Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ткаченка Дмитра Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
За змістом частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Ткаченко Д.В. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Ткаченка Д.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Загальні відомості про кандидата.
Ткаченко Д.В., громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння. У 2007 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (ступень освіти – спеціаліст). У 2011 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого та здобув кваліфікацію юриста (рівень освіти – магістр).
У 2020 році Ткаченку Д.В. присвоєно науковий ступінь кандидата юридичних наук за спеціальністю «Трудове право; право соціального забезпечення».
Заборони для зайняття кандидатом посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 193/2012 Ткаченка Д.В. призначено на посаду судді Бориспільського районного суду Київської області строком на п’ять років.
Рішенням Комісії від 21 червня 2019 року № 511/ко-19 визнано суддю Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченка Д.В. таким, що відповідає займаній посаді.
Рішенням Комісії від 09 липня 2019 року № 95/дс-19 рекомендовано Ткаченка Д.В. для призначення на посаду судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Указом Президента України від 17 вересня 2019 року № 698/2019 призначено на посаду судді Бориспільського районного суду Київської області.
Станом на день подання заяви про допуск до участі в Конкурсі Ткаченко Д.В. мав стаж роботи на посаді судді понад 11 років.
Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Ткаченка Д.В. (кримінальна спеціалізація). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань (з кримінальної спеціалізації) апеляційного загального суду кандидат набрав 146 балів та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту кандидат набрав 50,9 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
За виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації апеляційного загального суду кандидат отримав 129,5 бала. Кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводилося, кандидату, який успішно склав інші тестування та виконав відповідне практичне завдання, додано 40 балів до загального результату іспиту.
Отже, загалом результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата становить 366,4 бала.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.
Ткаченко Д.В. надіслав до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Київського апеляційного суду.
Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.
Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Ткаченка Д.В. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Ткаченка Д.В.
З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити стосовно кандидата до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Відповідно до отриманої від Національного агентства з питань запобігання корупції інформації за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), поданої Ткаченком Д.В. за 2024 рік, фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
Від інших уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Ткаченка Д.В. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Ткаченка Д.В., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Співбесіду з Ткаченком Д.В. проведено 18 грудня 2025 року, під час якої Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.
Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.
Перед проведенням співбесіди Комісія звернулась до Ткаченка Д.В. із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (згідно із затвердженою формою опитувальника).
Ткаченко Д.В. надіслав до Комісії інформацію (пояснення), яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Дослідивши письмові пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Ткаченка Д.В., члени Комісії індивідуально оцінили критерій за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (24, 23, 22), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 23; безперервний розвиток (22, 23, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 21,67; загальний бал за критерій – 44,67.
З урахуванням викладеного Комісія виснує, що кандидатом продемонстровано високий рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критеріїв соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Комісія підкреслює, що як і в оцінюванні особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді показникам критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Комісією детально досліджено письмові пояснення кандидата щодо його відповідності показникам критерію соціальної компетентності, під час співбесіди заслухано також його усні пояснення щодо кожного показника.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та усні відповіді, надані під час співбесіди, Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонстрував високий рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (12, 12, 12), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 12; ефективна взаємодія (11, 11, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 11; стійкість мотивації (11, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 10,33; емоційна стійкість (11, 11, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 11; загальний бал за критерій – 44,33.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44,33 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно з Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики враховано таке.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
ГРД 10 грудня 2025 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ткаченка Д.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
У висновку, з-поміж іншого, зазначено, що відповідно до поданих декларацій Ткаченку Д.В. на праві власності належать дві земельні ділянки у селі Зозулі Васильківського району Київської області площею 0,25 га кожна, набуті 06 жовтня 2010 року, вартістю 119 050 грн кожна (на момент набуття). Згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФОПП) сумарний дохід кандидата за 2006 – 2010 роки складав 233 689 грн, з яких 32 726 грн – сплачені податки. З урахуванням викладеного ГРД дійшла висновку, що офіційний дохід кандидата унеможливлював придбання земельних ділянок у селі Зозулі Київської області за вказаною вище вартістю.
У наданих ГРД письмових поясненнях кандидат зазначив, що вказані земельні ділянки в селі Зозулі Київської області придбані з метою будівництва житлового будинку для проживання сім’ї. Грошові кошти для придбання земельних ділянок він отримав через позику. Кандидат надав копію розписки від 01 жовтня 2010 року, згідно з якою він позичив у ОСОБА_1 400 000 грн та зобов’язувався повернути їх до 01 жовтня 2014 року.
