Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА,
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Болградського районного суду Одеської області Раца Володимира Анатолійовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру судді.
Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1122/2009 Раца В.А. призначено на посаду судді Болградського районного суду Одеської області строком на п’ять років.
Присягу судді Раца В.А. склав 10 лютого 2010 року.
Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VIII Раца В.А. обрано на посаду судді Болградського районного суду Одеської області безстроково.
Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Болградського районного суду Одеської області Раца В.А.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 235/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до вказаного рішення Раца В.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Раца В.А.
У матеріалах суддівського досьє Раца В.А. міститься висновок Громадської ради доброчесності ( далі – ГРД) про невідповідність судді Болградського районного суду Одеської області Раца В.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 15 грудня 2020 року, який не був предметом дослідження у зв’язку з припиненням діяльності Комісії.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 05 червня 2024 року № 152/зп-24 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно суддів, яких обрано безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та стосовно яких надійшли висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; суддів, яких обрано безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та стосовно яких призначалась дата проведення співбесіди з Комісією у складі колегії, однак кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді не завершено.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 12 червня 2024 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Шевчук Г.М.
На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Раца В.А. продовжено з етапу дослідження досьє та проведення співбесіди.
На адресу Комісії 03 вересня 2024 року надійшов висновок ГРД у новій редакції про невідповідність судді Болградського районного суду Одеської області Раца В.А. критеріям доброчесності та професійної етики.
Крім того, ГРД надано до Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень судді.
Суддя надав письмові пояснення та додаткові пояснення щодо викладених у висновку ГРД обставин та підтримав їх під час співбесіди.
Комісією 10 вересня, 05 листопада та 03 грудня 2024 року проведено співбесіду з Раца В.А.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).
Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність у судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
Відповідно до частини першої статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді.
Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (стаття 3 Кодексу суддівської етики).
Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації задля спростування такого сумніву.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (абзаци 2, 3 пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Приписами пункту 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;
- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;
- ефективність здійснення правосуддя, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє;
- діяльність щодо підвищення фахового рівня, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє.
Рівень знань у сфері права та рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні Раца В.А. перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрав 69,75 бала, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрав 88 балів.
Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших даних, передбачених пунктом 4 глави 2 розділу ІІ Положення, та релевантних засобів встановлення цього показника.
Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Раца В.А. необхідно оцінити у 60 балів.
Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших даних, передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення, засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку.
Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 2 бали.
Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 6 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
Комісією встановлено, що Раца В.А. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників за критеріями особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність судді за критерієм особистої компетентності оцінено у 55 балів.
Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.
Відповідно до пункту 7 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрав 67 балів.
Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Згідно з пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;
- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- політична нейтральність;
- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;
- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.
Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.
Згідно з пунктом 9 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;
- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;
- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.
Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до Офісу Генерального прокурора, Державної митної служби України, Національного банку України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру МВС, Моторного (транспортного) страхового бюро України, Державної податкової служби України, Державної прикордонної служби України, Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України. Відповіді державних органів долучено до суддівського досьє та стали предметом аналізу й обговорення на співбесіді.
У матеріалах суддівського досьє та інформації, отриманій від уповноважених органів, не виявлено обставин, що свідчили б про порушення суддею Раца В.А. принципу політичної нейтральності, недотримання суддівської етики з підстав, передбачених підпунктами 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону.
За результатами дослідження та аналізу наданої інформації Комісією також не встановлено фактичних обставин, що свідчать про невідповідність витрат, майна, способу (рівня) життя судді Раца В.А. та членів його сім’ї, а також близьких родичів задекларованим доходам, невідповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимозі політичної нейтральності, а також обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону.
Відомості про притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про його недоброчесність, а також відомості про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, відсутні.
За даними, наданими центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, відомості, які б вказували на недоброчесність судді Раца В.А., відсутні.
Предметом дослідження Комісії став також висновок ГРД в новій редакції та пояснення судді.
