2011 року – квартира в місті Кропивницький, площею 54,9 кв.м, вартість – 30 450 грн (майнова декларація за 2018 рік).
Водночас оподатковані доходи кандидатки протягом 2008–2011 років становили 285 508,01 грн, оподатковані доходи її чоловіка протягом 2008–2011 років – 150 201,15 грн. Загальна сума доходів становила 435 709,16 грн. Різниця між законними доходами та видатками становить 1 013 519,84 грн.
Таким чином, Бондар О.О. та її чоловік набули майно, легальність походження якого, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви.
1.2. Чоловік Бондар О.О. 11 травня 2023 року набув у власність легковий автомобіль «Toyota avensis» 2012 року випуску за 35 000 грн, як це відображено в майновій декларації за 2023 рік (пункт 2 розділу 6). Наявні достатні підстави вважати, що вартість автомобіля є заниженою, оскільки середня ринкова вартість такої автівки становить 10 000 дол. США (згідно з відкритими джерелами). Вказана в декларації вартість відрізняється від ринкової в 10 разів.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність Бондар О.О. критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання:
1. Кандидатка 06 серпня 2011 року набула право власності на квартиру в місті Кропивницький (Кіровоградська область) площею 54,9 кв.м. Вартість на момент набуття становила 30 450 грн, а на момент останньої оцінки – 250 000 грн, про що відображено в майновій декларації за 2018 рік.
2. Кандидатка набула у власність такі земельні ділянки:
- земельна ділянка в місті Кропивницький площею 1 458, 64 кв.м, вартість – 1 800 грн;
- земельна ділянка в місті Кропивницький площею 1 000 кв.м, вартість – 430 454 грн;
- земельна ділянка в місті Кропивницький площею 1 200 кв.м, вартість – 25 744 грн.
Попри те, що земельні ділянки розташовані в одному місці (Кропивницький), мають однакову площу (+– 1 000 кв.м) та набуті в один день (11 травня 2011 року), вартість земельних ділянок суттєво різниться.
3. Кандидатка не задекларувала майно в декларації за 2018 рік.
Кандидатка та ОСОБА_1 10 травня 2011 року набули у спільну часткову власність земельну ділянку в місті Кропивницький площею 1 000 кв.м за 430 454 грн. Наведене відображено в майновій декларації за 2022 рік (пункт 7 розділу 3). Проте Бондар О.О. не вказала цю земельну ділянку в майновій декларації за 2018 рік.
Кандидатка та ОСОБА_1 10 травня 2011 року набули у спільну часткову власність земельну ділянку в місті Кропивницький площею 1 200 кв.м за 25 744 грн. Наведене відображено в майновій декларації за 2022 рік (пункт 8 розділу 3). Однак Бондар О.О. не зазначила таке майно в майновій декларації за 2018 рік.
Кандидатка та її чоловік 25 березня 2015 року набули у власність земельну ділянку в місті Вишневе площею 797 кв.м за 540 000 грн. Наведене відображено в майновій декларації за 2022 рік (пункт 3 розділу 3), але не вказано в майновій декларації за 2018 рік.
4. У майновій декларації за 2023 рік вказано, що чоловік кандидатки 22 березня 2021 року отримав кредит у розмірі 400 000 грн від АТ «ПриватБанк», 06 червня 2022 року – кредит у розмірі 328 333 грн від АТ «ПриватБанк». Такі зобов’язання чоловіка не відображено в майновій декларації за 2022 рік.
Комісія у складі колегії вважала надані кандидаткою пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності її критеріям доброчесності та професійної етики щодо висновку ГРД та наданої інформації. Водночас Комісія зазначила, що Бондар О.О. при заповненні щорічних майнових декларацій допускала систематичні помилки, що свідчить про певну її недбалість та нехтування правилами заповнення цих декларацій, тобто несумлінність при виконанні покладеного на неї державою обов’язку декларування.
На думку Комісії, жодне з цих порушень окремо не є суттєвим і само по собі не може свідчити про невідповідність кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики, проте в цьому випадку Комісія, зважаючи на системність порушень, які допускалися кандидаткою протягом тривалого часу при заповненні відповідних декларацій, дійшла висновку про необхідність застосування приписів пункту 5.12 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25, щодо можливості зниження балів за вчинення декількох менш суттєвих порушень і, відповідно, зниження кількість балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «Сумлінність».
