Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Микитин Надії Михайлівни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Романа САБОДАША (доповідач), Руслана СИДОРОВИЧА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Надії МИКИТИН,

представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Микитин Надії Михайлівни  у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

            Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього  положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. 22 грудня 2023 року до Комісії надійшла заява Надії Микитин про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному адміністративному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2023 року № 84/ас-24 Микитин Надію Михайлівну допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

11. Микитин Надія Михайлівна, народжена __ ________ ___ року, на момент подання заяви мала повних __ років. Є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00220177 від 06 грудня 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидатка є несудимою (відповідно до довідки/витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту Микитин Н.М. здобула у 2007 році в Державному вищому навчальному закладі «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», отримала диплом магістра за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста, викладача права.
13. Стаж професійної діяльності у сфері права перевищує 17 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Микитин Н.М. обіймала такі посади: у 2007 році – секретар суду в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області ; з 2007 року до 2012 року – помічник судді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області; з 2012 року до цього часу обіймає посаду судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
14. Притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М.: у період з 2012 до 2024 року стосовно судді надійшло 3 скарги, у 3 скаргах проводилась перевірка; у 2 скаргах було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи, повернуто без розгляду 1 скаргу.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

15. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
16. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
17. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
18. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
19. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
20. Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
21. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
22. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
23. З огляду на зазначене вище Микитин Н.М. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

24. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
25. Отже, загальна кількість балів, отриманих Микитин Надією Михайлівною за кваліфікаційний іспит, становить 347,7 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

26. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Микитин Надії Михайлівни.
27. Запити про надання відомостей стосовно Микитин Надії Михайлівни надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
28. У рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 15/ас-25 зазначено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Микитин Надії Михайлівни вимогам до кандидата на посаду судді. Визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).          

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

29. Згідно з рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Микитин Надію Михайлівну. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Першої палати.
30. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Микитин Надії Михайлівни визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
31. Листом Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2602/25 кандидатам на посаду судді апеляційного адміністративного суду запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на їх думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. При цьому увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
32. 24 квітня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Микитин Н.М. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2602/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
33. До Комісії 23 травня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Микитин Надії Михайлівни критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 22 травня 2025 року (далі – Висновок).
34. Підставою для Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
35. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав.
36. Так, Микитин Н.М. з 03 вересня 2017 року користується квартирою на підставі договору оренди, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_1.
37. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація) за 2018 рік кандидат відображає право користування цією квартирою на підставі договору позички та зазначає, що загальна площа квартири становить 93 кв.м. Втім, кандидатом невірно зазначена площа вказаної квартири, оскільки згідно зданими з державного реєстру речових прав на нерухоме майно площа зазначеної нерухомості становить 98,1 кв.м.
38. Зазначену вище квартиру ОСОБА_1 набула у власність 05 серпня 2011 року (після введення об’єкту будівництва в експлуатацію). За оцінкою ГРД, вартість цієї квартири орієнтовно становить понад 140 000 дол. США. ГРД стверджує, що на момент придбання ОСОБА_1 вказаної нерухомості розмір доходів кандидатки та її матері не дозволяв набути у власність таке майно.
39. 17 березня 2016 року ОСОБА_1 оформила довіреність на матір судді ОСОБА_2 (суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду) на представництво інтересів та розпорядження майном.
40. Відповідно до декларації ОСОБА_2 за 2020 рік з 01 лютого 2020 року на підставі договору позички вона користується квартирою площею 205,2 кв.м загальною вартістю 1 844 000 грн, яка з 07 червня 2016 року належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2.
41. На переконання ГРД, вартість цієї квартири занижена. З огляду на оголошення про продаж нерухомості в цьому будинку вартість подібної квартири орієнтовно становить 600 000 – 700 000 дол. США.
42. У висновку ГРД стверджується, що згідно з даними декларації ОСОБА_2 за 2015 рік її заощадження становили 630 дол. США, а відповідно до відомостей декларації за 2019 рік заощадження задекларовані у розмірі 2 000 000 гривень. З наведеного висновується, що рівень доходів ОСОБА_2 не дозволяв здійснити видатки за ринковою вартістю для придбання квартири загальною площею 205,2 кв.м, яка належить їй на праві користуванні.
43. Водночас, ОСОБА_2 у 2020 році набула у власність паркомісце вартістю 244 200 грн, що знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2. Водночас ГРД висловила сумнів стосовно вартості паркомісця та припускає що його вартість орієнтовно становить 3 000 дол. США за кв.м, тобто вартість придбання занижена у 2 рази.
44. У Висновку наведено світлокопію протоколу акціонерного товариства «Сибірський хімічний комбінат», з якого висновується, що ОСОБА_1 брала участь у тендерній процедурі на території рф у м. томську (томській області).
45. Також ГРД відзначає, що на сторінці VK двоюрідної сестри судді, ОСОБА_3, ОСОБА_1 залишила коментарі у 2013 році, що вказує на їх спілкування.
46. За місцем реєстрації ОСОБА_1 у м. томську проживає особа - ОСОБА_4, ____ року народження, яка має ідентичне по батькові, як у ОСОБА_2, та народилась у тому ж с. Сваричі Івано-Франківської області за місцем знаходження будинку кандидата та її матері.
47. За припущенням ГРД, ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 та, відповідно, двоюрідною сестрою кандидатки.
48. Крім того, у Висновку звертається увага на те, що дохід, отриманий ОСОБА_1 в акціонерному товаристві «Сибірський хімічний комбінат» за 2020 рік, становив 100 077 рублів, що еквівалентно 1 354,43 дол. США.
49. Станом на 2024 рік ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки «Ford Focus» 2013 року випуску.
50. Також ГРД відзначає, що батько ОСОБА_1 працевлаштований звичайним працівником у товаристві з обмеженою відповідальністю «УМ 2 Монтаж», основна діяльність якого пов’язана з наданням в оренду транспортних засобів, а його річний дохід становить 323 233,74 рубля.
51. З огляду на викладене ГРД стверджує про відсутність доходів у ОСОБА_1 для придбання такої нерухомості:

- квартири загальною площею 98,1 кв.м за адресою: м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_1 (дата набуття права 05 серпня 2011 року);

- квартири загальною площею 102,1 кв.м за адресою: м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_3 (дата набуття права 16 січня 2014 року);

- квартири загальною площею 205 кв.м за адресою:  м. Київ, АДРЕСА_2 (дата набуття права 07 червня 2016 року).

