Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Галини ШЕВЧУК,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач), Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Оксани БЕЖЕНАРУ,
представника Громадської ради доброчесності Олени ТРИБУШНОЇ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Беженару Оксани Сергіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Беженару (Валешинська) Оксана Сергіївна, дата народження – ____ _________ ____ року, громадянка України.
У 2006 році Беженару О.С. закінчила Міжрегіональну Академію управління персоналом і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Професійну діяльність Беженару О.С. розпочала у 2001 році на посаді секретаря суду Центрального місцевого суду міста Миколаєва, надалі працювала на посадах державного виконавця, старшого державного виконавця, головного державного виконавця, завідувача сектору аналітично-методичного забезпечення, статистичного обліку та представництва в судах, головного спеціаліста Державної виконавчої служби Миколаївської області, директора ТОВ «Партнер – Агро» та директора «Адвокатське бюро Валешинської О.С.»
Валешинська (Беженару) О.С. 31 липня 2012 року отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, склала присягу адвоката та з того часу займається адвокатською діяльністю.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Беженару О.С. як особа, яка відповідає вимогам, встановленим пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 49/ас-24 Беженару О.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду в межах Конкурсу. Беженару О.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 18/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Беженару О.С. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного господарського суду.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах Конкурсу. Беженару О.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
На адресу Комісії 09 квітня 2025 року надійшла інформація Національного агентства з питань запобігання корупції про результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених Беженару О.С. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, відповідно до якої виявлено розбіжності в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки».
Ці розбіжності не відрізняються від достовірних на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів, установлених на день подання такої декларації, для працездатних осіб.
Також, за інформацією Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, 29 вересня 2016 року Офісом Генерального прокурора повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 23 травня 2023 року кримінальне провадження направлено на новий розгляд. Відомості щодо подальшого розгляду кримінального провадження в департаменті відсутні.
Однак, на час розгляду питання про встановлення результатів спеціальної перевірки розгляд указаного кримінального провадження тривав.
Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 16/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидата Беженару О.С.
На адресу Комісії 06 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді
Беженару О.С. критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісією 09 червня 2025 року Беженару О.С. надіслано запит стосовно питань, що виникли під час дослідження досьє кандидата, відомостей з державних реєстрів та направлено копію висновку ГРД.
Кандидатом 11 травня 2025 року надано пояснення.
Комісією у складі Другої палати 12 червня 2025 року проведено співбесіду з кандидатом Беженару О.С., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення) (зі змінами), затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25, передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду, Беженару О.С. набрала 134 бали.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Беженару О.С. набрала 42,6 бала.
За результатами виконання практичного завдання з господарської спеціалізації суду Беженару О.С. набрала 130 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами), затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Беженару О.С. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Беженару О.С. кваліфікаційного іспиту становить 346,6 балів, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 11 квітня 2025 року надіслано запит Беженару О.С. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 28 квітня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та її відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонструвала належний рівень відповідності показникам рішучості та відповідальності; безперервного розвитку.
Таким чином, критерій особистої компетенції індивідуально оцінено членами Комісії за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (23, 18, 22, 18, 18), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,33; безперервний розвиток (23, 20, 21, 19, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20; загальний бал за критерій – 39,33.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та її відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Беженару О.С. продемонструвала належний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетенції індивідуально оцінено членами Комісії за такими балами: за показниками ефективна комунікація (11, 10, 11, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; ефективна взаємодія (11, 10, 10, 10, 9) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 10; стійкість мотивації (12, 10, 11, 10, 10) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 10,33; емоційна стійкість (12,5, 12, 10, 10, 10) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 10,67; загальний бал за критерій – 41,33.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Беженару О.С. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Беженару О.С. не притягувалася.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 06 червня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Беженару О.С. критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено обставини, зазначені у висновку ГДР, та іншу інформацію.
Так, у висновку ГРД вказано, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» (підпункти 1,2 пункту 17 Показників).
ГРД зазначає, що ОСОБО_1 є обвинуваченою у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.
Офісом генерального прокурора 28 вересня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні НОМЕР_1.
З грудня 2017 року і дотепер справа перебуває в суді. У 2023 році захист ОСОБА_1 намагався закрити кримінальне провадження у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду 23 травня 2023 року відмовлено в закритті провадження, його повернено на новий розгляд, як просили потерпіла у справі та прокурор.
