Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Раімова Руслана Ікрамовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Руслана РАІМОВА,

представника Громадської ради доброчесності Ольги ПІСКУНОВОЇ,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Раімова Руслана Ікрамовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Раімов Руслан Ікрамович як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.

У 2012 році Раімов Р.І. отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане Радою адвокатів Сумської області.

3. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Раімова Р.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі як такого, що в порядку та строки, визначені Комісією, подав усі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
4. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду в межах Конкурсу. Визначено, що Раімов Р.І. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 141 балі та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Раімов Р.І. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 55,4 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
6. Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Раімов Р.І. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду отримав 122 бали; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 318,4 бала; допущено Раімова Р.І. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Відповідно до цього рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу.

7. Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 01 квітня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
8. Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 17/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидата Раімова Р.І.

9. На адресу Комісії 26 червня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації.
10. Комісією у складі Першої палати 03 липня 2025 року проведено співбесіду із кандидатом Раімовим Р.І., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення ГРД, усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

2. Стислий виклад рішення Громадської ради доброчесності.

11. В основу рішення ГРД, затвердженого 25 червня 2025 року, покладено такі аргументи.
12. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік (декларація кандидата на посаду) Раімов Р.І. не задекларував жодних грошових активів, а у декларації за 2020 рік вказано про наявність у нього та членів його сім’ї грошових активів на суму 19 000 дол США та 56 875 грн. При цьому сукупний дохід кандидата та його дружини за 2020 рік становив 374 025 грн (еквівалент близько 13 872 дол США за середньорічним курсом Національного банку України).
13. ГРД взяла до уваги, що у 2020 році та на початку 2021 року Раімов Р.І. подавав декларації кандидата на посаду, які за відсутності вимог щодо спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», не підлягали будь-яким перевіркам, а також той факт, що діяльність ані кандидата, ані його дружини на момент подачі указаних декларацій не була пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

3. Джерела права та їх застосування.

14. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
15. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
16.  Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
17. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
18. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
19. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ цього Закону.
20. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
21. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1.  На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2.  Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3.  Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75  Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4.  За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
22. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
23. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
24. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

25. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
26. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп- 25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
27. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1.  Відповідність кандидата критерію професійної компетентності  оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2.  Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3.  Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4.  Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
28. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
29. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
30. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
31. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
32. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
33. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
34. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
35. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
36. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
37. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
38. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
39. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
40. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

41. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
42. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
43. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
44. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
45. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
46. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
47. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
48. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

4. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

49. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
50. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
51. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
52. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
53. Комісією 11 квітня 2025 року надіслано запит Раімову Р.І. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої компетентності.

Кандидатом 24 квітня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення.