52. Отже, на думку ГРД, вказані вище об’єкти нерухомості загальною орієнтовною вартістю 500 000 – 800 000 дол. США фактично належать кандидатці або її матері та оформлювались на родичку у зв’язку з відсутністю достатнього рівня доходів для придбання у власність вказаної нерухомості.
53. Крім того, ГРД припускає, що ОСОБА_2 здійснювала авіа перельоти у 2016 році та 2019-2020 роках на територію рф.
54. У Висновку зазначається, що мати кандидатки на момент укладення шлюбу у 1984 році проживала у м. асіно томської області та працювала слідчим асіновського районного відділу внутрішніх справ.
55. Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання. 

55.1. Згідно з даними декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2013 роки Микитин Н.М. обіймала посаду судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду та не задекларувала фактичне місце проживання у місті Івано-Франківську попри його наявність і постійне використання.

Під час проведення Комісією 08 листопада 2018 року (03:01:22) співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання суддя підтвердила, що в період з 2012 року до 2017 року проживала в місті Івано-Франківську у квартирі, яка належить на праві власності матері її чоловіка. Водночас, у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2014 роки та декларації за 2015 рік суддею зазначено лише місце її реєстрації у с. Сваричів Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Відстань між с. Сваричів і місцем роботи судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду становить близько 60 км. За даними Google Maps, орієнтовний час у дорозі становить близько години автомобілем або понад 2 години громадським транспортом. ГРД висловлює сумнів стосовно щоденного подолання суддею такої відстані.

55.2. Кандидатці на підставі договору дарування від 2000 року належить на праві власності 3/4 частини будинку в с. Сваричів. Цей об’єкт нерухомості суддею не було відображено у декларації за 2015 рік через втрату документів, внаслідок пожежі у 2009 році. Підтверджувальних документів про факт пожежі суддею не надано. Документи на право власності були відновлені лише у 2017 році. Під час співбесіди 08 листопада 2018 року Комісія також встановила наявність помилки у деклараціях судді щодо площі житлового будинку: замість 82,4 кв.м зазначено 79,4 кв.м. Суддя визнала таку помилку та виправила в наступних деклараціях.

55.3. Кандидатка зазначила Стрелець Тетяну Геннадіївну, суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як особу, яка може надати їй рекомендацію. У травні 2017 року ГРД затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Стрелець Тетяни Геннадіївни критеріям доброчесності та професійної етики. Стрелець Т.Г. була у складі колегії суддів Вищого адміністративного суду України, якою скасовано подання Вищої ради юстиції про звільнення 5 суддів, які свавільно брали під варту або позбавляли права керування транспортними засобами учасників Революції Гідності. Такі рішення стали резонансними та сприяли утвердженню уявлення про безкарність та кругову поруку серед суддів. Згодом усі рішення колегії скасовано Верховним Судом України.

55.4. Мати кандидата, ОСОБА_2, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка під час Революції Гідності підтримала скандальні «закони 16 січня 2014 року», що значно обмежували права громадян, та отримала негативний висновок ГРД: «17 січня 2014 року на офіційному вебсайті Судової влади України було розміщено коментар Кандидата, яка на той час обіймала посаду голови Апеляційного суду Івано-Франківської області, щодо Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян». У коментарі висловлюється думка, що передбачені законом зміни, «забезпечуючи додаткові гарантії для незалежності суддів, одночасно виступають важливою умовою для більш повної реалізації громадянами доступу до правосуддя і судового захисту ними своїх прав.» Коментований Кандидатом закон був у пакеті законів, відомих як «закони 16 січня», що спричинили ескалацію конфлікту на Майдані під час подій Революції Гідності. Наразі коментар видалено з офіційного вебсайту Судової влади України».

55.5. У 2020 році чоловік кандидатки продав автомобіль марки «Suzuki Grand Vitara» 2007 року випуску за ціною143 360 грн (що еквівалентно 5 320 дол. США). За інформацією ГРД, вартість подібного автомобіля у 2025 році орієнтовно становила 6 300 – 7 000 дол. США.

55.6. Чоловік Микитин Н.М. 24 вересня 2020 року набув у власність автомобіль марки «TOYOTA RAV4» 2020 року за ціною 720 091 грн (еквівалентно 25 530 дол. США). На переконання ГРД, вартість подібного автомобіля у 2025 році в середньому становила 29 000 дол. США.