ГРД 07 вересня 2025 року затверджено новий висновок про невідповідність кандидатки на посаду судді Бондар О.О. критеріям доброчесності та професійної етики, який надійшов до Комісії 09 вересня 2025 року, а саме:
1. Кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункти 2, 5 пункту 21 Єдиних показників). Також можливе порушення пунктів 4.6, 4.9 Індикаторів ГРД.
1.1. У майновій декларації за 2018 рік кандидатка вказала, що 08 червня 2012 року вона стала власницею автомобіля «Lexus RX350» 2012 року випуску, проте у графі «вартість» зазначено «не відомо». За інформацією з автооглядів за 2013 рік, така модель автомобіля коштувала в Україні щонайменше 547 000 грн, тоді як сукупні офіційні доходи родини за перші 2 квартали 2012 року становили 206 292 грн. Ураховуючи, що за 2008–2011 роки оподатковані доходи кандидатки і чоловіка становили загалом 435 709,16 грн, у цей час було придбано дві квартири (пункт 2 і 3 майнової декларації за 2018 рік, одну з яких родині, за словами кандидатки, подарували батьки), має місце обґрунтований сумнів, чи в родини вистачило коштів на такий автомобіль станом на 08 червня 2012 року, з якої причини кандидатка вирішила не вказувати його вартість. У поясненнях кандидатка зазначила, що автомобіль було оформлено на неї, але насправді належав її батьку, який не надав документів, що б підтвердили таку вартість. Утім, якщо кандидатка була офіційною власницею, вона була стороною за договором купівлі-продажу, тому мала б мати договір з інформацією про вартість авто.
За даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, за перші 2 квартали 2012 року ОСОБА_2 заробив 100 000 грн, за 2011 рік – близько 170 000 грн, за 2010 рік – 202 000 грн, працюючи суддею в Апеляційному суді Кіровоградської області. Крім того, кандидатка зазначала, що батько допомагав її родині з купівлею іншого авто у червні 2012 року. Походження коштів, використаних для придбання автомобіля вартістю щонайменше пів мільйона гривень, викликає обґрунтовані сумніви.
1.2. Батько кандидатки ОСОБА_2 07 березня 2024 року придбав автомобіль «Mercedes-Benz S-Class S 500» 2022 року випуску. Вартість таких авто на сайтах із продажу авто починається від 100 тис. доларів США. Водночас згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків ОСОБА_2 заробив менше 70 000 грн за 2020–2023 роки, а в березні 2024 року отримав 75 000 грн від продажу рухомого майна. Потребує з’ясування, чи користується кандидатка зазначеним автомобілем і з яких джерел отримано кошти на його придбання.
2. Кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункт 5 пункту 21 Єдиних показників).
2.1. У майновій декларації за 2018 рік кандидатка вказала, що 05 грудня 2008 року вони з чоловіком набули у власність квартиру в місті Вишневе площею 61,7 кв.м за 130 800 грн (~18,5 тис. дол. США), а 06 серпня 2011 року – квартиру в місті Кропивницький площею 54,9 кв.м за 30 450 грн (~3,8 тис. дол. США). У поясненнях вона вказала, що першу квартиру подружжю подарували батьки, а щодо другої – вона є номінальною власницею, а квартиру придбано на заощадження відчима.
Водночас, аналіз ринку нерухомості у 2008–2011 роках свідчить, що навіть попри зниження вартості одного квадратного метра, ціни на об’єкти в невеликих обласних центрах не опускалися нижче 680 дол. США за квадрат. І хоча вартість житла в передмісті Києва в середньому була вдвічі нижчою, ніж у самій столиці, будинок, у якому придбано квартиру, має сучасний вигляд. Отже, у грудні 2008 року вартість такого житла могла становити близько 1 000 доларів США за квадратний метр, тобто понад 430 000 грн (61 тис. дол. США), що у чотири рази перевищує задекларовану вартість. Квартира в місті Кропивницькому, навіть за мінімальними цінами за квадратний метр серед обласних центрів у 2010 році, мала б коштувати щонайменше 298 000 грн (~37,3 тис. дол. США), що майже в 10 разів перевищує вказану в декларації вартість. Водночас кандидатка вказала в декларації вартість квартири на момент останньої оцінки – 250 000 грн (9,3 тис. дол. США за курсом 2018 року). У своїх роз’ясненнях кандидатка пояснила, що звіт про оцінку майна, який вона використовувала у 2019 році під час заповнення декларацій, не зберігся.