54. Так, щодо відповідності критеріям рішучості та відповідальності Раімов Р.І. зазначив таке.
55. Протягом свого професійного досвіду кандидатом здійснювалась адвокатська діяльність, він обіймав керівні посади, мав статус уповноваженого Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), а нині має статус службової особи, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище.
56. Вказана діяльність вимагає дотримання строків. Раімов Р.І. вказав, що здатний самостійно та вчасно приймати рішення, оскільки має відповідний досвід роботи.
57. Як приклад кандидат навів ситуацію з власного досвіду, коли він, обіймаючи керівну посаду у приватній компанії, мав прийняти рішення про звільнення працівника, який мав низькі показники роботи, проте користувався популярністю в колег. Таке рішення викликало невдоволення в колективі, втім з часом це дозволило відділу працювати ефективніше, а відповідальні працівники відчули, що результат їх роботи дійсно важливий та має об’єктивне оцінювання.
58. Працюючи в НАЗК, Раімов Р.І. здійснював перевірки суб’єктів декларування. В роботі одночасно перебувало 20 перевірок, строки проведення яких чітко регламентовані та не підлягають зупиненню. Об’єм інформації налічував десятки томів. За результатами перевірок кандидат особисто підписував відповідні документи, при цьому ним враховувались не лише строки перевірок, а й відповідальність за прийняті рішення.
59. Під час співбесіди Раімов Р.І. пояснив, що робоче навантаження в НАЗК було стабільно високим, одночасне опрацювання до 20 матеріалів – перманентним. Водночас, уповноважена особа НАЗК несе відповідальність не тільки за результати перевірок, але й за формування запитів. Скерування запитів також має бути зваженим, оскільки запитувана інформація часто містить персональні дані осіб, інформацію з обмеженим доступом або конфіденційну, інколи навіть сенситивну.
60. Довідка, складена за результатами повної перевірки декларації, може мати істотні негативні для особи, стосовно якої її складено, навіть за відсутності в діях суб’єкта декларування ознак адміністративного або кримінального правопорушення. Наприклад, для суддів, які зобов’язані також подавати декларацію доброчесності судді, що містить твердження «Мною своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості», констатовані НАЗК неточності декларування (зазначення недостовірної відомості) потенційно могли мати наслідком притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог частини сьомої статті 62 Закону.
61. Раімов Р.І. підкреслив, що кожен запит та довідка про результати проведення повної перевірки декларації були результатами зваженого рішення, прийнятого у стислі строки, але з повним усвідомленням можливих наслідків, що вимагало рішучості та відповідальності.
62. У письмових пояснення кандидат вказав, що при здійсненні адвокатської діяльності в системі безоплатної вторинної правничої допомоги його клієнтами були, зокрема, й особи, до яких могло бути застосовано примусову амбулаторну психіатричну допомогу. Доручення на представництво у таких справах видається буквально за годину до засідання, що потребує поєднання швидкості та зваженості прийняття рішень щодо визначення аргументів та формування правової позиції.
63. Водночас, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» до службових осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище , віднесено осіб, посади яких належать до посад державної служби категорії «Б» та інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
64. На думку кандидата, викладене підтверджує його відповідність критерію професійної компетентності за показниками «рішучість та відповідальність».
65. Комісією, в контексті встановлення відповідності Раімова Р.І. показнику відповідальності, досліджувались вжиті кандидатом заходи щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів.
66. Так, оскільки Раімов Р.І. обіймає посаду інспектора служби інспекторів секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ним 12 березня 2025 року повідомлено свого керівника про можливий конфлікт інтересів у разі надання йому доручень здійснювати аналіз матеріалів справ в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду. За результатами розгляду повідомлення Головою Комісії видано доручення від 12 березня 2025 року № 4 про усунення інспектора Раімова Р.І. від виконання завдань або вчинення дій на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу, доручено залучати виключно двох інших інспекторів, які працюють у патронатній службі відповідного члена Комісії, до виконання таких завдань. Указане доручення доведено до відома секретаріату Комісії з метою обмеження доступу Раімова Р.І. до інформації, що стосується Конкурсу, та не залучення його до завдань, що виконуються службою інспекторів в межах Конкурсу.
67. На запитання Комісії, чому Раімов Р.І., подавши документи для участі в Конкурсі 31 грудня 2023 року, звернувся із повідомлення про наявність конфлікту інтересів лише 12 березня 2025 року, кандидат пояснив, що з моменту його допуску до участі в Конкурсі член Комісії, у патронатній службі якого він працює, не надавав йому доручень, пов’язаних з попередним аналізу документів кандидатів, які звернулися для участі в Конкурсі, або інших доручень, пов’язаних із Конкурсом. Ураховуючи, що в патронатній службі керівника Раімова Р.І. працює ще два інспектора, такі доручення він міг надавати їм.
68. Комісією 12 березня 2025 року ухвалено рішення № 49/зп-25, яким кандидатів допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Оскільки частиною третьою статті 103 Закону передбачено, що за дорученням члена Комісії інспектори, зокрема, попередньо аналізують матеріали справ щодо кваліфікаційного оцінювання суддів, кандидат звернувся до керівника із повідомленням про потенційний конфлікт інтересів у разі надання йому таких доручень. Як вже було зазначено вище, дорученням Голови Комісії Раімова Р.І. усунуто від виконання завдань або вчинення дій, пов’язаних з Конкурсом, відтак він як інспектор був недотичний до проведення вказаної процедури.
69. Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку Раімов Р.І. зазначив, що постійно розвиває власні професійні та особисті навички.
70. Так, у 2011 році кандидат здобув кваліфікацію магістра права, у 2012 році склав кваліфікаційний іспит адвоката, у 2020 році отримав науковий ступінь кандидата наук, а у 2025 році склав кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на посаду судді апеляційного адміністративного суду. Раімов Р.І. постійно підвищував кваліфікацію: як адвокат, державний службовець та викладач. Крім того, періодично публікує статті у наукових фахових виданнях, здійснює наукове керівництво при написанні студентами курсових робіт, статей та тез.
71. Раімов Р.І. зазначив, що постійний розвиток та самоосвіта мають можливість підтримувати належний рівень знань та навичок. Як приклад кандидат повідомив, що як адвокат систематично підвищував власний професійний рівень та неодноразово залучався до заходів, що проводив Вінницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та інші громадські організації.
72. Як державний службовець Раімов Р.І. регулярно проходив професійне навчання. Для покращення професійних навичок брав участь у різноманітних тренінгах з тайм-менеджменту, кризис-менеджменту, фінансового моніторингу, забезпечення прав людини, отримав сертифікат з англійської мови від British Council.
73. Робота науково-педагогічним працівником також вимагає постійного підвищення кваліфікації. Раімов Р.І. періодично публікує статті у наукових фахових юридичних виданнях, видає науково-практичні матеріали з правових дисциплін, здійснює наукове керівництво при написанні студентами статей та курсових робіт.
74. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладає обов’язок на адвоката підвищувати свій професійний рівень. Відповідно до Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов’язаний постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності. Згідно з положеннями Закону України «Про вищу освіту» науково-педагогічний працівник зобов’язаний підвищувати майстерність, наукову кваліфікацію. На переконання кандидата, зазначене підтверджує його відповідність показнику «безперервний розвиток».
75. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

76. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 40,34 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно вважає, що Раімов Р.І.  відповідає критерію особистої компетентності.

5. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

77. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
78. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

79. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

80. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

81. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

82. У письмових поясненнях, надісланих кандидатом до Комісії 24 квітня 2025 року, стосовно відповідності критерію ефективної комунікації Раімов Р.І.  зазначив, що здатен забезпечити ефективну комунікацію, адже вміє чути та розуміти точку зору інших, чітко, структуровано та аргументовано доносити власну позицію та відстоювати її, впевнено та переконливо виступати перед аудиторією.
83. Адвокатська та науково-педагогічна діяльність тісно пов’язані з комунікацією з людьми.
84. Під час роботи у системі безоплатної вторинної правничої допомоги Раімов Р.І. здебільшого здійснював представництво інтересів малозабезпечених людей похилого віку, зокрема осіб, які мають вади слуху або мовлення. Як приклад ефективної комунікації кандидат навів випадок з власної практики, коли представляв інтереси клієнта, якій після інсульту втратив можливість розбірливо говорити. Водночас, справа була досить складана. Однак вони вибудували систему спілкування, яка дозволила розуміти один одного.
85. Іншим прикладом може бути ситуація, коли під час роботи в НАЗК Раімов Р.І. навів переконливі аргументи керівництву щодо необхідності відновити спроби отримання автоматизованого доступу до реєстру Державної міграційної служби України. До того посадовці Державної міграційної служби України декілька років відмовляли у цьому. За результатами опрацювання проблемних питань та їх обговорення з усіма залученими підрозділами було розроблено проєкт спільного наказу про надання доступу.
86. Раімов Р.І. повідомив, що під час його лекцій у вищому навчальному закладі завжди висока явка, а студенти успішно засвоюють викладений матеріал, навіть без додаткової підготовки. Крім того, навички комунікації кандидата високо оцінені керівниками підприємств, установ та організацій, у яких він працював. На думку кандидата, зазначене підтверджує його відповідність критерію соціальної компетентності за показником «ефективна комунікація».
87. Стосовно відповідності показнику ефективної взаємодії кандидат повідомив, що йому вдається налагоджувати ефективну взаємодію, оскільки він не допускає виникнення міжособистісних конфліктів та здатний вживати ефективних заходів для вирішення суперечок, що можуть виникати в процесі роботи.
88. Державна служба, так само як і адвокатська діяльність, вимагають ефективної взаємодії з людьми.
89. Раімов Р.І. навів приклад зі своєї адвокатської практики, коли представник іншої сторони поводився зухвало та зневажливо. Не реагуючи на провокативні вислови, після підготовчого засідання кандидат запропонував спільну зустріч з представником та його клієнтом для обговорення справи. Під час зустрічі чітка та аргументована позиція переконала іншу сторону в доцільності укладення мирової угоди.
90. У період роботи Раімова Р.І. в НАЗК між працівником відділу, який очолював кандидат, та працівником іншого структурного підрозділу виник конфлікт з приводу розподілу обов’язків при передачі матеріалів справ. Раімов Р.І. попросив працівника утриматись від подальших суперечок та одночасно запропонував своєму керівнику алгоритм взаємодії з іншим структурним підрозділом. Напрацьована узгоджена процедура нівелювала подібні конфліктні ситуації в майбутньому.
91. Крім того, кандидат брав участь у сотнях нарад, десятках робочих груп та декількох стратегічних сесіях, що дозволило сформувати розуміння як ефективної, так і неефективної взаємодії.
92. Надаючи пояснення стосовно відповідності показнику стійкості мотивації, Раімов Р.І. вказав, що ним усвідомлено прийнято рішення про участь у Конкурсі, оскільки він має сталу мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави. Кандидат підкреслив, що з моменту, як він став учасником Конкурсу, не приймав участі в будь-яких інших конкурсах.
93. Увесь трудовий шлях Раімова Р.І. пов’язаний з правничою діяльністю. Так, кандидат має майже 15 років стажу в сфері права, з яких близько восьми років професійної діяльності адвоката, здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук, займається науково-педагогічною діяльністю у сфері права, має стаж державної служби (присвоєно шостий ранг державної служби), зокрема на посаді категорії «Б».
94. Раімов Р.І. зазначив, що чітко усвідомлює високий рівень відповідальності, що покладається суддю. Водночас до судді постійно привернута підвищена увага суспільства та медіа, а у деяких випадках – навіть з боку політичних діячів. При цьому суддя обмежений у можливості відповісти публічно, оскільки його статус вимагає проявляти стриманість та розсудливість у повсякденному житті. Суддя також зобов’язаний постійно підвищувати кваліфікацію та заповнювати декілька видів декларацій. При цьому складність справ супроводжується високим рівнем навантаження, зокрема через брак суддів у судах. На суддю, крім іншого, покладено тягар вирішувати не лише юридичні спори, але й етичні дилеми.
95. Кандидат вказав, до роботи на посаді судді його мотивує віра у верховенство права, бажання служити суспільству та державі, прагнення професійної самореалізації, незалежність і принциповість самої професії та особисті цінності: справедливість, рівність та гідність. Як сказав Сократ: «Немає вищого обов’язку, ніж обов’язок справедливості».
96. Стосовно відповідності показнику емоційної стійкості Раімов Р.І. зазначив, що здатний проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском, оскільки має відповідний професійний та життєвий досвід.
97. Так, досвід адвокатської діяльності дає змогу адаптуватися до таких стресових умов як, наприклад, необхідність дотримання строків, спілкування з клієнтами, які не згодні з його правовою позицією, дебати з опонентами. У кандидата була справа, у якій він представляв клієнта у спорі з компанією, що входить до «Великої четвірки». Під час засідання позивача представляли вісім адвокатів. Майже на кожен аргумент Раімова Р.І. адвокати позивача по черзі висловлювали зауваження, що мало на меті вивести його з рівноваги. Після цього випадку в кандидата напрацювався «імунітет» до подібних спроб «зриву» засідань.
98. За час державної служби в НАЗК Раімову Р.І. доводилось здійснювати перевірки, зокрема, щодо дуже впливових, а інколи й одіозних осіб. Хоча він жодного разу не зазнавав прямого втручання, проте постійно перебував під психологічним тиском, оскільки будь-яка помилка могла призвести до скарг, позовів або заяв до правоохоронних органів щодо кандидата, особливо враховуючи, що такі прецеденти мали місце щодо інших працівників. Це навчило Раімова Р.І. зберігати холодний розум незважаючи на зовнішні чинники.
99. Здійснення функцій держави під час війни саме по собі є елементом постійного психологічного тиску на людину. Кожен з нас зумів адаптувати своє сприйняття загроз так, щоб воно не перешкоджало ефективному виконанню своїх повноважень.
100. Кандидат повідомив, що відновлюватись від стресу йому допомагає гра в шахи. Повсякденну напругу в професійній діяльності він знімає за допомогою прогулянок. Але найкращим «антидепресантом» для Раімова Р.І. є його сім’я.
101. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

102. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Раімов Р.І. набрав 39,33 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

VI. Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

103. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.

104. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.

105. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.

106. У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Раімова Р.І. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Раімов Р.І. не притягувалася.

107. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

108. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Раімова Р.І. було досліджено рішення ГРД від 25 червня 2025 року, письмові пояснення кандидата, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним декларації, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.

109. Раімов Р.І., ознайомившись із рішенням ГРД, надав такі пояснення щодо задекларованих ним грошових активів у сумі 19 000 дол США у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2020 рік.

110. Майнову декларацію кандидата на посаду за 2019 рік ним було подано 29 січня 2020 року. У розділі 12 «Грошові активи» кандидат не зазначив жодних відомостей, оскільки сума відомих йому накопичень, які зберігалися вдома окремо в нього та в дружини, не перевищувала 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року. Сума заощаджень приблизно становила 7 000 дол США, тобто орієнтовно по 3 500 дол США на кожного члена сім’ї (як спільна власність).

111. Раімов Р.І. зауважив, що роз’яснення НАЗК було затверджено 13 лютого 2020 року, тобто вже після подачі ним майнової декларації за 2019 рік. Однак навіть у зазначених роз’ясненнях міститься наступне твердження: «Відомості щодо грошових активів зазначаються у декларації окремо щодо суб’єкта декларування та кожного з членів його сім’ї у разі перевищення порогу (50 прожиткових мінімумів)» (сторінка 63 роз’яснень).