56. Також ГРД повідомила, що не змогла забезпечити кандидатці право на відповідь на момент затвердження висновку.
57. 23 травня 2025 року членом Комісії – доповідачем з метою уточнення відомостей для формування досьє кандидата на посаду судді запропоновано кандидатці надати інформацію та підтверджувальні документи для встановлення підстав користування  квартирою площею 98,1 кв.м у м. Івано-Франківську, а також надати аналіз підстав скасування і зміни судових рішень, ухвалених суддею за останні п’ять років.
58. Крім того, Комісією надіслано кандидатці електронну копію висновку ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Микитин Надії Михайлівни критеріям доброчесності та професійної етики для своєчасного ознайомлення і надання пояснень та копій підтверджувальних документів за наявності.
59. 26 травня 2025 року на адресу Комісії надійшов аналіз підстав скасування і зміни судових рішень, ухвалених Микитин Н.М. за останні п’ять років.
60. 28 травня 2025 року на адресу Комісії надійшли пояснення Микитин Н.М. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії підтверджувальних документів.
61. Кандидатці надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
62. Співбесіду з кандидаткою проведено 29 травня 2025 року. На початку співбесіди Микитин Н.С. ознайомлено з її правами. Встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидатці також запропоновано надавати уточнюючу інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
63. 29 травня 2025 року на адресу Комісії надійшло клопотання Микитин Н.М. про проведення частини співбесіди у закритому режимі без відеотрансляції, з метою нерозголошення даних, які стосуються майна та майнових інтересів її близьких осіб —матері ОСОБА_2 та двоюрідної сестри ОСОБА_1, які не надавали згоди на обробку персональних даних.
64. В засіданні клопотання Микитин Н.М. задоволено та проведено співбесіду в закритому режимі без відеотрансляції щодо питань, які стосувались її близьких осіб, зокрема матері ОСОБА_2 та двоюрідної сестри ОСОБА_1.
65. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критерію доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

66. Із змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
67. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:   

    67.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; бере повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

    67.2. Безперервний розвиток - це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він обʼєктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

68. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»
69. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
70. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
71. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
72. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
73. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
74. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
75. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
76. Так, під час співбесіди Комісія звернула увагу на таке: 

    76.1. Кандидатка не змогла чітко визначити, що вважає тиском на суддю, визнаючи тиском лише прямі погрози життю чи здоров’ю. Відповідь Кандидатки на поставлені уточнюючі запитання  «мені складно це уявити» у контексті тиску, вказує на обмежену рефлексію щодо меж професійної стійкості, зокрема в умовах потенційного зовнішнього впливу.

    76.2. Кандидатка не змогла навести переконливих прикладів, коли отримані знання змінили її підходи до здійснення правосуддя або організації роботи. Посилання на тренінг зі зброї або покращення мовного стилю в рішеннях не можуть розглядатися як індикатори глибинного професійного розвитку.

    76.3. У документі кандидатка акцентує увагу на використанні електронного кабінету судді як елементі розвитку, хоча це є обов’язком, а не проявом ініціативи. На пряме питання про це вона відповіла ухильно.

77. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
78. Надані кандидаткою Микитин Н.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

79. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
80. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Першої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що становить 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидатка підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

81. Із змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
82. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності: 

    82.1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

    82.2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

    82.3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

    82.4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

83. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»
84. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
85. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
86. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
87. Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
88. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
89. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
90. Так, під час співбесіди Комісія звернула увагу на таке: 

    90.1. Незважаючи на позитивний опис комунікаційних навичок у письмовому поясненні, на співбесіді кандидатка не продемонструвала переконливого вміння комунікувати чітко, логічно і впевнено: відповіді були затяжні, нерідко розмиті, з частими відхиленнями від теми.

    90.2. У письмових документах мотивація сформульована емоційно («це місія», «наслідування матері»), проте на співбесіді кандидатка не продемонструвала високого рівня рефлексії щодо викликів, з якими може стикатися суддя апеляційної інстанції. Пояснення кандидатки не свідчать про глибоке осмислення особистої місії в контексті нової ролі судді апеляційної інстанції, де інший масштаб рішень, етичної відповідальності й взаємодії.

91. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
92. Надані кандидаткою Микитин Н.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

93. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
94. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що становить 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

95. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
96. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальним критерієм, який забезпечує суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
97. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критерію доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
98. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
99. Відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: 

    99.1. Незалежність.

    99.2. Чесність.

    99.3. Неупередженість.

    99.4. Сумлінність.

    99.5. Непідкупність.

    99.6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.

    99.7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

100. Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
101. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
102. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критерію доброчесності та професійної етики. У такому разі цей критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критерію доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
103. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критерію доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.
104. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
105. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

106. 28 травня 2025 року кандидатка Микитин Н.М. надіслала до Комісії докладні письмові пояснення щодо висновку ГРД.
107. Надаючи оцінку доводам ГРД та поясненням кандидатки, Комісія виходить із такого.
108. Як вже відзначала Комісія у своїх рішеннях, метою і завданням кваліфікаційного оцінювання може охоплюватись не тільки дослідження законності походження активів кандидатів на посаду судді (судді) та членів його сім’ї, але і його близьких осіб. Це питання особливо гостро постає перед Комісією, у разі якщо існує «майновий зв’язок» між кандидатом на посаду судді (суддею) та близькою особою чи членом сім’ї. Наприклад, активи, набуті близькою особою кандидата на посаду судді (судді), надалі безоплатно передаються у власність чи користування кандидату на посаду судді  (судді) або членам його сім’ї.
109. Вирішуючи це питання, Комісія виходить із того, що неврахування обставин набуття у власність близькими особами активів, які надалі були безоплатно передані у власність чи користування кандидату на посаду судді (судді) чи членам його сім’ї, зробить ілюзорною саму процедуру кваліфікаційного оцінювання. Більше того, це свідчитиме про неналежне дослідження Комісією відомостей, що містяться в досьє кандидата на посаду судді.
110. На переконання Комісії, безоплатно набуваючи у власність чи користування актив, кандидат на посаду судді (суддя) має бути готовим вжити додаткових розумних заходів для з’ясування законності джерел походження коштів, використаних дарувальником (надавачем майна в користування) для придбання майна. Така потреба, серед іншого, зумовлена необхідністю унеможливити саме припущення того, що кандидат на посаду судді, який вже є суддею, може використовувати механізм набуття активів через близьких осіб як спосіб «легалізації» володіння таким активом.
111. Оцінюючи обставини ймовірного набуття кандидатом на посаду судді (суддею) активів через близьку особу, Комісія фактично має «вийти за межі» суто оцінки наявності титулу і заглибитись у функціональні аспекти контролю над майном та встановити обставини, які можуть обумовлювати ту чи іншу поведінку через призму детермінант вольового процесу (потреб, інтересів та мотивів): 

