Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельника Олександра Михайловича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участю:

судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Олександра МЕЛЬНИКА,

представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельника Олександра Михайловича на відповідність займаній посаді,

встановила:

Інформація про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.

Указом Президента України від 07 листопада 2013 року № 620/2013 Мельника Олександра Михайловича призначено на посаду судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області строком на п’ять років.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельника О.М.

За результатами складеного анонімного письмового тестування Мельник О.М. набрав 82,125 бала, виконання практичного завдання – 60,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 142,625 бала.

Рішенням Комісії від 14 червня 2018 року № 141/зп-18 суддю Мельника О.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Мельник О.М. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок від 10 лютого 2019 року та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року досьє судді Мельника О.М. розподілено члену Комісії Кидисюку Р.А.

Процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Мельника О.М. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Рішення у формі висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 10 листопада 2024 року затверджено висновок про невідповідність судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельника О.М. критеріям доброчесності та професійної етики.

Проаналізувавши інформацію про суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельника О.М., ГРД виявила дані, які дають підстави для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що стали підставою для рішення про надання висновку:

1. Суддя без поважних причин допускав судову тяганину. Це призвело до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого, наприклад, певні учасники справи отримали вигоду чи переваги або зазнали невиправданих втрат. Справу було закрито у зв’язку із закінченням строків розгляду, порушники уникли покарання, захист порушених прав став істотно ускладненим, недоцільним чи неможливим.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) наявні постанови про закриття проваджень за адміністративними матеріалами про вчинення адмінправопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Зі змісту постанов вбачається, що суддя безпідставно допускав судову тяганину, що призвела до уникнення правопорушниками відповідальності.

Згідно з інформацією, наданою на запит Комісії, суддею Мельником О.М. загалом розглянуто 311 справ за статтею 130 КУпАП.

Суддя надав пояснення щодо спливу строків у цих справах. Зокрема, у справах перше засідання відкладалось із різних причин (неявка особи, що притягується до адміністративної відповідальності, необхідність залучення адвоката); на наступні засідання або особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності не з’являлася, або засідання призначалось після спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності. За твердженням судді, засідання відкладались у зв’язку з необхідністю отримати пояснення особи, що притягалася до адміністративної відповідальності.

Суддя Мельник О.М. пояснив, що при розгляді кожної справи про адміністративне правопорушення ним завжди враховувались вимоги положень статті 251 КУпАП щодо належної доказової бази. Крім протоколів про адміністративне правопорушення, які часто не містили даних про час та місце розгляду справи, суддя враховував наявність пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису, у тому числі тих, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. На думку судді, у зазначених матеріалах справ такі вимоги законодавства поліцією належним чином не були дотримані.

Водночас однією з вагомих причин недотримання строків розгляду було те, що багато справ потрапляли до судді після повторного авторозподілу, коли більше половини строку вже пройшло.

Суддею також надано пояснення щодо призначення справ у ранковий час і відкладення їх з причини перебування в нарадчій кімнаті. Мельник О.М. пояснив, що за встановленою в суді процедурою з 9 години ранку кожного дня розглядаються кримінальні провадження, а адміністративні – до цієї години. Перебування судді в нарадчій кімнаті тривало не з 8 години – часу призначення до розгляду справи, а з вечора попереднього дня. Зокрема, суддя міг перебувати в нарадчій кімнаті в колегіальному складі у справах інших суддів. Однак таких справ було небагато.

Стосовно порушеного під час співбесіди питання про можливе зловживання учасниками своїми процесуальними правами, внаслідок чого закривались справи у зв’язку зі спливом строків притягнення до відповідальності, суддя пояснив, що процесуальні дії у справах, в яких брав участь адвокат, фактично затягували процес розгляду. Однак довести умисність цих дій чи зловживання, досить складно. Надалі це питання було врегульовано змінами до законодавства, а саме – збільшено до одного року строк притягнення до адміністративної відповідальності за цією категорією справ.

Підсумовуючи викладене, суддя Мельник О.М., не знімаючи з себе відповідальності, просив врахувати викладені обставини та значне навантаження, що призвело до закриття цих справ за статтею 38 КУпАП.

Комісія вважає надані суддею пояснення достатніми та такими, що спростовують наявність умислу в затягуванні строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, з метою уникнення відповідальності винними особами.

Водночас Комісія зазначає, що обставини, які наводить суддя в поясненнях про причини відкладення, як-от систематичні клопотання адвоката про перенесення судових засідань, є свідченням несвоєчасного розгляду справ суддею. На переконання членів Колегії, такі випадки є підставою для зменшення оцінки за рівнем професійної етики.

Стосовно змінених і скасованих рішень (із загальної кількості розглянутих справ скасовано в межах 1 відсотка) суддею надано пояснення про обставини справ, визнано власні помилки, у тому числі з наведенням мотивів прийняття саме таких рішень.