112. При цьому Раімовим Р.І. помилково не було зазначено інші об’єкти декларування, а саме залишки на банківських рахунках, оскільки сума таких залишків не перевищувала 50 прожиткових мінімумів на кожному окремому рахунку.

113. Також при заповненні майнової декларації кандидата на посаду за 2019 рік Раімов Р.І. не врахував готівкові кошти, що належали дружині, проте зберігалися в її батьків, оскільки йому про них не було відомо. Дружина не повідомила про ці кошти тому що вважала, що декларуванню підлягають лише грошові активи, набуті ними спільно під час шлюбу. Кандидат зі свого боку не роз’яснив їй, що необхідно вказувати про всі грошові кошти.

114. У поясненнях Раімов Р.І. просив врахувати, що це була перша подана ним майнова декларація.

115. Раімовим Р.І. 27 лютого 2021 року було подано виправлену майнову декларацію кандидата на посаду за 2020 рік. У розділі 12 «Грошові активи» зазначено відомості щодо двох об’єктів декларування, а саме 5 000 дол США, які належали йому, на 10 000 дол США, що належали дружині. Цього разу дружина повідомила кандидату про всі наявні в неї кошти, оскільки ним було більш детально роз’яснено їй про необхідність точного відображення належного їм майна.

116. Кандидатом було помилково зазначено відомості щодо наявних заощаджень станом на день подачі декларації, а не на кінець звітного періоду. Також у майновій декларації кандидата на посаду не зазначено відомості про залишки коштів на банківських рахунках, оскільки на переконання Раімова Р.І. сума таких залишків мала перевищувати 50 прожиткових мінімумів саме на кожному окремому рахунку.

117. Ураховуючи, що посада головного спеціаліста, яку на той час обіймав кандидат, не передбачала проведення спеціальної перевірки, під час якої здійснюється перевірка майнової декларації кандидата на посаду, зазначені вище неточності не могли призвести до будь-яких негативних наслідків.

118. Виправлену щорічну майнову декларацію за 2020 рік Раімовим Р.І. подано 31 березня 2021 року.

119. При заповненні щорічної декларації ним було більш детально опрацьовано роз’яснення НАЗК. Так, кандидату стало зрозуміло, що у розділі 12 «Грошові активи» необхідно зазначати кожен об’єкт декларування, якщо їх загальна вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів. Раімов Р.І. дійшов висновку, що необхідно відобразити всі без винятку грошові активи, якими могли розпоряджатися він та дружина.

120. Раімов Р.І. звернув увагу, що у майновій декларації кандидата на посаду за 2020 рік ним зазначено залишки грошових активів станом не на 31 грудня 2020 року, а на день подачі декларації. Кандидат не врахував, що з 31 грудня 2020 року до моменту подання майнової декларації частину грошей було витрачено на особисті потреби сім’ї та для здійснення підприємницької діяльності дружини.

121. Отже, кандидатом було задекларовано виправлені відомості, оскільки станом на 31 грудня 2020 року вдома у родини кандидата зберігалось 7 000 дол США. Також дружина повідомила Раімову Р.І., що станом на 31 грудня 2020 року її заощадження, які зберігалися в батьків, становили 12 000 дол США. До зазначеної суми також входили кошти, які дружина використовувала у власній підприємницькій діяльності.

122. Через відсутність можливості задекларувати спільну сумісну власність подружжя без задвоєння об’єкта декларування Раімов Р.І. відобразив кошти, належні родині, як свої, а готівкові заощадження дружини – як її кошти.

123. Кандидат зауважив, що саме подана ним 31 березня 2021 року щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік (виправлена) є первинною декларацією, яка може підлягати перевірці, та яка відображає повністю без виключень все наявне в нього та членів його родини майно, яке належало їм до початку виконання Раімовим Р.І. функцій держави.

124. Таким чином, Комісією виявлено факт недотримання кандидатом правил декларування під час заповнення майнових декларацій за 2019 та 2020 роки. Хоча зазначені недоліки й не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність, недбалість та недостатню відповідальність у виконанні юридично значущих обов’язків. У зв’язку з викладеним Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».

125. Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидатом Раімовим Р.І., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у 285 балів.

7. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

126. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Раімов Р.І. у сукупності набрав 723,07 бала.

127. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Раімов Руслан Ікрамович набрав 723,07 бала.

Визнати Раімова Руслана Ікрамовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

Головуючий                                                                                                Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                             Ярослав ДУХ

                                                                                                                       Роман КИДИСЮК

                                                                                                                       Олег КОЛІУШ

                                                                                                                       Роман САБОДАШ