     111.1. Потреба – стан, який виражає необхідність у чомусь, виступає рушійною силою відповідної активності  (наприклад, потреба в житлі, фінансовій стабільності). Варто відзначити, що потреби самі по собі не є прямою причиною вчинення конкретного правочину, але вони є фундаментальною передумовою для виникнення інтересів.

     111.2. Інтерес відрізняється від потреби тим, що він не є самим благом, а свідчить про бажання його досягти. Він нерозривно пов’язаний з потребами, але відрізняється від них тим, що фокусується на конкретному предметі або способі задоволення потреби, надаючи йому особливої значущості. Якщо потреба є першопричиною, то інтерес вже є безпосередньою передумовою формування волі. Наприклад, якщо особа має потребу в житлі, то інтересом буде бажання придбати конкретну нерухомість.

     111.3. Мотив є найбільш важливою детермінантою, оскільки він є свідомим спонуканням до задоволення потреб та інтересів. Мотив – це той спонукаючий фактор, що безпосередньо призводить до вчинення конкретних дій. На відміну від потреби, яка є станом нестачі чогось, і інтересу, що є вибірковою спрямованістю, мотив — це опредметнена потреба, тобто потреба, яка знайшла свій об’єкт задоволення і є усвідомленою причиною дії. Мотив відповідає на запитання «навіщо?» або «заради чого?»

112. Насамперед Комісія відзначає, що матеріали досьє кандидата на посаду судді Микитин Н.М. не містять будь-яких відомостей про наявність «прямого майнового звʼязку» з квартирою за адресою: м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_3, та квартирою за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2. Наявність опосередкованого зв’язку (через матір) у цьому випадку не може бути самостійною і достатньою підставою для дослідження зазначених обставин в межах цього кваліфікаційного оцінювання.
113. Дослідивши обставини з придбання квартир, Комісія відзначає таке: 

     113.1. Матеріали досьє кандидата на посаду судді не містять жодного документа, який би міг прямо чи опосередковано підтвердити твердження кандидатки про те, що ОСОБА_1 дійсно мала намір набувати майно на території України. Усні ж пояснення судді у закритій частині засідання не підтверджуються жодними фактичними даними.

     113.2. У матеріалах досьє також відсутні відомості, а кандидаткою не надано жодних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 опредметненого інтересу до придбання квартир.