У висновку ГРД вказується, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, дружина судді ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником малого приватного підприємства «Дар» (далі – МПП «Дар») з 2011 року. Натомість в електронній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2015 рік, відсутні відомості щодо корпоративних прав дружини судді, а в Деклараціях за 2016, 2017 роки відомості про корпоративні права цього підприємства хоча і зазначені, але у графі «Вартість у грошовому вираженні» міститься позначка «Член сім’ї не надав інформації».
Також, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань, дружина судді ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником селянського (фермерського) господарства «ДЕМЕТРА» (далі – СГ «ДЕМЕТРА») з 2016 року. Однак у Деклараціях за 2016, 2017 роки відсутні відомості щодо корпоративних прав дружини в цьому господарстві.
Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань, дружина судді ОСОБА_1 була засновником та кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-КОНТ-СЕРВІС» (далі – ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС») з 2007 року. З 2012 року в цьому підприємстві збільшено статутний капітал до 3 146 000 гривень, при цьому частка дружини судді в статутному капіталі так і залишилась 99,99%. Водночас в електронних Деклараціях за 2015, 2016, 2017 роки інформація про корпоративні права дружини судді у вказаному підприємстві взагалі відсутня.
Повна інформація щодо корпоративних прав в зазначених вище підприємствах з’явилась лише в Декларації судді за 2018 рік після проведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) повної перевірки Декларації за 2016 рік та виявлення вказаних порушень.
Також ГРД вказує на те, що, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань, ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС» 03 лютого 2020 року ліквідовано за рішенням засновників. На момент ліквідації товариства статутний капітал становив 3 146 000 гривень. Однак у Декларації за 2020 рік, поданої Раца В.А., відсутні відомості про дохід дружини, отриманий від розподілу активів підприємства після його ліквідації.
Надаючи оцінку зазначеним обставинам, Комісія акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені в пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
Згідно з формою декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в розділі 8 «Корпоративні права» декларант має заповнити відомості про наявність корпоративних прав у декларанта та членів його сім’ї, вартість у грошовому вираженні, відсоток від загального капіталу, інформацію про права на об’єкт.
Згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань, дружина судді ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником МПП «Дар» з 2011 року, СГ «ДЕМЕТРА» з 2016 року та ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС» з 2007 року.
Водночас в Деклараціях за 2015, 2016, 2017 роки в розділі 8 «Корпоративні права» суддею Раца В.А. не зазначено відомостей про корпоративні права дружини в СГ «ДЕМЕТРА», ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС».
Крім того, в Декларації за 2015 рік відсутні відомості про корпоративні права дружини в МПП «Дар», а в Деклараціях за 2016, 2017 роки в розділі 8 зазначено про корпоративні права дружини в МПП «Дар», однак у полі «Вартість у грошовому вираженні» обрано «Член сім’ї не надав інформації».
Водночас відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань, ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС» 03 лютого 2020 року ліквідовано за рішенням засновників.
У письмових поясненнях, а також у поясненнях, наданих під час співбесіди, Раца В.А. зазначив, що він не володів інформацією про корпоративні права дружини в підприємствах МПП «Дар», СГ «ДЕМЕТРА» та ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС», де засновниками були дружина (99,9 %) та її батьки (1 %), а також відомостями щодо збільшення статутного капіталу ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС», оскільки вони були створені ще до їх одруження. Лише після того, як НАЗК проведено повну перевірку декларації та виявлено зазначені порушення, з 2108 року ним зазначаються в деклараціях відомості про всі підприємства, власником яких є дружина.
На спростування доводів ГРД про збільшення у 2012 році статутного капіталу ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС» з 46 000 гривень до 3 146 000 гривень суддя пояснив, що зміна статутного капіталу ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС» відбулася у 2008 році, до призначення його на посаду судді, а не в 2012 році, як зазначено у висновку ГРД.
Раца В.А. зазначив, що ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС» господарської діяльності не здійснювало, відповідно до протоколу загальних зборів від 26 червня 2017 року прийнято рішення про ліквідацію підприємства та на момент ліквідації на його рахунках були відсутні кошти, а також статутний капітал, у зв’язку з чим у нього не було обов’язку повідомляти в Декларації за 2020 рік відомості про дохід дружини, отриманий від розподілу активів товариства після його ліквідації.