2.2. Чоловік кандидатки 11 травня 2023 року набув у власність автомобіль «Toyota avensis» 2012 року випуску за 35 000 грн, як відображено в майновій декларації за 2023 рік (пункт 2 розділу 6). Наявні достатні підстави вважати, що вартість автомобіля є заниженою, оскільки середня ринкова вартість такого авто становить 10 000 дол. США. Кандидатка пояснила, що пробіг автомобіля становив понад 400 тисяч кілометрів, а підприємству, якому належав транспортний засіб, він був не потрібен, коштів на його ремонт не було. Саме з цих причин вартість автомобіля була такою низькою. На сайтах із продажу автомобілів такі транспортні засоби з пробігом понад 300 тисяч кілометрів навіть у 2025 році коштують не менше ніж 7 850 дол. США, що у вісім разів перевищує задекларовану вартість. Архівні оголошення із сайту «Авторіа» підтверджують, що ціна у 35 000 гривень є не ринковою.
3. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Чесність» (підпункт 2 пункту 18 Єдиних показників). Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: не надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
4.1. Кандидатка, ймовірно, не вказала грошових активів у майнових деклараціях.
У майнових деклараціях кандидатки за 2018 і 2022 роки відсутня інформація про грошові активи. Сукупний дохід родини у 2018 рік становив 2 500 000 грн, а у 2022 році – 3 500 000 гривень. Водночас жодних видатків чи правочинів у ці роки також не було задекларовано. У декларації за 2022 рік зазначено, що 05 квітня 2019 року родина набула у власність будинок за 2 500 000 гривень. Є обґрунтований сумнів щодо достовірності відомостей, зазначених у декларації за 2018 рік, зокрема стосовно того, що станом на 31 грудня 2018 року задекларовані активи родини не перевищували 50 прожиткових мінімумів (88 100 грн у 2018 році). Водночас уже за три місяці подружжя добудувало будинок, оцінений у 2 500 000 грн.
4.2. Незадекларована поворотна фінансова допомога і соціальна допомога чоловіка.
За даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, чоловік кандидатки у 2018 році отримував поворотну фінансову допомогу, проте в майновій декларації про це нічого не зазначено. Згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції у 2019 році така поворотна допомога мала б декларуватися як «інший дохід» у розділах «доходи» та «видатки і правочини» (якщо сума понад 50 ПМ, тобто 88 100 грн на 2018 рік), навіть якщо ця допомога була повернута до кінця звітного періоду. У роз’ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції від 2025 року вказано, якщо така допомога перевищує 50 ПМ, вона має бути задекларована і в розділі «фінансові зобов’язання», навіть за умови її повернення до кінця звітнього періоду.
Крім того, у майновій декларації за 2022 рік не зазначено жодних видатків і правочинів, хоча, за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, чоловік кандидатки давав позики юридичним особам, у яких він сам має частки.
Також кандидатка не вказала суму державної та соціальної матеріальної допомоги, яку отримував чоловік у 2018 році.
Додатково ГРД виявила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання.
1. Батько кандидатки фігурував у журналістському розслідуванні стосовно двоюрідного брата кандидатки ОСОБА_3, який був головою Апеляційного суду Кіровоградської області. ОСОБА_3 став фігурантом розслідування через надання неправдивих відомостей в декларації. Дорогу автівку, якою користувався вже колишній голова суду, оформили саме на його дядька – ОСОБА_2.
2. Значна різниця у вартості земельних ділянок, а також плутанина з їхніми площами і датами набуття.
За даними декларацій, кандидатка набула у власність у місті Кропивницькому такі земельні ділянки:
- земельна ділянка площею 1 458, 64 кв.м, вартість – 1 800 грн;
- земельна ділянка площею 1 000 кв.м, вартість – 430 454 грн;
- земельна ділянка площею 1 200 кв.м, вартість – 25 744 грн.