Проаналізувавши надані кандидатом пояснення, ГРД зауважила, що за даними ДРФОПП, впродовж 2010–2014 років дохід кандидата становив 569 755 грн (з урахуванням сплачених податків). З указаних коштів кандидат щонайменше мав повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 238 100 грн. Отже, за 4 роки сума доходів кандидата, якими він міг розпоряджатися, становила близько 331 654 грн. ГРД враховано, що згідно з даними ДРФОПП дохід дружини кандидата ОСОБА_2 упродовж 2010–2014 років становив 85 807 грн. Подружжя мало на утриманні сина _____ року народження, ________ у них народилася донька. Ураховуючи орієнтовні витрати населення за рік у розрахунку на особу в місті Києві та наявність позики, ГРД висловила сумнів стосовно наявності в кандидата офіційних доходів для придбання нерухомого майна.
Також ГРД зазначає, що відповідно до декларацій кандидата 09 листопада 2011 року він набув право власності на автомобіль «Ford Focus» 2011 року випуску (вартість на момент набуття – 204 800 грн, еквівалент 25 тис. дол. США). На думку ГРД офіційний дохід кандидата та його дружини був недостатнім для придбання вказаного майна, повернення позики та утримання сім’ї з трьох осіб (починаючи з _________ – чотирьох). У зв’язку з цим у стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів щодо законності джерел походження коштів, використаних для придбання вказаного транспортного засобу.
Окрім того, ГРД стверджує, що кандидат у деклараціях за 2013–2019 роки зазначає про набуття дружиною ОСОБА_2 07 лютого 2013 року автомобіля «Toyota Corolla» 2012 року випуску. У письмових поясненнях кандидат зазначив, що приблизна вартість автомобіля становила 190 000 грн, однак відповідні документи втрачені. ГРД зазначає, що відповідно до декларації родинних зв’язків за 2012 – 2016 роки його дружина працювала відповідальним секретарем Вищого адміністративного суду України (з 06 лютого 2006 року до 25 березня 2007 року), помічником судді Вищого адміністративного суду України (з 26 березня 2007 року до 11 лютого 2013 року), спеціалістом Вищого адміністративного суду України (з 12 лютого 2013 року до 09 березня 2016 року). Офіційні доходи дружини кандидата упродовж 2010–2014 років становили 85 807 грн. У зв’язку з цим ГРД висловлює сумнів щодо законності джерел походження коштів, використаних для придбання дружиною кандидата вказаного транспортного засобу.
Також ГРД звертає увагу, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сестра дружини кандидата ОСОБА_3 останніми роками набула у власність значну кількість об’єктів нерухомості. Зокрема, сестрі дружини кандидата належить 1/2 частки у праві власності на квартиру площею 80,8 м2 у місті Києві АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 30 грудня 2022 року. Оскільки майно було набуте ОСОБА_3 після звільнення батька ОСОБА_4 у 2019 році з посади судді та припинення його обов’язку щодо декларування, ГРД припускає, що кандидат, маючи намір набути певне майно, оформлює його на ОСОБА_3 з метою уникнення обов’язку декларування.
За даними декларацій кандидата різниця між річними доходами, задекларованими видатками та заощадженнями його та членів сім’ї становили: у 2022 році – 3 523 233 грн; у 2023 році – 3 800 255 грн; у 2024 році – 3 996 373 грн. Вказані суми значно перевищують відповідні видатки за попередні роки (до прикладу у 2021 році – 1 582 476 грн, у 2020 році – 872 051 грн, у 2019 році – 738 608,80 грн).
ГРД також стверджує, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно батько кандидата ОСОБА_5 набув у власність квартиру площею 62,6 м2 у місті Києві АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 20 листопада 2018 року. Вартість квартири становила 2 131 836 грн. ГРД зауважує, що батько ОСОБА_5 є пенсіонером, згідно з даними ДРФОПП його доходи впродовж 1998–2022 років становили 291 049 грн (без урахування сплати податків), у зв’язку з чим виникає сумнів щодо законності джерел походження коштів, використаних для придбання вказаного нерухомого майна.