На підтвердження вказаного, суддею надано такі документи:
-копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 вересня 2024 року, з розділу «Дані про хронологію реєстраційних дій» підприємства якого вбачається, що державна реєстрація створення юридичної особи здійснена 16 листопада 2007 року, а 16 квітня 2008 року зареєстрована державна реєстрація змін до відомостей про юридичну діяльність, а саме щодо видів його економічної діяльності;
- зміни до статуту ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС», затверджені загальними зборами Учасників від 08 квітня 2008 року, відповідно до яких за рахунок внесків Учасників у вигляді коштів створено статутний капітал у розмірі 3 146 000, 00 гривень;
- копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС» від 26 червня 2017 року, згідного з якими вирішено припинити діяльність товариства шляхом ліквідації та призначено ліквідаційну комісію;
- копію довідки ПАТ «Укрсоцбанк» від 14 червня 2017 року про закриття 27 квітня 2015 року поточних рахунків ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС»;
- копію спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємства, в якому йдеться про те, що кошти станом на 01 липня 2017 року на балансі ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС» були відсутні;
- копію податкової декларації платника єдиного податку третьої групи, в якій вбачається відсутність доходів та статутного капіталу у ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС»;
- заяву ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС» від 07 липня 2017 року до начальника ГУДФС в Одеській області з проханням проведення перевірки діяльності підприємства, а також повідомленням про те, що з 2009 року підприємство ніякої діяльності не вело.
На підставі зазначеного, враховуючи пояснення судді, Комісія приходить до висновку, що оскільки ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС» господарської діяльності не здійснювало та на момент ліквідації на його рахунках були відсутні кошти, а також відсутній статутний капітал, у Раца В.А. не було обов’язку повідомляти в Декларації за 2020 рік відомості про дохід дружини, отриманий від розподілу активів товариства після його ліквідації.
Відповідно до Роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3, якщо член сім’ї суб’єкта декларування відмовив йому в наданні всієї або частини інформації, що повинна бути відображена в декларації, і при цьому самому суб’єкту декларування ця інформація не відома, він обирає у відповідних полях електронної форми декларації помітку «Член сім’ї не надав інформації». Якщо член сім’ї відмовився надати таку інформацію, але ця інформація відома суб’єкту декларування або може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри), то суб’єкт декларування повинен відобразити в декларації всю відому йому інформацію.
Раца В.А. не зазначив в Деклараціях відомостей про корпоративні права члена сім’ї (дружини), пояснюючи, що він не володів точною інформацією стосовно зазначених товариств.
Доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань є відкритим, що за наявності назви та/або коду ЄДРПОУ юридичної особи дає можливість отримати відповідну інформацію, достатню для заповнення декларації.
Комісія приймає до уваги пояснення судді щодо не зазначення в Деклараціях відомостей про корпоративні права дружини, однак вважає, що суддею не вживалося достатніх заходів для отримання інформації стосовно підприємницької діяльності дружини та її майна.
Варто зазначити, що вирішення питання наявності або відсутності в діях особи корупційного порушення належить до повноважень компетентних органів та провадиться у спосіб, визначений законом.
Однак Комісією в межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення вказана обставина перевіряється з погляду відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Комісією встановлено, що НАЗК проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої суддею Болградського районного суду Одеської області Раца В.А., за результатами якої постановлено рішення від 23 серпня 2019 року № 2679, яким встановлено, зокрема, що суддя не зазначив відомостей про корпоративні права члена сім’ї (дружини) в ТОВ «БУД-КОНТ-СЕРВІС» і вказав недостовірну інформацію про її корпоративні права в МПП «ДАР».
Про виявлені порушення НАЗК повідомило НАБУ, надіславши обгрунтований висновок, затверджений рішенням від 23 серпня 2019 року № 2711.