Попри те, що земельні ділянки розташовані в одному місці (місто Кропивницький), мають однакову площу (+-1000 кв.м) та набуті в один день (11 травня 2011 року), їх вартість суттєво різниться. Крім того, земельну ділянку на 1 200 кв.м кандидатка зазначала в майновій декларації за 2022 рік, але не вказувала в майновій декларації за 2018 рік, тоді як ділянка на 1 000 кв.м була вказана з іншою датою набуття (31 грудня 2018 року – у майновій декларації за 2018 рік, 10 травня 2011 року – у майновій декларації за 2022 рік) і іншою вартістю (87 400 грн – у майновій декларації за 2018 рік, 430 454 грн – у майновій декларації за 2022 рік). Крім того, 25 березня 2015 року кандидатка та її чоловік набули у власність земельну ділянку в місті Вишневе площею 797 кв.м за 540 000 грн. Цю ділянку кандидатка зазначала в майновій декларації за 2022 рік, але не вказувала в майновій декларації за 2018 рік.
3. У майновій декларації за 2023 рік вказано, що чоловік кандидатки 22 березня 2021 року отримав кредит у розмірі 400 000 грн від АТ «ПриватБанку», 06 червня 2022 року – кредит у розмірі 328 333 грн від АТ «ПриватБанку». Водночас такі зобов’язання чоловіка не вказано в майновій декларації за 2022 рік.
4. Мати кандидатки у 2025 році придбала автомобіль «Mazda CX5» 2019 року випуску. Вартість таких авто наразі коливається від 22 тис. до 26 тис. дол. США. Водночас сукупні офіційні доходи матері та вітчима за останні 5 років становили близько 550 000 грн (тобто близько 110 тис. грн на рік на родину). Наявне обґрунтоване припущення, що цей автомобіль придбано не матір’ю кандидатки, а кимось із рідних і записано на неї. Потребує з’ясування, чи користується кандидатка зазначеним автомобілем, з яких джерел отримано кошти на його придбання.
5. У декларації кандидатки за 2022 рік вартість земельної ділянки площею 17 748 кв.м у селі Болотниця, яку чоловік кандидатки орендує з жовтня 2019 року в ОСОБА_4, вказана в розмірі 34 409 грн (вартість на дату набуття права), тоді як у 2023 році і 2024 році вартість на дату набуття права тієї самої ділянки – 48 716 грн.
IV. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Комісією у пленарному складі 17 вересня 2025 року проведено співбесіду з кандидаткою.
Під час співбесіди кандидатка Бондар О.О. надала пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД від 28 липня 2025 року, аналогічні поясненням, наданим під час співбесіди з Комісією у складі колегії № 3.
Також кандидатка надала пояснення на висновок ГРД від 07 вересня 2025 року.
Стосовно підпункту 1.1. пункту 1 висновку ГРД кандидатка пояснила, що вказаний автомобіль був придбаний 08 червня 2012 року, фактичним власником якого був її батько ОСОБА_2. Майнову декларацію за 2018 рік вона подавала 24 вересня 2019 року у зв’язку з оголошенням рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 09 серпня 2019 року № 154/зп-19 конкурсу на посади суддів апеляційних судів. Згідно з пунктом 4 Умов проведення конкурсу строк подання документів для участі у конкурсі – 1 календарний день, 25 вересня 2019 року. Бондар О.О. звернулась до батька щоб отримати відомості про автомобіль, необхідні для заповнення декларації, однак документи, у яких би відображалась вартість автомобіля на дату придбання (договір купівлі-продажу, видаткова накладна), у батька не збереглись у зв’язку з продажем автомобіля, тому у декларації зазначено ті відомості, які відображалися в електронному кабінеті водія. Відомості щодо вартості автомобіля на день його придбання в кабінеті водія були відсутні. Отримати на той час будь-які відомості саме щодо вартості автомобіля шляхом звернення до сервісного центру вона не мала часу через обмежений строк подання документів на конкурс, в електронному вигляді такі відомості в той період не надавались. Розуміючи, що вказане питання може виникнути в Комісії, 20 лютого 2024 року вона звернулася із запитом до Головного сервісного центру МВС і отримала відповідь, що станом на 08 червня 2012 року вартість автомобіля становила 483 410,19 грн. Джерелом доходу для придбання цього майна були грошові кошти її батька ОСОБА_2. Доходи її батька згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків з 1998 до 2012 року (до моменту придбання авто) становили 1 457 537 грн або 210 749 доларів США (еквівалент розраховано згідно з відповідним курсом у окремому році). Її батько ніколи не мав будь-якого дороговартісного нерухомого майна та інших значних фінансових витрат, перший раз поїхав за кордон на відпочинок у 2013 році, зароблені кошти заощаджував. З 1986 року в його власності постійно перебував один автомобіль, який він із періодичністю в 5–10 років продавав, докладав заощадження та купував новіший. За таких обставин сумніви щодо достатності коштів для придбання вказаного автомобіля є невиправданими.