ГРД стверджує, що згідно з деклараціями кандидата його сину ОСОБА_6 та доньці ОСОБА_7 належить квартира площею 89,7 м2 у місті Києві (дата набуття – 30 вересня 2009 року). Під час проведення Комісією співбесіди із тестем кандидата ОСОБА_4, зазначалось, що квартиру, в якій останній був зареєстрований з часу її отримання, 30 вересня 2009 року приватизовано на онука ОСОБА_6 Ймовірно в обох випадках йдеться про одну й ту саму квартиру.
Окрім того, ГРД зазначає, що, за даними декларацій сестри дружини кандидата ОСОБА_3 за 2018–2022 роки їй та членам її сім’ї належить на праві користування квартира площею 45,53 м2 у місті Києві, дата набуття права – 19 листопада 2018 року. Власником квартири зазначено Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію. У деклараціях за 2018–2019 роки ОСОБА_4 декларує своє та ОСОБА_8 право користування службовою квартирою площею 45,53 м2 в місті Києві, дата набуття права – 29 жовтня 2018 року. Власником також зазначено Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію.
На думку ГРД, в обох зазначених випадках є ознаки ймовірної причетності тестя кандидата до безоплатного передання в користування, а, можливо, й до подальшої приватизації обох квартир членам його родини.
ГРД також зазначає, що кандидатом економічних наук, доцентом, головою Громадської організації «Точка росту: освіта і наука» Благодєтєлєвою-Вовк С.Л. здійснено перевірку дисертації Ткаченка Д.В. на здобуття ступеня кандидата юридичних наук під назвою «Правове регулювання відсторонення судді від виконання посадови обов’язків». За результатами здійсненої перевірки в жовтні 2025 року вказаною особою підготовлено звіт, згідно з яким у дисертації Ткаченка Д.В. виявлені факти порушення академічної доброчесності.
Так, у додатку 1 на сторінці 210 дисертації подається перелік статей автора у наукових фахових виданнях України та наукових періодичних виданнях інших держав. Однак відсутні (пошук не дав результату) 4 із 7 статей, винесених на захист, що є ознакою фальсифікації цього переліку та обману, а саме – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної наукової діяльності.
Йдеться про такі статті: 1. Ткаченко Д.В. Проблеми правового регулювання відсторонення суддів за трудовим законодавством України. Право и закон (Республика Кыргызстан). 2017. № 3. С. 38–39. 2. Ткаченко Д.В. Поняття і сутність відсторонення суддів. Соціальне право. 2018. № 3. С. 26–27. 3. Ткаченко Д.В. Зарубіжний досвід правового регулювання відсторонення суддів. Visegrad journal on human rights (Республіка Словаччина). 2018. № 6/2. Р. 113–120. 4. Ткаченко Д.В. Cпіввідношення відсторонення суддів із суміжними правовими категоріями. Вісник Пенітенціарної асоціації України. 2019. № 1. С. 52–54.
Окрім цього, під час перевірки встановлено, що 4 джерела дисертації кандидата (джерела під номерами 148, 152, 153, 154), зазначені в переліку літератури дисертації, не згадані в тексті (текст не містить посилання на них), що свідчить про недотримання Ткаченком Д.В. положень пункту 2 статті 42 Закону України «Про освіту» у частині надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
На думку ГРД, виявлені факти свідчать про систематичний характер порушень Ткаченком Д.В. академічної доброчесності під час оприлюднення результатів дослідження (виданні наукових статей).
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не слугувала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку кандидата.
Згідно з деклараціями кандидата його дружині належить земельна ділянка площею 0,10 га у місті Васильків Київської області (дата набуття 09 березня 2010 року). У графі «вартість на момент набуття» проставлено позначку «не відомо». ГРД припускає використання тестем службових зв’язків для сприяння отриманню у власність бажаної земельної ділянки, зокрема такої, яка б була розташована поруч з іншими належними йому або членам його родини об’єктами нерухомості.
У деклараціях кандидата зазначається, що його дружині, а також сестрі дружини ОСОБА_3 та тестю ОСОБА_4 належить об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок у місті Василькові Київської області (дата набуття права – 01 січня 2007 року). У графі щодо площі майна проставлено позначку «не відомо». Водночас, у деклараціях ОСОБА_3 за 2016–2022 роки зазначається право користування цим об’єктом незавершеного будівництва ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11. ОСОБА_4 у деклараціях до 2018 року зазначав, що ОСОБА_2 належить два об’єкти незавершеного будівництва (житлові будинки). З огляду на наведене у ГРД виникає питання щодо реального статусу та належності цього об’єкта незавершеного будівництва. Зокрема, незрозумілим є площа об’єкта, фактичні користувачі, невведення протягом 17 років цього об’єкта в експлуатацію, а також декларування ОСОБА_4 до 2018 року двох об’єктів незавершеного будівництва. ГРД висловлює стійке припущення, що реальним власником цього об’єкта є ОСОБА_4, тоді як невведення його в експлуатацію могло бути спрямоване на уникнення обов’язку декларування реальної вартості та площі цього майна.