Із копії листа НАБУ від 21 листопада 2019 року, наданого суддею Раца В.А. на підтвердження своїх пояснень, вбачається, що Головним підрозділом детективів НАБУ в межах компетенції розглянуто матеріали, які надійшли з НАЗК на підставі рішення № 2679 від 23 серпня 2019 року, за результатами чого встановлено, що в них не наведено достатніх об’єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України, віднесеного до підслідності детективів НАБУ. Відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносилось.
Для оцінки поведінки судді та кваліфікації виявленого порушення Комісія враховує принцип його істотності та доходить висновку, що виявлені помилки, хоча і свідчать про несумлінність при заповнені декларацій, проте не можуть вважатись достатніми для висновку про невідповідність чи обґрунтований сумнів у відповідності судді критерію доброчесності та професійної етики. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за результатами кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
Також у висновку ГРД посилається на те, що в Деклараціях за 2012–2019 роки, поданих Раца В.А., відсутні відомості про фінансові зобов’язання перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі – ПАТ «Укрсоцбанк»). Однак, як свідчать дані з сайту «Судова влада України», Єдиного державного реєстру судових рішень, стосовно судді Раца В.А. застосовувалася процедура стягнення заборгованості за кредитом від ПАТ «Укрсоцбанк», за яким суддя виступав поручителем з 2007 року.
Крім того, у суддівському досьє в пунктах 8, 9 розділу ІІІ «Відомості про притягнення до юридичної відповідальності» анкети судді (дата подання – 18 червня 2018 року) вказано недостовірні відомості про стягнення боргів і наявність фінансових зобов’язань.
Водночас згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік на час заповнення анкети суддя мав фінансові зобов’язання, які виникли на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «Ідея Банк», ТОВ «ФК «ЦФР».
Під час співбесіди суддя пояснив, що ним не зазначено наявності зобов’язань перед ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки вони з’явились ще до призначення його суддею, а наявність справ щодо скасування напису нотаріуса і рішення третейського суду у 2016 та 2020 роках були через те, що ПАТ «Укрсоцбанк» нарахував неіснуючі заборгованості, згодом скасовані рішенням суду як необгрунтовані.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1832-14 від 19 грудня 2014 року стягнуто з Раца В.А. на користь ПАТ «Укрсоцбанк» кредитну заборгованість у розмірі 1 285 690,08 гривень та судові витрати у справі 10 960, 29 гривень на підставі укладеного 01 червня 2007 року договору кредиту № 2007/669-19/34.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року (справа № 755/21207/15-ц) скасовано рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1832-14 від 19 грудня 2014 року за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до Раца В.А. про стягнення заборгованості.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 липня 2020 року у справі № 500/8266/18 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 5113, виданий 19 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., про стягнення з Раца В.А. на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором про відкриття банківського (карткового) рахунка та обслуговування платіжної картки НОМЕР_1 від 16 вересня 2008 року, за період з 16 вересня 2008 року до 30 травня 2018 року на суму 26 939,98 доларів США.
Крім того, в досьє судді Раца В.А. міститься анкета, подана 19 червня 2018 року, в пункті 8 розділу ІІІ якої суддею вказано, що проти нього не застосовувалось заставне право на майно на забезпечення сплати податку або чи не відкривалася стосовно нього інша процедура стягнення платежів/боргів державними органами, банками або іншими особами, а в пункті 9 розділу ІІІ вказано, що суддя не має фінансових зобов’язань на момент заповнення анкети.
Суддя у своїх поясненнях наголосив, що ініціювання процедури стягнення банком було незаконним, про що він дізнався лише після відкриття провадження. Тому рішення, які стали підставою для спроби банком здійснити процедуру стягнення, були скасовані, а виконавче провадження закрито. Отже, на запитання в анкеті про здійснення такої процедури було зазначено – «не застосовується».
Стосовно зобов’язань, які виникли на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «Ідея Банк», ТОВ «ФК «ЦФР», суддею зазначено про відсутність зобов’язань у Деклараціях, оскільки їх розмір згідно з правилами заповнення декларації не підпадає під розмір необхідний для декларування.