Комісія вважає пояснення кандидатки достовірними й такими, що відповідають фактичним обставинам та наданим нею документам, а тому зазначені в цьому пункті висновку ГРД обставини не свідчать про невідповідність кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
Стосовно підпункту 1.2. пункту 1 висновку ГРД Бондар О.О. пояснила, що ОСОБА_2 не є членом її сім’ї в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», вказаним автомобілем ні вона, ні її чоловік не користувались, зокрема, як пасажири. Як і всі автомобілі її батька, останній був придбаний за кошти, отримані від продажу попереднього автомобіля «LEXUS LX 570» 2018 року випуску, та заощаджень. Продаж автомобіля «LEXUS LX 570» та купівля автомобіля «Mercedes-Benz» відбулися в один день – 07 березня 2024 року, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 07 березня 2024 року та інформацією з досьє. Заощадження сформовано батьком з коштів довічного грошового утримання судді, яке він отримує з 2013 року як суддя у відставці.
Комісія вважає такі пояснення прийнятними, підтвердженими належними документами, жодних доказів на їх спростування немає, тому обставини, викладені у висновку ГРД, не є достатніми для визнання кандидатки такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Підпункт 2.1 пункту 2 висновку ГРД кандидатка пояснила тим, що під час декларування вартості вказаних об’єктів нерухомого майна Бондар О.О. керувалась роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції, відповідно до яких за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватися на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки майна у грошовій одиниці України. Інформація про вартість об’єкта декларування на дату набуття права відображається на підставі документа, відповідно до якого набуто право (за його наявності).
Квартиру в місті Вишневе згідно з пунктом 3 договору купівлі-продажу від 20 листопада 2008 року придбано за 130 800 грн. Згідно з пунктом 4 договору вартість квартири становить 130 796 грн (на підставі витягу з реєстру права власності на нерухоме майно № ________, виданого КП «Бюро технічної інвентаризації» від 12 листопада 2008 року).
Квартиру в місті Кропивницькому набуто на підставі договору купівлі-продажу від 21 липня 2011 року, право власності зареєстровано 06 серпня 2011 року. Згідно з пунктом 10 договору продаж здійснено за 26 000 грн. На момент реєстрації права власності загальна вартість квартири у витязі з БТІ про реєстрацію права власності не вказана, однак відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна вартість квартири – 30 450 грн. Кандидатка заповнювала відомості щодо вказаної квартири на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки згідно з положеннями статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Квартиру в місті Вишневому на весілля подарували її батьки та батьки її чоловіка. Вони з чоловіком зазначені покупцями в договорі, однак не займались її пошуком, не брали участі у фактичній сплаті коштів, єдиним документом, який у кандидата є щодо квартири – договір купівлі-продажу та витяг про реєстрацію права власності. Саме тому квартиру за бажанням батьків оформлено у спільну часткову власність, у пункті 3 договору купівлі-продажу зазначено, що кошти за придбану квартиру сплачені в повному обсязі до підписання договору. Домовляючись із продавцем про укладення договору, батьки не врахували, що в зв’язку з реєстрацією шлюбу кандидатка змінила прізвище і подала документи на зміну паспорту, як наслідок, її особу нотаріус встановлював на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і в договорі зазначено дівоче прізвище ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як пояснив батько, вони розрахувались за квартири у вересні на прохання продавця у зв’язку з коливанням курсу валют, станом на вересень вартість квартири в еквіваленті до долара США становила 27 829 доларів США. Крім того, вказаний будинок було побудовано не для комерційного продажу, а для парафіян церкви, для їх спільного проживання. Будинок побудовано серед малоповерхової забудови (приватні будинки), що викликало значний супротив сусідів. Через вказані обставини довго тривала боротьба проти цього будівництва. Декілька власників квартир відмовились там проживати, тому забудовник (фізична особа, який також був парафіянином церкви та мешканцем будинку) продав ці квартири.