114. Отже, Комісія постає перед необхідністю надати оцінку потребам, інтересам та мотивам самої кандидатки на посаду судді – судді Микитин Н.М.
115. Оцінюючи наявність потреби кандидатки у придбанні житла в місті Івано-Франківську, Комісія виходить із того, що така потреба дійсно могла існувати у зв’язку з відправленням нею правосуддя в Івано-Франківському окружному адміністративному суді. Зокрема, Комісія бере до уваги, що зареєстрованим місцем проживання кандидатки у цей період залишалося с. Сваричів, розташоване на відстані близько 60 км від місця роботи, а фактичним місцем проживання м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_1. Це вказує на наявність об’єктивної потреби у власному житлі в Івано-Франківську.
116. Водночас, Комісія констатує, що квартира за адресою: м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_1 набута у власність 05 серпня 2011 року. Проживати у цій квартирі Микитин Н.М. почала лише у 2016 році на підставі договорів оренди, а надалі – договору позички.
117. Таким чином, з одного боку, потреба у житлі у місті Івано-Франківськ дійсно мала місце у зв’язку з професійною діяльністю кандидатки, з іншого - немає будь-яких доказів користування або володіння зазначеною квартирою у період 2011–2016 років. Розрив у п’ять років між її придбанням та початком користування не може підтверджувати, що на момент набуття квартири кандидатка не мала фактичної можливості контролю над цією квартирою. Це унеможливлює визнання її реальним власником чи співвласником цього майна.
118. Водночас обставини набуття права власності на зазначену квартиру, значний часовий розрив між придбанням та початком її використання кандидаткою, наявність родинних зв’язків між сторонами, відсутність будь-яких переконливих відомостей про те, що ОСОБА_1 мала реальну потребу, інтерес та мотив для придбання відповідної нерухомості, а також фінансову спроможність для здійснення такої операції, свідчать про непрозорість зазначеної операції, про що йдеться у висновку ГРД. Кандидатка на посаду судді (суддя) повинна демонструвати бездоганну поведінку в особистому житті і намагатись не допускати випадків, які можуть поставити під сумнів її репутацію та повну прозорість у своїх фінансових та майнових справах.
119. Хоча Комісія не оцінює ці обставини як «істотну невідповідність», це не означає, що вони не можуть бути визначені як суттєва невідповідність, яка має наслідком зниження балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», оскільки це свідчить про певний рівень «сірої зони» у поведінці судді, що не бажано для такого високого статусу.
120. Комісія також відзначає, що у деклараціях за 2018–2024 роки відсутні відомості щодо вартості об’єкта позички.
121. Кандидатка на посаду судді апеляційного суду Микитин Н.М. під час співбесіди вказала, що вартість, за якою ОСОБА_1 набула у власність квартиру, що перебуває в її користуванні, їй не відома як і джерела походження грошових коштів для придбання цієї квартири.
122. Комісія зауважує, що матеріали досьє кандидата на посаду судді та усні пояснення кандидатки свідчать про те, що нею не вживались заходи щодо з’ясування джерел походження грошових коштів у ОСОБА_1 для придбання зазначеної нерухомості.
123. На переконання Комісії, кандидатка мала можливість з’ясувати  вартість об’єкта позички.
124. Оцінюючі такі обставини у їх сукупності, Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
125. Стосовно користування Микитин Н.М. квартирою загальною площею 98,1 кв.м, що знаходиться у м. Івано-Франківську АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1, Комісія встановила таке.
126. У своїх письмових поясненнях від 28 травня 2025 року кандидатка підтвердила припущення ГРД про родинний зв’язок з ОСОБА_1 та зазначила, що вони є двоюрідними сестрами, про що вказала в анкеті на посаду судді в розділі «Близькі особи».
127. Згідно з відомостями декларації за 2017 рік Микитин Н.М. з 03 вересня 2017 року користувалась на підставі договору оренди квартирою загальною площею 93 кв.м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_1.
128. У деклараціях кандидатки за 2018–2014 роки відображено право користування цією квартирою на підставі договору позички, світлокопію якого Микитин Н.М. долучено під час співбесіди.
129. Відповідно до пункту 1 договору позички від 03 вересня 2018 року (далі – договір позички), укладеного між ОСОБА_1 (позичкодавець) та Микитин Надією Михайлівною (користувач), позичкодавець безоплатно передав користувачу, а користувач прийняв від позичкодавця квартиру АДРЕСА_1 в місті Івано-Франківську, для користування протягом строку встановленого договором, з метою проживання.
130. Пунктом 7 договору позички визначено, що даний договір укладається сторонами на 2 роки і автоматично продовжується, якщо жодна із сторін не заявила про необхідність його припинення.
131. Ураховуючи, що Микитин Н.М. з 2018 року безоплатно користується квартирою АДРЕСА_1 в місті Івано-Франківську, Комісія висновує, що набуття кандидатом такого права містить ознаки додаткового блага, з огляду на таке.
132. Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або виконанням робіт (наданням послуг) за цивільно-правовими договорами, укладеними з таким податковим агентом. За змістом пункту 164.2.17 ПК України доходом, отриманим платником податку як додаткове благо, серед іншого, є вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначених за правилами звичайної ціни.
133. Статтею 827 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) установлено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 ЦК України, якою регулюються відносини найму (оренди) майна.
134. Надання нерухомості у безоплатне користування особою, з якою кандидатка перебуває у родинних зв’язках, не має виключати обов’язку з належного декларування та оподаткування такого користування (за необхідності).
135. Узагальнюючи викладене, Комісія дійшла висновку, що безоплатне користування квартирою упродовж значного часу за договором позички, укладеним між кандидаткою та її двоюрідною сестрою, може сприяти формуванню у стороннього спостерігача уявлення про отримання кандидаткою на посаду судді, яка є суддею, додаткового блага у формі безоплатної послуги.
136. Комісія зазначає, що безоплатне користування майном протягом багатьох років сприймається як таке, що не відповідає найвищим стандартам, до яких має прагнути суддя в особистому житті, оскільки вартість такого безоплатного користування є значною і за звичайних обставин оренда цього житла потребувала б від кандидати суттєвих фінансових витрат, що могло б вплинути на її матеріальний стан та рівень життя.