Комісія вважає переконливими пояснення судді щодо незазначення в Деклараціях за 2012–2019 роки, а також анкеті судді, поданій у 2018 році до Комісії, фінансових зобов’язань, а надана ГРД інформація не впливає негативно на оцінку відповідності судді Раца В.А. критеріям професійної етики та доброчесності.
Також у висновку ГРД вказує на те, що, за даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік офіційні доходи судді та членів його сім’ї становили 334 575 гривень. Грошові активи на кінець декларованого періоду в судді – 200 000 гривень, його дружини – 350 000 гривень.
При цьому, за даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік залишок коштів на кінець періоду становив у судді 100 000 гривень, а у дружини – 350 000 гривень (дохід від відчуження майна, отриманого дружиною судді у спадщину, що відображено в декларації судді за 2017 рік).
Водночас у розділі 13 декларації «Фінансові зобов’язання» до попередніх двох кредитних зобов’язань додається третє кредитне зобов’язання – ТОВ «ФК «ЦФР». Всі вони залишаються в декларації судді на кінець 2018 року.
Динаміка розвитку подій дозволяє виснувати, що у 2018 році суддя не тільки не витратив коштів, задекларованих як заощадження, він навіть їх примножив на 100 000 гривень. Оскільки таке примноження могло відбутись виключно за рахунок офіційних доходів за 2018 рік, то відповідно сума коштів, яка залишилась у розпорядженні судді та членів його сім’ї (дружина і п’ятеро дітей), становила 234 757 гривень, тобто 19 547 гривень на місяць.
ГРД ставить під сумнів можливість проживання багатодітної родини з семи осіб на вказану суму з огляду на побутові витрати, обслуговування транспортного засобу, комунальні послуги тощо, а також враховує те, що, за даними суддівського досьє, суддя разом із витратами на обслуговування кредитів з дружиною та дітьми перетинав кордон у 2018 році для відпочинку в Єгипті.
Суддя Раца В.А. вважає, що висновки ГРД щодо неможливості проживання багатодітної сім’ї судді на суму 19 547 гривень на місяць є лише припущенням та помилковим твердженням, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 1700 гривень, дітей віком до 6 років – 1 492 гривні, дітей віком від 6 до 18 років – 1 860 гривень. Крім того, Раца В.А. пояснив, що найближчі родичі, які станом на 2018 рік жили в одному місті з його сім’єю, усіляко допомагали своїм онукам (продукти харчування, побутові речі, одяг, організація відпочинку за кордоном) і це суттєво відбивалося на необхідних витратах сім’ї.
Комісія, проаналізувавши пояснення судді, вважає їх переконливими та приймає до уваги.
Також ГРД зазначило у висновку, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018–2019 роки суддя Раца В.А. мав на праві безоплатного користування легкові автомобілі, які належали ОСОБА_2: Toyota Camri 2006 року випуску (дата набуття права – 14 серпня 2018 року) та Toyota Camri 2012 року випуску (дата набуття права – 01 березня 2019 року).
Водночас, за наявними у ГРД даними, ОСОБА_2 не є близькою особою судді та членів його сім’ї.
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2017 роки суддею Раца В.А. задекларовано право користування дружини автомобілем Toyota Camri 2006 року випуску. Однак не вказано відомостей про власника цього транспортного засобу, що унеможливлює встановлення характеру відносин користування.
Отже, на думку ГРД, факт безоплатного користування суддею та членами його сім’ї таким майном містить ознаки правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
З приводу користування автомобілями Toyota Camri 2006 року випуску та Toyota Camri 2012 року випуску, які належали на праві власності ОСОБА_2, Раца В.А. пояснив, що ОСОБА_2 є сиротою та з дитинства виховувався в сім’ї його дружини. Перебуваючи під опікою її батьків, він не зазначений як родич, оскільки процедури всиновлення не проводилося та поріднення офіційно не оформлювалося. Формально вони з дружиною користувалися на безоплатній та непостійній основі автомобілями, які перебували в сім’ї, право власності на них було оформлено на ОСОБА_2, що виключає ознаки правопорушення, передбаченого статтею 172-5 КУпАП.