ГРД звертає увагу на те, що Ткаченко Д.В. працевлаштувався помічником судді Господарського суду Київської області та Вищого адміністративного суду України, тобто після укладення шлюбу з ОСОБА_2. Водночас батько дружини ОСОБА_4 у період з 13 серпня 2002 року до 30 травня 2019 року працював суддею Господарського суду міста Києва. ОСОБА_2 почала працювати у Вищому адміністративному суді України з 06 лютого 2006 року. З огляду на викладене ГРД висловлює припущення, що працевлаштування Ткаченка Д.В. помічником судді могло відбутися через використання родинних зв’язків ОСОБА_4 та ОСОБА_2.
Окрім викладеного, ГРД зауважує, що кандидат ухвалював судові рішення під час перебування на навчанні в Національній школі суддів України в місті Києві. З огляду на значну кількість подібних судових рішень указані обставини потребують оцінки з боку Комісії.
Кандидат надав Комісії детальні письмові пояснення щодо обставин і фактів, викладених у висновку ГРД, які усно доповнив під час співбесіди.
Стосовно тверджень ГРД про відсутність достатніх коштів на придбання двох земельних ділянок у Васильківському районі Київської області (площею 0,25 га кожна) кандидат зазначив, що ГРД були надані вичерпні пояснення щодо обставин набуття у власність вказаних земельних ділянок з відповідними підтверджувальними документами (отримання позики від третьої особи).
Також кандидат звертає увагу на те, що обставини набуття у власність вказаних земельних ділянок, законність джерел походження прав на ці об’єкти, а також співставлення їх вартості з розміром доходів було предметом перевірки Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві у 2015 році та Комісії під час кваліфікаційного оцінювання його як судді на відповідність займаній посаді у 2019 році. Під час вказаних перевірок не було встановлено будь-яких порушень Ткаченком Д.В. вимог антикорупційного законодавства під час придбання нерухомого майна, як і не висловлено сумнівів у його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.
Спростовуючи твердження ГРД щодо фіктивного (удаваного) володіння вказаними земельними ділянками задля уникнення обов’язку декларування реальним власником – ОСОБА_4, який разом із членами своєї сім’ї та близькими особами володіє низкою об’єктів нерухомості у Васильківському районі Київської області, кандидат повідомив таке. На час придбання земельних ділянок у 2010 році він мешкав та працював у місті Києві. Земельні ділянки були придбані з метою зведення житлового будинку. У 2012 році у зв’язку з призначенням на посаду судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області, ураховуючи значну відстань від місця роботи (місто Бориспіль) до села Зозулі (близько 100 км), ідея будівництва житлового будинку втратила актуальність. На підтвердження своїх слів щодо наміру будівництва кандидат надав Комісії копію технічного звіту інженерно-геологічного вишукування під будівництво житлового будинку АДРЕСА_3 в селі Зозулі, підготовленого Приватним підприємством «Геобудсервіс» у 2015 році.
Кандидат повідомив, що його тесть ОСОБА_4 не має жодного стосунку до придбання чи володіння цими земельними ділянками. Та обставина, що мати тестя ОСОБА_12 є власником двох інших земельних ділянок у селі Зозулі, які розташовані поруч, не є свідченням фіктивного володіння належними кандидату земельними ділянками.
Стосовно нерухомого майна, яким володіє сестра дружини кандидата ОСОБА_3, він зазначив таке. Зі слів ОСОБА_3, фактично належні їй земельні ділянки межують одна з одною, їх економічна цінність полягає у місцезнаходженні (неподалік від центру міста Васильків). Розташовані на земельних ділянках житлові будинки побудовані понад 50–60 років тому, вони перебувають в аварійному стані та непридатні для проживання, а тому цінності не становлять. Метою придбання вказаних об’єктів було знесення старих будівель та будівництво в майбутньому комерційної нерухомості. Джерелом походження коштів для придбання вказаних земельних ділянок стали доходи сестри дружини ОСОБА_3 та її чоловіка від здійснення підприємницької діяльності, а також їх сімейні заощадження.