137. Отже, Комісія висновує, що, незважаючи на родинний характер відносин між кандидатом та власницею житла, тривале безоплатне користування майном значної вартості не відповідає високим стандартам етичної поведінки, які мають демонструвати особи, що претендують на посаду судді.
138. Під час закритого обговорення на голосування Комісії у складі Першої палати було поставлено питання про визнання таких обставин суттєвими. Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила визнати, що обставини, описані в пунктах 111–138 цього рішення, є суттєвими порушеннями показника «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», та зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.
139. Стосовно несумлінного виконання кандидаткою обов’язку декларування Комісія встановила таке.
140. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на майно ОСОБА_1 05 серпня 2011 року набула у власність квартиру №__ загальною площею 98,1 кв.м, що знаходиться у м. Івано-Франківську АДРЕСА_1.
141. Отже, кандидаткою у деклараціях за 2017–2024 роки невірно відображена площа квартири, яка належить їй на праві користування, замість 98,1 кв.м, Микитин Н.М. зазначила загальну площу 93 кв.м.
142. У своїх письмових поясненнях від 28 травня 2025 року кандидат визнала помилку та пояснила, що вказана помилка обумовлена тим, що до 2017 року мешкала в квартирі площею 93 кв.м.
143. Кандидатка, на переконання ГРД,  не відобразила у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2013 роки її фактичного місця проживання у м. Івано-Франківську.
144. У своїх поясненнях від 28 травня 2025 року кандидатка зазначила, що у 2012–2013 роках її фактичним місцем проживання була квартира, яка належить на праві власності матері її чоловіка та знаходиться у м. Івано-Франківську на АДРЕСА_4.
145. Упродовж 2012–2013 років кандидатка помилково вважала, що підставою для декларування місця проживання має бути правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності чи користування (зокрема, договір оренди), який нею не укладався.
146. Водночас, Микитин Н.М. зазначила, що з огляду на роз’яснення про необхідність декларування фактичного та зареєстрованого місць проживання вона починаючи з 2014 року декларувала місце фактичного проживання – квартиру на АДРЕСА_4 у м. Івано-Франківську, що підтверджується матеріалами суддівського досьє.
147. Також у інформації ГРД зазначено, що в деклараціях Микитин Н.М до 2017 року не вказано житловий будинок загальною площею 82,4 кв.м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с. Сваричів, АДРЕСА_5, та належить судді на праві спільної часткової власності, розмір частки – 3/4, на підставі договору дарування від 06 жовтня 2000 року.
148. У поясненнях від 28 травня 2025 року стосовно вказаних обставин кандидатка зазначила таке.
149. 06 жовтня 2000 року у смт Рожнятів укладено договір дарування між ОСОБА_5 (бабусею судді) на користь Микитин Н.М. (на той час неповнолітньою), за згоди матері ОСОБА_2, за яким перша подарувала, а кандидатка прийняла в дар ¾ вказаного будинку, які були оцінені у 7 622 гривні 25 копійок, що підтверджується матеріалами суддівського досьє.
150. Наведений договір дарування було посвідчено нотаріально та останнім пунктом визначено необхідність його реєстрації у відповідних органах місцевої ради згідно зі статтею 227 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору).
151. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації і тому право власності на нерухомість у набувача за договором виникає з моменту державної реєстрації цього права.
152. Кандидатка зазначила, що після смерті бабусі у 2001 році вказаний договір дарування (оригінальний примірник) було втрачено та його відновлення зайняло тривалий відрізок часу. Після отримання цього документа Микитин Н.М. 29 травня 2017 року звернулася до Центру надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська із заявою про реєстрацію права власності за вказаним договором дарування та 01 червня 2017 року отримала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 3/4 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с. Сваричів, АДРЕСА_5, що підтверджується матеріалами суддівського досьє.
153. Також кандидатка зазначила, що матеріальної цінності батьківська хата не мала, планів щодо її відчуження у Микитин Н.М. не було з огляду на труднощі з відновленням документів. Правовстановлюючі документи на 3/4 частини цього будинку були відновлені нею у 2017 році.
154. Кандидатка зауважила, що відповідно до даних технічного паспорта вказаний будинок побудовано у 1960 році. У зв’язку з погіршенням експлуатаційних показників будинку станом на 2000 рік його знос становив 58%.
155. Стосовно доводів ГРД про відсутність доказів встановленого факту пожежі у будинку в 2009 році, кандидат зазначила, що відповідно до пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030 (в редакції станом на 2009 рік), документом, який засвідчує факт пожежі, є акт. Втім, вказаний Порядок не встановлює строку зберігання відповідного акта органами, які фіксують такий факт. Враховуючи, що після пожежі минуло понад 16 років, підтверджувальні документи у Микитин Н.М не зберіглись.
156. Технічну помилку у площі житлового будинку – розбіжність у 3 кв.м., було усунуто на підставі письмової заяви, поданої до Комісії, та в наступних деклараціях судді. Кандидатка відзначила, що вказаний будинок мав для неї цінність як місце пам’яті, а не як майно.
157. Таким чином, кандидатка не заперечує, що допустила помилки під час декларування, однак наголосила, що це є наслідком збігу певних обставин. Микитин Н.М. у письмових та усних поясненнях просила врахувати відсутність наміру приховати інформацію чи надати недостовірні відомості.
158. Підсумовуючи викладене вище, Комісія вважає, що кандидаткою було допущено низку добросовісних помилок при заповненні декларації, які, без сумніву, не можуть бути вважатись обставинами, які свідчать про «істотну невідповідність» показнику «сумлінність». Це не обмежує Комісію у можливості оцінити сукупність таких несуттєвих обставин як одну «суттєву невідповідність» зазначеному вище показнику, яка має наслідком зниження на 15 балів за показником «сумлінність». Таким чином, Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.
159. Визначаючись щодо наведеної у Висновку ГРД інформації про відсутність доходів у ОСОБА_1 для придбання нерухомості: квартири загальною площею 98,1 кв.м за адресою:  м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_1 (дата набуття права власності – 05 серпня 2011 року); квартири загальною площею 102,1 кв.м за адресою: м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_3 (дата набуття права власності – 16 січня 2014 року); квартири за адресою: м. Києв, АДРЕСА_2 (дата набуття права власності –07 червня 2016 року) на Комісія має обов’язок з’ясувати, чи не є кандидатка дійсним власником відповідного майна.