На сьогодні триває розгляд справи в судах.
ГРД також зазначає, що справа, у якій ОСОБА_1 вручено підозру, є відомою і резонансною, 10 років тому вона була в центрі уваги регіональних і центральних ЗМІ. Журналісти описували справу, у якій фігурує ОСОБА_1, як рейдерство і політичні переслідування. ОСОБА_1 підозрюють у незаконному заволодінні землями, які належали матері колишнього народного депутата ОСОБА_2, діяла вона нібито в інтересах сина чинного на той момент генпрокурора України ОСОБА_3.
Потерпіла у справі – ОСОБА_4, мати бізнесмена і політика ОСОБА_2. Йдеться про суперечку за права на земельні ділянки на Миколаївщині. З початку 2000-х ОСОБА_2 сконцентрував у користуванні своєї родини земельні паї на Миколаївщині. Зокрема, понад 500 мешканців села Чаусово-2 Первомайського району Миколаївської області продали свої земельні паї батькам ОСОБА_2 – ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
ОСОБА_1 була однією з фігуранток цієї історії в тій частині, коли суперечки щодо зазначеної землі з ОСОБА_2 вела родина генпрокурора України. ОСОБА_1, на той момент займала посаду директора ТОВ «Партнер Агро» і відповідала за юридичний супровід того, про що ЗМІ писали, як про рейдерство.
У своєму висновку ГРД наводить витяги зі ЗМІ щодо цих подій, а саме:
Українська правда, 2013: «Чиновники Первомайської райдержадміністрації роздали землю ОСОБА_6 у селі Чаусово-2 стороннім людям. <...> ТОВ «Партнер-Агро» було спеціально зареєстроване для цієї махінації й воно підконтрольне сину генерального прокурора України ОСОБА_3».
Тиждень, 2013: «Яценюк також повідомив, що сьогодні стався напад на підприємство ОСОБА_1 від опозиції по 132-му мажоритарному окрузі на Миколаївщині ОСОБА_2. <...> Міліція затримала близько шести осіб із числа «братків». До того ж, приїхала директор підприємства «Партнер Агро» ОСОБА_1 на автомобілі «Шкода» білого кольору з державними номерами... ОСОБА_1 у багажник «братки» поскладали свою зброю, яку ОСОБА_1 закрила у машині і не віддає правоохоронцям, покриваючи таким чином, речові докази».
Bihus.Info, 2018: «Наприкінці листопада 2017 заступник Луценка Столярчук отримав догану від дисциплінарної комісії: не будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні та не входячи у групу прокурорів, він закрив справу ОСОБА_3 у частині підозюваної ОСОБА_1, яка юридично забезпечила відчуження спірних паїв однієї з агрофірм на користь своєї компанії. Напередодні закриття Столярчуком провадження сама підозрювана, перебуваючи в розшуку, кілька разів відвідувала його в ГПУ, про що свідчать відеозапис і офіційне підтвердження прокуратури».
Останній бастіон, 2020: «Зараз судять колишнього начальника управління прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7, його батька генерал-майора міліції у відставці ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_1, екс-голову Первомайської районної адміністрації ОСОБА_9, його першого заступника ОСОБА_10 та колишнього начальника відділу Держкомзему в Первомайському районі Миколаївської області ОСОБА_11. <…> наприкінці 2012 року на завдання ОСОБА_3 й тодішнього голови Миколаївської облдержадміністрації ОСОБА_12 виготовили фальшиві державні акти на 1500 га землі, що колись належала колгоспу «Шлях Леніна», була давно розпайована й передана селянам у приватну власність ще в 1997 році. У червні 2013 року вони привезли з Києва та Одеси кілька десятків озброєних «тітушек» і спробували захопити цю землю, але селяни відбили напад. Ще двоє з банди рейдерів – ОСОБА_13 і ОСОБА_14, які стріляли по селянах, вже засуджені до 4 років позбавлення волі й навіть встигли відбути покарання.