Припущення ГРД щодо вартості квартири в Кропивницькому, засноване на порівнянні цін в інших регіонах, є не зовсім коректним, оскільки не враховує чисельність населення, економічну привабливість регіону, категорію нерухомості, що включена до такої статистики, а також інші важливі фактори. Указана квартира розташована в старому двоповерховому будинку, де раніше були комунальні квартири, які згодом були переплановані під окремі квартири. Ця квартира розташована на стику двоповерхової та одноповерхової частин будинку, тобто сформована не з житлових кімнат, а з технічних. Квартира мала прохідні кімнати, одне вікно, кухня була влаштована в коридорі, пічне опалення, лише санвузол без ванної кімнати, який був у тому ж коридорі. У квартирі до моменту її продажу ніхто не проживав. Після придбання квартири в ній було зроблено перепланування, збільшено площу за рахунок добудови, влаштовано окремий вихід на одну з центральних вулиць, виконано технічні вимоги для підключення газового опалення, проведено капітальний ремонт приміщень, здійснено перепланування каналізаційних мереж.
Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» щодо наведених у підпункті 2.1 пункту 2 висновку ГРД обставин.
Стосовно підпункту 2.2 пункту 2 висновку ГРД кандидатка зазначила, що вказаний автомобіль перебував на балансі та експлуатувався Товариством з обмеженою відповідальністю «Овруцька база Хлібопродуктів», одноосібним засновником якого є її чоловік ОСОБА_5. Діяльність цього підприємства здійснювалась на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу від 01 жовтня 2019 року. Згідно з пунктом 1.1 цього договору строк його дії встановлено до 31 серпня 2022 року. У зв’язку із закінченням строку договору оренди товариство втратило свій основний актив і з того часу фактично господарська діяльність підприємства не здійснюється. Автомобіль, який мав пробіг 438 тисяч кілометрів, потребував капітальних поліпшень та заміни коробки передач «CVT варіатор». Коштів на його ремонт у підприємства не було. З огляду на такі обставини автомобіль було продано чоловіку, який з 11 травня 2023 року вклав у його ремонт – 230 391, 57 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «АВТОАПТЕКА ГРУП» від 30 липня 2025 року № 17.
У порівняння ГРД наводить автівки і вважає їх подібними з пробігом від 300 тисяч до 390 тисяч кілометрів. Пробіг автомобіля на момент його продажу становив 438 тисяч кілометрів, що є значно більшим за наведені ГРД. Жодного такого автомобіля з пробігом більше 400 тисяч кілометрів на відповідних сайтах із продажу немає. Крім того, автомобіль експлуатувався не фізичною особою, як у наведених прикладах, а підприємством аграрного сектору в сільській місцевості, що суттєво впливає на його зовнішній вигляд, стан салону і технічний стан. Автомобілі, наведені як приклад, мають дизельний двигун, а автомобіль чоловіка бензиновий. Зазначені ГРД автомобілі визначено продавцями як придатні до використання, доглянуті та сімейні. Автомобіль, придбаний її чоловіком, потребував заміни коробки передач, капітального ремонту двигуна та інших поліпшень. Твердження, що автомобіль з пробігом 438 тисяч кілометрів, який потребує капітального ремонту двигуна і заміни коробки передач, юридична особа може продати за 8–11 тис. доларів США, є некоректним. Якщо порівняти суму коштів, витрачених на ремонт автомобіля – 230 391,57 грн, та додати його вартість 35 000 грн, отримаємо суму, яка є еквівалентною наведеним ГРД прикладам – 265 391 грн, що згідно з курсом валют у травні 2023 року становила 7 372 дол. США.
Комісія вважає пояснення кандидатки достовірними й такими, що відповідають фактичним обставинам та наданим нею документам, а тому зазначені в цьому пункті висновку ГРД обставини не свідчать про невідповідність кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики.