На підтвердження того факту, що ОСОБА_2 є членом сім’ї (близькою особою) дружини, Раца В.А. надав Комісії ксерокопію рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 13 жовтня 2003 року № 1395, яким ОСОБА_3 (матір дружини) призначено опікуном ОСОБА_2, __ _______ ____ року народження.
Також ГРД у висновку посилається на те, що суддя Раца В.А., перебуваючи на семінарах в Одеському регіональному управлінні 17 березня 2022 року, 05 серпня 2022 року, 22 вересня 2022 року, 28 жовтня 2022 року, 09 лютого 2023 року, 31 березня 2023 року, 21 квітня 2023 року, постановляв ухвали без участі сторін, що, на думку ГРД, викликає сумнів, в прийнятті участі суддею у навчанні, адже більшість рішень прийнято за результатами розгляду справи (тимчасовий доступ до речей та документів, накладення арешту, продовження запобіжного заходу), а це вимагає від судді значної уваги та безпосередньої участі. Такі рішення не стосуються процедурних питань, однак можна припустити, що суддя мав змогу завдяки організації роботи прийняти ряд рішень без шкоди для навчання.
З цього питання Раца В.А. пояснив, що з початком карантинних обмежень у 2020 році, а потім через повномасштабне вторгнення у 2022 році всі заняття проводилися в онлайн-режимі, їх тривалість здебільшого становить 4–6 академічних годин. Отже, він брав участь у навчанні, перебуваючи на своєму робочому місці, до початку занять та після їх завершення мав можливість розглядати справи, тим паче як зазначає ГРД, ухвали, прийняті в ці дні, проводилися без фіксування судових засідань та без участі сторін у справі.
Оцінюючи інформацію стосовно користування суддею та його дружиною автомобілями Toyota Camri 2006 року випуску та Toyota Camri 2012 року випуску, які належали на праві власності ОСОБА_2, а також постановлення рішень під час навчання на семінарах в Одеському регіональному управлінні, Комісія вважає, що суддею надано достатні докази та пояснення, а отримана інформація не впливає негативно на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності. Крім того, у засіданні уповноважений представник ГРД не висловив заперечень щодо достовірності пояснень судді в цій частині.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень з боку судді, зокрема:
- в електронній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік серед членів сім’ї суддя Раца В.А. вказав лише свою дружину ОСОБА_1 у наступних деклараціях суддя вже вказує, що є батьком п’яти малолітніх дітей, відомості про яких з невідомих причин відсутні в декларації за 2015 рік.
Комісією встановлено, що в електронній декларації за 2015 рік, поданій Раца В.А. в розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування», указана тільки дружина ОСОБА_1.
Водночас у паперовій декларації судді за 2015 рік, яка міститься в досьє судді, у розділі 4 «Члени сім’ї декларанта», крім дружини, вказано четверо дітей.
Стосовно факту зазначення в електронній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік лише дружини суддя Раца В.А. пояснив, що до 2015 року декларування проводилося в паперовому вигляді. Сама декларація за 2015 рік міститься в паперовому вигляді (зберігається в особовій справі), її повторно подано 28 жовтня 2016 року в електронному вигляді з початком електронного декларування. У паперовому вигляді зазначені всі члени родини, в тому числі і четверо ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей, а в продубльованій електронній формі, можливо з технічних причин, діти не зазначені (що, є лише технічною помилкою або помилкою через некоректну роботу компютерно-електронних серверів).
Ураховуючи зазначене, Комісія констатує формальне порушення суддею правил заповнення електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2015 рік. Однак на кваліфікацію цього порушення з погляду істотності впливає відсутність у судді наміру приховувати відомості про ІНФОРМАЦІЯ_2 дітей, враховуючи, що в паперовій декларації за 2015 рік вони зазначені.