Також Комісією отримано пояснення судді щодо отриманих фінансових коштів, заощаджень його та сім’ї, відображення цих заощаджень у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та вартості і обставин придбання квартири. Мельник О.М. повідомив, що кошти на придбання квартири – це спільні із дружиною заощадження за 2015 – 2018 роки, допомога батьків, особисті кошти дружини, накопичені за попередні роки, державна соціальна допомога дружині, позика АТ КБ «Приватбанк». Частину коштів не було відображено в декларації, оскільки сума не перевищувала 50 прожиткових мінімумів. Вартість придбаної квартири визначалась відповідною спеціалізованою організацією. На ціну квартири мали суттєвий вплив ті обставини, що квартира розташована в 5-поверховому будинку 1957 року забудови на відстані 4 – 5 км від центральної частини міста в так званій промисловій зоні забудови з ремонтом 15-річної давнини. Попередній власник був зацікавлений швидко продати житло.

На переконання Колегії обставини придбання та продажу Мельником О.М. житла не підтвердили обґрунтованого сумніву в доброчесності судді.  

Комісією під час співбесіди не встановлено чітких та переконливих доказів, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів про відповідність судді Мельника О.М. критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісія вважає надані суддею пояснення стосовно викладених у висновку ГРД обставин достатніми та такими, що спростовують сумніви в його відповідності займаній посаді.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частинами першою та другою статті 83 Закону визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Відповідно до частини першої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складення іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт  5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказуватиме на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.

Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, зокрема, з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.

У випадку виникнення такого сумніву обов’язком Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (далі – Кодекс).

Статтею 1 Кодексу встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Відповідно до статті 3 Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.

Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складення ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з метою спростування такого сумніву.

Чіткими та переконливими є докази, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Неможливість судді спростувати наявність обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, лише свідчить про те, що ці обставини мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади.

Ураховуючи викладене, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Результати кваліфікаційного оцінювання.

Дослідивши досьє судді, надану ГРД інформацію та результати співбесіди із суддею, під час якої вивчено питання про відповідність судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельника Олександра Михайловича критеріям  кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.

Главою 2 розділу ІІ Положення визначено показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

І. За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя загалом набрав 320,625 бала.

За критерієм професійної компетентності Мельника О.М. оцінено на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Мельника О.М. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.

Загалом за критерієм професійної компетентності Мельник О.М. набрав 207,625 бала, з яких:

• 82,125 бала – рівень знань у сфері права, який оцінено за результатами складеного Мельником О.М. анонімного письмового тестування;
• 60,5 бала – рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінено за результатами виконаного Мельником О.М. практичного завдання;
• 63 бали – ефективність здійснення правосуддя. Комісією надано оцінку навантаженню судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді, кількості скасованих та змінених судових рішень, а також випадків порушення суддею строків надсилання тексту судових рішень до ЄДРСР.

Зокрема, у 2015 році суддею розглянуто 216 справ та 58 матеріалів,  у 2016 році – 606 справ та 40 матеріалів, у 2017 році – 938 справ та 171 матеріал, у 2018 році – 751 справу та 118 матеріалів, а всього 2 511 справ та 387 матеріалів (2 898 разом).

Рівень навантаження судді у 2015 році був нижчим рівня навантаження в суді, у 2016 році перевищував рівень навантаження в суді загалом та відповідав навантаженню в регіоні. У 2017 році більш ніж вдвічі перевищував рівень навантаження в суді, надалі у 2018 році навантаження судді вирівнялось.

Згідно з інформацією, що міститься в суддівському досьє, у Мельника О.М. низький показник скасованих та змінених судових рішень (33 судові рішення скасовано та 7 змінено), що свідчить про високий показник ефективності здійснення правосуддя.

Комісією також враховано інформацію про кількість судових рішень, повний текст яких складено з порушенням встановлених строків. Суддею допускалися такі порушення, тривалість прострочення переважно незначна.

До дисциплінарної відповідальності суддя Мельник О.М. не притягувався, протягом п’яти років надійшло 4 скарги на дії судді, які залишені без розгляду.

• 2 бали – діяльність щодо підвищення фахового рівня. Комісією враховано діяльність судді з підготовки та підвищення кваліфікації впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Мельник О.М. за критерієм особистої компетентності отримав 53 бали, за критерієм соціальної компетентності – 60 балів.

ІІ. За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 140 балів. За цим критерієм Мельника О.М. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.

ІІІ. За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрав 215 балів. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник О.М. набрав 675,625 бала, що становить 67,56 відсотка від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Таким чином, Комісія дійшла висновку про відповідність судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельника О.М. займаній посаді.

Керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «за» та одним голосом «проти»

вирішила:

Визначити, що суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник Олександр Михайлович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 675,625 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельника Олександра Михайловича займаній посаді.

Головуючий                                                                       Руслан СИДОРОВИЧ «ПРОТИ»

Члени Комісії:                                                                   Людмила ВОЛКОВА «ЗА»

                                                                                           Роман КИДИСЮК «ЗА»