160. Стосовно припущень ГРД про щоденне подолання Микитин Н.М. відстані від місця реєстрації її проживання (с. Сваричів, Рожнятівський район, Івано-Франківська область) до місця роботи в м. Івано-Франківськ.
161. У своїх поясненнях від 28 травня 2025 року кандидатка зазначила, що припущення ГРД є надуманим, оскільки такі обставини нею ніколи не наводились, в тому числі в межах проведеного у 2018 році кваліфікаційного оцінювання. Навпаки, з 2014 року кандидатка у  щорічних деклараціях відображала адресу місця фактичного проживання:  м. Івано-Франківськ, АДРЕСА_4, разом із адресою місця реєстрації у с. Сваричів Рожнятівського району Івано-Франківської області.
162. Комісія приймає такі пояснення судді та вважає їх переконливими.
163. Стосовно відвідування ОСОБА_2 російської федерації з 27 квітня 2016 року до 29 квітня 2016 року, з 20 березня 2019 року до 21 березня 2019 року, з 12 листопада 2019 року до 15 листопада 2019 року та з 26 лютого 2020 року до 28 лютого 2020 року у своїх письмових поясненнях Микитин Н.М. зазначила таке.
164. Так, з 27 квітня 2016 року до 29 квітня 2016 року на запрошення Генерального департаменту Ради Європи питань з прав людини та верховенства права та Департаменту прав людини та співробітництва ОСОБА_2 брала участь у регіональній конференції на тему «Професійна підготовка суддів та прокурорів: підхід Ради Європи», яка відбувалася у м. мінськ (республіка білорусь), що підтверджується довідкою Національної школи суддів України від 27 травня 2025 року № 15-03/1414, світлокопію якої долучено до матеріалів суддівського досьє.
165. З 20 березня 2019 року до 21 березня 2019 року ОСОБА_2  перебувала у службовому відрядженні у м. мінськ (республіка білорусь), що підтверджується копією наказу голови Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 19 березня 2019 року № 6-в «Про відрядження ОСОБА_2», світлокопію якого долучено до матеріалів суддівського досьє.
166. Відвідування ОСОБА_2 Республіки Узбекистан (м.Ташкент) з 12 листопада 2019 року до 15 листопада 2019 року обумовлено робочим відрядженням, що підтверджується копією наказу голови Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 05 листопада 2019 року № 33-В «Про відрядження ОСОБА_6 та ОСОБА_2», виданого на підставі листа-запрошення від 28 серпня 2019 року вх. № 2508/0/1-19, світлокопію якого долучено до матеріалів суддівського досьє.
167. Відповідно до зазначеного наказу заступника голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, суддю Верховного Суду ОСОБА_6 та суддю Верховного Суду в Касаційному кримінальному суді ОСОБА_2 відряджено для участі в роботі міжнародної конференції «Ключова роль судів у протидії торгівлі людьми», організованої Секретаріатом ОБСЄ, до Республіки Узбекистан (м.Ташкент) на 4 календарні дні з 12 до 15 листопада 2019 року.
168. У період з 26 лютого 2020 року до 28 лютого 2020 року ОСОБА_2  брала участь та виступала (27 лютого 2020 року) на регіональній конференції у м. мінську (республіка білорусь) на тему «Єдиний процесуальний кодекс як інструмент реалізації права на справедливий судовий розгляд з цивільних та економічних прав», що підтверджується програмою конференції, організованої Радою Європи, світлокопію якої долучено до матеріалів суддівського досьє
169. Крім того, про перебування ОСОБА_2 за межами території України поінформовано керівника судової установи відповідно до положення про доступ до державної таємниці, який їй було надано.
170. Отже, враховуючи наведене, Комісія відхиляє доводи ГРД про ймовірне безпідставне відвідування ОСОБА_2 російської федерації.
171. Стосовно надання Микитин Н.М. рекомендації суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Тетяною Геннадіївною Стрелець, щодо якої 05 травня 2017 року ГРД затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Стрелець Тетяни Геннадіївни критеріям доброчесності та професійної етики, кандидатка повідомила таке.
172. Такий висновок затверджено ГРД в межах проходження Стрелець Т.Г. конкурсу до Верховного Суду, який було подолано відповідно до положень закону, що підтверджується рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України «Про надання рекомендації щодо призначення Стрелець Тетяни Геннадіївни на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду» від 28 липня 2017 року № 643/вс-17, згідно з яким внесено рекомендацію Вищій раді правосуддя про призначення Стрелець Тетяни Геннадіївни на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду; рішенням Вищої ради правосуддя «Про внесення подання Президентові України про призначення Стрелець Т.Г. на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду» від 14 листопада 2017 року, згідно з яким внесено подання Президентові України про призначення Стрелець Тетяни Геннадіївни на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду; Указом Президента України «Про призначення суддів Верховного суду» від 17 грудня 2017 року № 417/2017, яким Стрелець Т.Г. призначено на посаду судді Верховного Суду.
173. Також кандидатка відзначила, що, незважаючи на наявність такого висновку, наданого ГРД вісім років тому, Стрелець Т.Г. з грудня 2017 року дотепер працює суддею Верховного Суду та 21 травня 2025 року зборами суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді її обрано до Великої Палати Верховного Суду з 22 травня 2025 року строком на три роки (інформація з сайту Верховного Суду).
174. Стосовно висновку ГРД про невідповідність кандидата на посаду суді Верховного Суду ОСОБА_2 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого 18 травня 2017 року, Комісія встановила таке.
175. Рішенням ГРД «Про скасування Висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_2 критеріям доброчесності та професійної етики та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації щодо кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_2» від 25 травня 2017 року висновок було скасовано, світлокопію рішення долучено до матеріалів суддівського досьє.
176. Як наслідок, ГРД 25 травня 2017 року затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації щодо кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_2, в якому враховано надані ОСОБА_2 пояснення, в тому числі в частині коментаря, світлокопію яких долучено до матеріалів суддівського досьє.
177. Під час співбесіди кандидатка ОСОБА_2 зауважила, що не має жодного стосунку до наведеного ГРД коментаря, розміщеного на офіційному вебсайті Судової влади України.
178. Комісія врахувала факти зазначені у рішенні ГРД від 25 травня 2017 року, з яких висновується таке:
179. Згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 17 червня 2011 року № 103 «Про організаційне забезпечення функціонування веб-порталу «Судова влада України» інформаційне наповнювання веб-порталу Судової влади України здійснюється ДСА та її територіальними органами.