Стосовно квартири площею 80,8 м2 у місті Києві АДРЕСА_1, кандидат у своїх поясненнях повідомив, що в жовтні 2018 року його тесть ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації отримав ордер № _____ на право зайняття службового приміщення з трьох кімнат. 30 грудня 2022 року квартиру було приватизовано та передано у власність ОСОБА_ і її дочці ОСОБА_13 у рівних частках. Свідоцтво про право власності на житло видано 30 грудня 2022 року. Водночас кандидат зауважив, що він та члени його сім’ї не мають жодного стосунку до вказаного об’єкта нерухомості та ним не користувалися.
Підсумовуючи викладене, кандидат підкреслив, що ОСОБА_3, майно якої фігурує у висновку ГРД та якому приділено значну увагу, не є членом його сім’ї в розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Зауважив, що жодного зв’язку із придбанням належного їй нерухомого майна чи подальшим його користуванням кандидат не мав та не має.
Стосовно придбання кандидатом у 2011 році права власності на автомобіль «Ford Focus» 2011 року випуску (вартістю 204 800 грн), а також набуття дружиною у 2013 році автомобіля «Toyota Corolla» 2012 року випуску (приблизна вартість 190 000 грн) кандидат повідомив таке. Придбання обох транспортних засобів відбулось за рахунок спільних з дружиною заощаджень, а також за фінансової допомоги їх батьків. Зазначити точну суму коштів, яку надав кожен із батьків, не видається за можливе, адже з дати купівлі автомобілів минув значний проміжок часу, а письмові розписки на той час від батьків не відбиралися. Водночас кандидат підкреслив, що сукупні доходи його сім’ї та батьків дружини давали змогу здійснити придбання вказаних транспортних засобів.
Стосовно придбання батьком кандидата ОСОБА_5 у власність квартири площею 62,6 м2 у місті Києві АДРЕСА_2, вартістю 2 131 836 грн надано такі пояснення. 20 квітня 2017 року батько кандидата уклав інвестиційний договір на будівництво будинку з метою придбання в ньому квартири. Після завершення будівництва будинку 20 листопада 2018 року він уклав договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого набув у власність квартиру в будинку АДРЕСА_2 у місті Києві загальною площею 62,6 м2. Придбання квартири відбулось за ініціативи сестри кандидата ОСОБА_14, яка надала батьку частину грошових коштів. Згодом сестра кандидата разом зі своїм чоловіком здійснили у квартирі капітальний ремонт, облаштували її, у зв’язку з чим батько видав довіреність щодо користування та розпорядження квартирою. Кандидат надав письмову заяву батька, засвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Н.В. 23 квітня 2019 року, із детальним описом обставин придбання квартири та джерел походження грошових коштів, використаних на її придбання. Зокрема, згідно із заявою кошти були заощаджені батьком за останні 25 років життя із законних джерел, переважно внаслідок отримання доходів від користування та відчуження нерухомого майна (житлового будинку, квартири та гаражного боксу в місті Кременчуці), автомобіля ВАЗ 21093, а також отриманої для придбання квартири позики від доньки ОСОБА_14 у сумі 800 000 грн (згідно з розпискою від 01 жовтня 2017 року). Пояснюючи фінансову спроможність сестри ОСОБА_14 надати батьку кошти в рахунок позики, кандидат зазначив про наявність у неї офіційних доходів та отримання коштів через відчуження належної їй квартири АДРЕСА_4 у місті Харкові відповідно до договору купівлі-продажу від 18 вересня 2017 року.
Окрім того, як зауважує кандидат, у 2016 році після смерті матері ОСОБА_15 постало питання щодо спадкування грошових коштів у сумі 30 000 дол. США, які належали їй та були заощаджені для лікування поза межами України. Відповідно до постанови приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Сапко М.В. від 31 жовтня 2016 року ОСОБА_15 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом 30 000 дол. США, які належали його дружині ОСОБА_15. Водночас, як стверджує кандидат, вказані грошові кошти фактично залишилися у володінні батька за згодою усіх спадкоємців.
Підсумовуючи викладене, кандидат зауважив, що він та члени його сім’ї не брали участі у фінансуванні придбання згаданої квартири.