Оскільки генерал-майору міліції у відставці ОСОБА_8 та його сину прокурору в тюрму не хочеться, то вони за посередництва одного шановного народного депутата <...> вийшли на начальника Головного управління Нацполіції ОСОБА_15 та запропонували бізнес-план: ОСОБА_16 й ОСОБА_1 за допомогою ОСОБА_17 захоплюють поля колишнього колгоспу «Шлях Леніна», за підробку державних актів на які зараз їх судять, збирають врожай соняшника, продають і урочисто вручають гроші своїм покровителям (ну і собі залишають трохи, щоби заплатити суддям за розвал справи). А роль ОСОБА_17 полягатиме в тому, що він виділить поліцейських або нацгвардійців, щоби оточити поля й не пускати туди селян, доки рейдери збиратимуть врожай».
Також ГРД звертає увагу на те, що члени родини кандидата – мати і двоє неповнолітніх дітей, неодноразово в різний спосіб набували у власність землю в Миколаївській області.
Кандидат Беженару О.С. у своїх письмових та наданих під час співбесіди поясненнях зазначає, що обвинувальний акт 23 листопада 2017 року направлено до суду, де розглядається в межах судової справи № 484/4039/17. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 інкримінується заволодіння, на думку сторони обвинувачення, чужим майном в особливо великому розмірі на користь ТОВ «Партнер-Агро», директором якого ОСОБА_1 була з грудня 2012 року до лютого 2013 року, кваліфікація – частина п’ята статті 191 Кримінального кодексу України. Під майном розуміється земельні ділянки загальним розміром 1 520 га, щодо яких ОСОБА_1 були укладені договори оренди із 773 їх власниками. На думку сторони обвинувачення, ці землі належать іншій особі (ОСОБА_4). Заволодіння майном, на думку сторони обвинувачення, полягає в укладенні ОСОБА_1 договорів оренди із 773 власниками земельних ділянок.
Беженару О.С. стверджує, що обвинувачення суперечить судовим рішенням, що набрали законної сили, та здійснене як інструмент впливу на перебіг земельного спору. ОСОБА_1 дії як директора ТОВ «Партнер-Агро» були повністю законними та професійними.
Також кандидат зазначає, що кримінальне провадження має ознаки політично вмотивованого переслідування. Про це, на її думку, свідчать втручання у спір щодо землекористування Президента України Петра Порошенка – надання вказівок органам державної влади, прийняття Указу; публічні вказівки до кримінального переслідування зі сторони Генерального прокурора України Юрія Луценка; ігнорування правоохоронними органами судових рішень, що набрали законної сили.
Стосовно звернення захисту до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування, про яке згадує ГРД, кандидат пояснила, що такі дії ґрунтувалися на нормах Кримінального процесуального кодексу України та зумовлені розумінням того, що за процесуальної можливості сторони обвинувачення заявляти свідків у надмірній кількості, свідчення яких не мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, однак були допитані в кримінальному провадженні, справа не буде розглянута в найближчі роки, що створює для ОСОБА_1 надмірне часове, майнове та моральне навантаження.
Стосовно публікацій про події у ЗМІ Беженару О.С. зазначає, що розповсюдження неправдивої інформації щодо перебігу та обставин земельного спору здійснював саме ОСОБА_2, в інтересах якого земельні ділянки, орендовані очолюваним ОСОБА_1 до лютого 2013 року товариством, було самовільно зайнято керованою ним ТОВ «Агрофірма ОСОБА_».
Кандидат указує, що, розуміючи надзвичайну важливість судового процесу, завжди сприяла максимально швидкому та об’єктивному розгляду справи. Керуючись принципом презумпції невинуватості, закріпленої у статті 62 Конституції України, Беженару О.С. впевнена, що неупереджене вивчення всіх обставин справи беззаперечно підтвердить ОСОБА_1 повну правову добросовісність та професійність, враховуючи, що мета ОСОБА_1 дій завжди полягала виключно в дотриманні закону та захисті законних прав власників земельних ділянок та їх законного користувача.
Стосовно підстав набуття задекларованих кандидатом за 2022–2023 роки земельних ділянок членами її сім’ї Беженару О.С. пояснила, що, скориставшись правом приватизації земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації, її мати ОСОБА_18 приватизувала земельні ділянки, якими користувалась у Садово-виноградарському товаристві «Інгул» понад 20 років, цільове призначення земельних ділянок – землі сільськогосподарського призначення для ведення садівництва.