Стосовно підпункту 4.1 висновку ГРД кандидатка пояснила, що 05 квітня 2019 року було дійсно зареєстровано право власності на будинок у місті Вишневе. Указаний будинок будували з 2016 року, завершили будівництво у 2018 році. Кошти, зароблені у 2018 році, переважно були витрачені на завершення будівництва будинку.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05 квітня 2019 року та інформації з реєстру дозвільних документів 29 січня 2019 року була подана декларація про готовність будинку до експлуатації (КС141190291933), 20 березня 2019 року – житловому будинку присвоєно поштову адресу, 05 квітня 2019 року зареєстровано право власності. Отже, будинок добудовано в 2018 році, із січня до квітня 2019 року тривав процес оформлення документів, право власності було зареєстровано 05 квітня 2019 року. Оціночна вартість будинку – 2 500 000 грн, є вартістю витрачених коштів на його будівництво за весь період із 2016 до 2018 року включно. Посилання ГРД на те, що не задекларовано видатків за 2022 рік, не може свідчити про невідповідність кандидатки показнику «Чесність», оскільки відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції у декларації кандидата на посаду розділ № 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» не заповнюється. При заповнені декларації кандидата на посаду судді відсутня технічна можливість заповнення цього розділу.
Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики щодо наведених у підпункті 4.1 висновку ГРД обставин.
Вказане в підпункті 4.2 висновку твердження ГРД кандидатка вважає помилковим, оскільки суми, які ГРД визначає як отримання її чоловіком фінансової допомоги, зазначені у відомостях Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за кодом 153.
Згідно з Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку в розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» за ознакою 153 заповнюється «Сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому». Ураховуючи, що вказану фінансову допомогу її чоловік не отримував, вона навпаки була повернена йому іншими особами, підстав декларувати такі кошти як доходи не було.
Стосовно недекларування видатків чоловіка у 2022 році Бондар О.О. зазначає, що декларування видатків і правочинів кандидатом на посаду судді не здійснюється згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції.
Твердження щодо незазначення кандидаткою суми державної та соціальної матеріальної допомоги, яку отримував її чоловік у 2018 році, не відповідає дійсності, оскільки вона належним чином задекларувала вказану допомогу.
Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики щодо наведених у підпункті 4.2 висновку ГРД обставин.
Стосовно пункту 1 інформації кандидатка зазначила, що нічого не може повідомити, оскільки ця інформації не стосується її та членів її сім’ї, з двоюрідним братом вона не підтримує родинних стосунків, із батьком у них свої особисті стосунки, у які вона не втручається. На сайті Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відсутні відомості про встановлення фактів надання ОСОБА_3 неправдивих відомостей у декларації.
Стосовно пунктів 2 і 3 інформації кандидатка вважає, що надала детальні пояснення на перший запит ГРД та запит Комісії від 29 липня 2025 року та копії відповідних документів. Будь-яких доповнень до наданих пояснень не має.
Мама та вітчим кандидатки проживають у місті Кропивницькому, вона проживає в місті Вишневе. Отже, ні можливості, ні потреби в користування їхнім майном вона не має.
Кандидатці відомо, що вони придбали автомобіль, вітчим мав у своєму володінні машину «SUBARU LEGACY» 2006 року випуску, яку вони продали. Вона з братом та донька вітчима допомогли придбати вказану ГРД машину.
Зазначила, що в декларації за 2022 рік вартість земельної ділянки задекларована не на дату набуття права, як вказує ГРД, а на дату останньої грошової оцінки, отриманої на сайті Фонду державного майна України. У деклараціях за 2023 та 2024 роки вартість земельної ділянки задекларована на дату набуття права (нормативна грошова оцінка).
Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики щодо зазначеної інформації.
Дослідивши висновки ГРД та письмові пояснення Бондар О.О., урахувавши результати співбесіди з кандидаткою, Комісія у пленарному складі погоджується з висновками, викладеними в рішенні Комісії у складі колегії, щодо відповідності кандидатки критеріям професійної етики та доброчесності.
За результатами голосування під час закритого обговорення Комісія у пленарному складі одноголосно дійшла висновку, що кандидатка підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати Бондар Оксану Олексіївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Людмила ВОЛКОВА
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