- згідно з декларацією родинних зав’язків судді за 2013–2017 роки дядько дружини судді ОСОБА_4 з 2007 до 2014 року був народним депутатом України. Відповідно до інформації з сайту Верховної Ради України депутатські повноваження припинено 27 листопада 2014 року. Відомості про ОСОБА_4 відсутні в декларації родинних зав’язків судді за 2014–2018 роки.
Як встановлено Комісією, у деклараціях родинних зав’язків за 2012–2016 роки та 2013–2017 роки Раца В.А. зазначав відомості про дядька дружини ОСОБА_4, який був народним депутатом України. Водночас у деклараціях родинних зав’язків за 2014–2018 роки відомості про дядька дружини ОСОБА_4 відсутні.
Відсутність відомостей у декларації родинних зав’язків за 2014–2018 роки щодо ОСОБА_4 Раца В.А. пояснив тим, що у 2014 році його повноваження як народного депутата України припинено.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зав’язків судді.
Згідно з пунктом 1 Правил заповнення та подання форми декларацій доброчесності та родинних зав’язків судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16, зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 11 січня 2024 року № 2/зп-24) (далі – Правила), декларація родинних зав’язків судді подається особисто суддею шляхом її заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із зазначенням відомостей за останні п’ять календарних років.
Пунктом 3 Правил передбачено, що в декларації родинних зав’язків судді зазначаються відомості, актуальні станом на 31 грудня останнього звітного (п’ятого) року.
Відповідно до частин другої та восьмої статті 61 Закону в декларації родинних зав’язків судді зазначаються такі відомості: 1) прізвище, ім’я, по батькові судді, місце його роботи та займана посада; 2) прізвища, імена, по батькові осіб, з якими у судді є родинні зв’язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років були, зокрема, адвокатами.
До осіб, з якими в судді є родинні зв’язки, для цілей цієї статті належать незалежно від зазначених у пункті 1 умов - чоловік, дружина, а також родичі кожного з подружжя чи родичі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею (батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, усиновлювач, усиновлений).
Для оцінки поведінки судді та кваліфікації виявленого порушення Комісія враховує принцип його істотності та доходить висновку, що виявлена помилка, хоча і свідчать про несумлінність при заповненні декларації, проте не може вважатись достатньою для висновку про невідповідність чи обґрунтованого сумніву у відповідності судді критерію доброчесності та професійної етики.
- згідно з деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2012–2013 роки судді Раца В.А. належав вантажний автомобіль КАМАЗ 511 1988 року випуску. У декларації за 2014 рік відомості про вказаний автомобіль відсутні, а також відсутній дохід від відчуження майна.
Суддя пояснив, що автомобіль КАМАЗ 511 1998 року випуску належав йому ще з 2007 року та зламався ув період його роботи на ТОВ «Цегельний завод ім. Н.С.Миндру», вартість відновлення була дорожчою ніж вартість самого автомобіля, тому він залишив автомобіль на вказаному заводі. Ніякої інформації щодо отримання доходу від його відчуження в деклараціях не зазначалося, оскільки такого доходу отримано не було.
Під час співбесіди представник ГРД звернув увагу на те, що суддя надав пояснення, які спростовують будь-які сумніви в його відповідності критерію доброчесності та професійної етики.
З огляду на наведене Комісія доходить висновку, що інформація, надана ГРД, не має негативного впливу на оцінку відповідності судді Раца В.А. критеріям професійної етики та доброчесності.
Досліджені матеріали суддівського досьє, співбесіда із суддею Раца В.А., тнадані ним пояснення, а також висновок про тестування особистих морально-психологічних якостей та здібностей дають підстави Комісії оцінити відповідність судді цим критеріям у 335 балів.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, урахувавши висновок та інформацію ГРД, надавши оцінку аргументам, наведеним суддею Раца В.А. в письмових поясненнях, за результатами співбесіди встановила, що суддя Болградського районного суду Одеської області Раца В.А. набрав 676,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Цей бал є достатнім для визнання судді таким, що відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 83–86 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Болградського районного суду Одеської області Раца Володимир Анатолійович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 676,75 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Болградського районного суду Одеської області Раца Володимира Анатолійовича займаній посаді.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