Аналогічно, скориставшись наданим законом правом, діти кандидата в лютому 2020 року набули права приватної власності на земельні ділянки розміром по 2 га кожен.
Крім того, 03 жовтня 2016 року кандидат подарувала своїй матері земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення садівництва розміром 0,04 га, яку раніше також приватизувала в межах норм безоплатної приватизації.
Також Комісією було встановлено, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06 червня 2009 року Беженару О.С. набула у власність квартиру загальною площею 36,6 кв.м у місті Миколаєві за 6 076 грн. 10 листопада 2014 року за договором міни кандидат набула у власність квартиру площею 68,1 кв.м у місті Миколаєві, яку у 2016 році подарувала матері.
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022–2024 роки кандидат зазначила право користування автомобілем «PEUGEOT 308» 2013 р.в., що належить на праві власності її матері з 07 жовтня 2016 року. Водночас відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів вказаний автомобіль з 17 жовтня 2013 року належав кандидату на праві власності. Згодом об’єкт рухомого майна був відчужений її матері за договором купівлі-продажу.
Стосовно відчуження квартири кандидат пояснила, що мотивація передачі житла матері була пов’язана з декількома важливими обставинами: забезпечення стабільності житлових умов її неповнолітніх дітей; створення додаткового захисту сімейного майна в умовах потенційних ризиків; після ініційованого кандидатом фактичного виконання рішення суду у справі № 915/1111/13 проведення правоохоронцями необґрунтованих обшуків; наявність Указу Президента України, який став підставою для незаконного переслідування.
Вибір матері як правонаступника був свідомим рішенням, спрямованим на максимальний захист майнових прав дітей.
Через аналогічні обставини та причини було переоформлено автомобіль «PEUGEOT 308» 2013 р.в. на матір, зокрема з метою недопущення необґрунтованого обмеження прав кандидата.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, Комісія зазначає таке.
Відповідно до положень Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року, та Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів «Принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів», довіра суспільства до судової влади є основоположним чинником ефективності системи правосуддя в демократичній правовій державі. Етична поведінка суддів – як у професійній діяльності, так і в особистому житті – становить невід’ємну частину цієї довіри.
Чинне законодавство України, зокрема Закон, Кодекс суддівської етики (затверджений З’їздом суддів України 22 лютого 2013 року) та Коментар до нього, визначає високі вимоги до особистих і професійних якостей судді. Суддя має бути прикладом дотримання закону, принципу верховенства права, присяги судді та демонструвати бездоганну поведінку, яка відповідає високому статусу його посади.
Доброчесність кандидата як складова його професійної придатності включає чесність, незалежність, неупередженість, сумлінність, дотримання морально-етичних норм, а також готовність добровільно приймати обмеження, пов’язані зі статусом судді. Поведінка кандидата повинна виключати будь-які прояви упередженості або неналежного впливу та відповідати очікуванням розумної, поінформованої, законослухняної особи щодо моральних якостей представника судової влади.
У цьому контексті незалежність судді є не особистим привілеєм, а гарантією реалізації принципу верховенства права і забезпечення справедливого розгляду справ. Суддя, у тому числі кандидат на посаду судді, має бути незалежним не лише на інституційному рівні, а й у світоглядному та етичному вимірі. Він повинен усвідомлювати, що навіть його приватне життя перебуває під пильним контролем суспільства, а отже, має уникати будь-яких дій, які могли б підірвати довіру до судової влади чи знецінити авторитет правосуддя.
Таким чином, при оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики слід виходити з того, що саме дотримання високих стандартів поведінки, законослухняність і моральна стійкість є визначальними умовами для формування позитивного уявлення громадськості про суд та його представників, а також для забезпечення ефективного функціонування судової системи загалом.
Так, під час кваліфікаційного оцінювання встановлено, що ОСОБА_1 з 2016 року є обвинуваченою у кримінальному провадженні за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.
Розгляд провадження щодо системного конфлікту стосовно розподілу земель сільськогосподарського призначення не завершено. Провадження супроводжується суспільним резонансом, публікаціями в засобах масової інформації та заявами про політичний вплив, що свідчить про потенційну втрату довіри з боку громадськості до судової влади в разі обіймання кандидатом посади судді.