180. Кандидат ОСОБА_2 висловила підтримку народній люстрації суддів, підписавши відповідне рішення зборів суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2014 року. Більше того, кандидат особисто 03 березня 2014 року взяла участь у народній люстрації суддів як голова Апеляційного суду Івано-Франківської області.
181. Стосовно заниженої вартості відчуження чоловіком кандидатки, ОСОБА_7, автомобіля марки Suzuki Grand Vitara 2007 року випуску, кандидатка під час співбесіди пояснила таке.
182. Вказаний транспортний засіб було придбано ОСОБА_7 у серпні 2011 року, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії CAE № 979590, світлокопію якого кандидатом долучено до матеріалів суддівського досьє.
183. До моменту набуття у власність вказаного автомобіля її чоловіком цей транспортний засіб перебував у користуванні іншого власника та мав значний пробіг. Для родини кандидатки це був перший транспортний засіб, який використовувався упродовж дев’яти років. За цей час неодноразово виникали технічні проблеми (зокрема з блоками управління автомобілем), тому доводилося систематично звертатися на станцію технічного обслуговування – Бош Авто Сервіс (ІНФОРМАЦІЯ_1), особливо упродовж декількох місяців перед відчуженням у 2020 році, про це свідчать рахунки-фактури, надані цією станцією, світлокопію яких долучено до матеріалів суддівського досьє.
184. Згідно з наданою кандидаткою довідкою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) від 26 травня 2025 року вартість продажу транспортного засобу марки «Suzuki Grand Vitara» 2007 року випуску становила 143 360 гривень.
185. Відповідно до абзацу першого пункту 173.2 статті 173 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Оскільки це був єдиний продаж легкового автомобіля протягом звітного (податкового) року, то оподаткування здійснювалося за правилами цієї норми і не залежало від вартості відчуженого транспортного засобу.
186. Крім того, за даними спеціалізованих сайтів продажу рухомого майна, зокрема auto.ria, OLX, станом на 24 травня 2025 року відсутні пропозиції з продажу автомобіля марки «Suzuki Grand Vitara» 2007 року випуску базової комплектації з двигуном об’ємом 2.0.
187. Також Микитин Н.М. акцентує увагу на твердженні ГРД про вартість автомобіля марки «Suzuki Grand Vitara» 2007 року випуску: у 2025 році вона становить щонайменше 6 300 доларів США, а середня вартість – 7000 дол. США не підтверджена будь якими фактами.
188. Комісія приймає такі пояснення судді з огляду на коливання ринку і вартості транспортних засобів у 2025 році, що не мають об’єктивної кореляції з їхньою вартістю у 2020 році та залежать від комплектації і стану.
189. Стосовно заниження вартості автомобіля марки «Toyota RAV4», який придбано ОСОБА_7 у 2020 році, кандидатка зазначила таке.
190. З огляду на долучену кандидаткою світлокопію договору купівлі-продажу від 16 вересня 2022 року № 2120/20-СА зазначений транспортний засіб придбано у офіційного дилера Toyota в Україні ТзОВ «Класик-Авто» (м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 225/5).
191. Згідно з пунктом 2.1 цього договору вартість придбання автомобіля марки «Toyota RAV4» комплектації 2,0L CVT Live 2WD (базова комплектація) становила 720 091 гривень.
192. На підтвердження своїх пояснень кандидатка надала акт приймання-передання товару від 23 вересня 2020 року до договору купівлі-продажу № 2120/20-СА від 16 вересня 2022 року та додаток до цього акта щодо реалізації автомобіля марки «Toyota RAV4» за ціною 720 091 гривня.
193. Згідно з пунктом 8 договору добровільного страхування «КАСКО» від 30 вересня 2020 року № 010036/4605/0000344, світлокопія якого надано кандидаткою, загальна вартість транспортного засобу марки «Toyota RAV4» та добровільного страхування 720 091 гривня.
194. Також кандидаткою долучено світлокопію інформаційних/рекламних матеріалів про орієнтовні роздрібні ціни на автомобілі Тойота від 25 серпня 2020 року, в яких вказана спеціальна орієнтовна роздрібна ціна у період з 20 до 27 серпня 2020 року на комплектацію Toyota RAV4 2,0L CVT Live 2WD у розмірі 735 768 гривень.
195. Також суддя відзначила, що офіційний курс гривні до долара США (за даними НБУ) у період здійснення платежів 16 вересня 2020 року та 23 вересня 2020 року становив 28,0556 грн та 28,2059 грн відповідно. Тобто вартість автомобіля марки «Toyota RAV4» у базовій комплектації 2,0L CVT Live 2WD у офіційного дилера Toyota в Україні ТзОВ «Класик-Авто» (м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 225/5) у вересні 2020 року становила приблизно 25 530 дол. США.
196. Крім того, на думку кандидатки, твердження про вартість автомобіля марки «Toyota RAV4» 2020 року випуску у 2025 році не є релевантним щодо дати придбання транспортного засобу, оскільки коливання ринку і вартості транспортних засобів у 2025 році не мають об’єктивної кореляції з їхньою вартістю у 2020 році.
197. Більше того, на спеціалізованих сайтах продажу рухомого майна, зокрема auto.ria, OLX, станом на 24 травня 2025 року кандидатці вдалось знайти тільки одну пропозицію продажу автомобіля марки «Toyota RAV4» 2020 року випуску базової комплектації Live (https://auto.ria.com/uk/auto_toyota_rav4_38167694.html) вартістю 24 099 дол. США. Тому, на думку Микитин Н.М., твердження про середню ціну такого автомобіля у 2025 році в розмірі 29 000 дол. США не відповідає дійсності.
198. Комісія приймає такі пояснення судді з огляду на те, що зазначений транспортний засіб придбано у офіційного дилера Toyota в Україні.
199. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів), тому Комісія виснує, що кандидатка відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

1. Таким чином, Микитин Н.М. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Микитин Надія Михайлівна набрала 677,7 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Микитин Надії Михайлівни здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                              Андрій ПАСІЧНИК

Члени Першої палати                                                                             Ярослав ДУХ

                                                                                                                    Роман КИДИСЮК

                                                                                                                    Олег КОЛІУШ

                                                                                                                    Роман САБОДАШ

                                                                                                                    Руслан СИДОРОВИЧ