Аналізуючи встановлені обставини, Комісія враховує презумпцію невинуватості як один з основоположних конституційних принципів кримінального судочинства, який відображений у частині першій статті 62 Конституції України та частині першій статті 17 Кримінального процесуального кодексу України.
Водночас презумпція невинуватості як фундаментальний процесуальний принцип, не виключає можливості оцінки фактів, що викликають обґрунтовані сумніви щодо відповідності кандидата критерію доброчесності, особливо коли йдеться про можливе негативне сприйняття такої особи суспільством та втрату авторитету правосуддя.
У правових позиціях Великої Палати Верховного Суду неодноразово підкреслювалося, що Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
Таким чином, Комісія констатує, що репутаційні ризики, пов’язані із тривалим перебуванням ОСОБА_1 в статусі обвинуваченої в тяжкому службовому злочині, є несумісними з цією метою.
Крім того, дії ОСОБА_1, пов’язані з відчуженням нерухомого та рухомого майна на користь близьких осіб під час досудового розслідування, можуть бути сприйняті як ознака непрозорості поведінки, що суперечить очікуваному стандарту відкритості та бездоганності від особи, що претендує на суддівську посаду.
Комісія виходить із того, що кримінальна відповідальність та процедура оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на здатність здійснювати правосуддя мають різну правову природу, що обумовлює застосування різних стандартів доказування. Водночас відсутність обвинувального вироку стосовно особи у кримінальному провадженні не виключає ухвалення на підставі аналогічних доказів рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у процедурі кваліфікаційного оцінювання.
Тому, відсутність остаточного рішення у кримінальній справі № 484/4039/17 не означає, що за результатом дослідження та обговорення вказаної вище інформації поведінка кандидата на посаду судді не може бути кваліфікована як така, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики саме через різний характер та відмінну правову природу кримінальної відповідальності та процедури кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Отже, сам по собі перебіг кримінальної справи № 484/4039/17 не має визначального значення в процедурі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Беженару О.С. Натомість Комісія може і зобов’язана вирішувати питання про відповідність дій кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, надаючи самостійну оцінку таким діям та встановленим обставинам.
Надані кандидатом пояснення не спростовують встановлених Комісією обставин.
Так, у правовій позиції Венеційської комісії від 20 червня 2022 року
№ 1064/2021 щодо концепції оцінювання суддів та прокурорів і проекту змін до конституції Косово зазначено таке:
«У системі попередньої перевірки доброчесності рішення не приймати кандидата на роботу може обґрунтовуватися самими лише сумнівами, на основі оцінки ризиків. Однак рішення негативно оцінити особу, яка обіймає посаду, має ґрунтуватися на конкретних порушеннях, наприклад, наявності необґрунтованих активів, навіть якщо неможливо довести поза розумним сумнівом, що такі активи отримані з незаконних джерел» (пункт 10).
Отже, Венеційська комісія констатувала, що стандарт, за яким проводиться оцінювання кандидатів на посаду публічної служби, може бути надзвичайно низьким та навіть не потребувати обґрунтування.
На підставі сукупності встановлених обставин, а саме: наявності в ОСОБА_1 статусу обвинуваченої у кримінальному провадженні за обвинуваченням у заволодінні майном в особливо великому розмірі, суперечностей у майнових правочинах із близькими особами, а також відсутності переконливих пояснень щодо законності та добросовісності вказаних дій, Комісія вважає, що наведені факти можуть вважатися достатніми для того, щоб вважати кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 17 розділу 3 Показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації; дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.
Пунктом 2.13.6 розділу 2 Положення визначено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за показниками, зокрема, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
Відповідно до пункту 5.10 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики уразі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
З урахуванням викладеного Комісія вважає, що кандидат на посаду судді Беженару О.С. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, зокрема показнику «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання також перевірено інші обставини та інформацію, викладену у висновку ГРД, та враховано пояснення Беженару О.С. Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Інших фактів, які б свідчили про порушення кандидатом критеріїв професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом та голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 0 балів із 300 можливих, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Беженару О.С. набрала 427,27 бала.
Водночас відповідність кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики оцінено Комісією у 0 балів, що є підставою для визнання Беженару О.С. такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Беженару Оксана Сергіївна набрала 427,27 бала.
2. Визнати Беженару Оксану Сергіївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Галина ШЕВЧУК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