Стосовно квартири у місті Києві площею 89,7 м2 кандидат надав такі пояснення. 23 червня 2005 року тесть кандидата на підставі розпорядження голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації отримав ордер № ____ серії __ на право зайняття житлового приміщення (квартири) площею 89,70 м2 у місті Києві АДРЕСА_5. 30 вересня 2009 року на підставі розпорядження органу приватизації № ____ квартиру було передано у власність сину кандидата ОСОБА_6. Свідоцтво про право власності на житло видано 30 вересня 2009 року. З 29 березня 2012 року кандидат зареєстрований у вказаній квартирі та фактично у ній постійно мешкає разом зі своєю сім’єю. Водночас кандидат підкреслив, що особисто він не брав участі в отриманні службового житла, зміни його статусу та подальшої приватизації.
Комісія вважає надані кандидатом під час співбесіди пояснення прийнятними, достатніми, підкріпленими підтверджувальними доказами й такими, що спростовують сумніви ГРД щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Також Комісією вислухано пояснення кандидата стосовно інформації ГРД щодо дотримання вимога академічної доброчесності. Кандидат підтвердив, що згадані у висновку ГРД чотири наукові праці (статті) були опубліковані у наукових фахових виданнях України та наукових періодичних виданнях інших держав. На підтвердження свої слів кандидатом надано Комісії для огляду всі статті, згадані ГРД у висновку, пошук яких зазнав труднощів.
Стосовно зауважень ГРД до списку використаних джерел (джерела за номерами 148, 152, 153, 154, зазначені в переліку літератури дисертації та не згадані у тексті) як на підставу недотримання вимог академічної доброчесності кандидат повідомив таке. Виконана ним дисертація є результатом власного наукового дослідження, а використання ідей, текстів, висновків інших авторів здійснювалося із посиланням на відповідні джерела. Водночас зауваження ГРД стосуються не випадків присвоєння тексів інших авторів, а технічної неузгодженості між посиланнями в тексті праці та, власне, переліком опрацьованих джерел. Наявність окремих позицій у списку джерел могло виникнути, зокрема, у таких випадках: джерело опрацьовувалось на підготовчій стадії як орієнтир або для верифікації правових підходів, але, зрештою, не було використане для формулювання конкретних тез у фінальній редакції; відповідний фрагмент, у якому планувалося посилання на джерело, за результатами редагування скорочено чи змінено його формулювання, а бібліографічних запис залишився у списку як свідчення проведеної наукової роботи; джерело має довідкове або порівняльне значення, однак не було основоположним для обґрунтування тих чи інших висновків. На переконання кандидата, у даному випадку не відбувається надання недостовірної, некоректної інформації тощо, оскільки зазначені джерела фактично були ним як автором вивчені, опрацьовані та проаналізовані. На переконання кандидата, ймовірно, висловлені ГРД зауваження й фіксують певну редакційно-технічну неузгодженість між переліком опрацьованих джерел й апаратом числових посилань у тексті наукової праці, однак жодним чином не є свідченням порушення академічної доброчесності.
Із урахуванням встановлених обставин (за відсутності достатніх фактичних даних, які можуть свідчити про академічну недоброчесність), мотивів рішення ГРД, Комісія не вбачає обґрунтованих підстав для висновку про невідповідність кандидата критерію доброчесності та професійної етики.
Також кандидатом надано пояснення щодо решти інформації, повідомленої ГРД.
Так, кандидат спростував твердження ГРД щодо участі тестя ОСОБА_4 у працевлаштуванні на роботу до Господарського суду Київської області та Вищого адміністративного суду України. Працевлаштування до вказаних судових установ відбулося за власної ініціативи кандидата та у зв’язку з особистим пошуком відповідної роботи та посади.
Кандидатом також надано вичерпні пояснення стосовно ухвалення судових рішень під час перебування на навчанні в Національній школі суддів України в місті Києві. Кандидат зазначив, що судові рішення, про які йдеться, ухвалені впродовж 2012–2014 років до початку або після запланованих навчальних заходів за відсутності учасників сторін. Кандидатом детально роз’яснено необхідність ухвалення судових рішень у вказаних справах та обставини, що спонукали його до цього.
На переконання Комісії, пояснення кандатата та надані підтверджувальні документи є цілком прийнятними у світлі висловлених ГРД тверджень.
Водночас у Комісії під час співбесіди виникли питання стосовно об’єкта незавершеного будівництва – житлового будинку в місті Василькові Київської області та особливостей його декларування кандидатом, членами сім’ї та близькими особами його дружини.
Так, у деклараціях кандидата зазначається, що його дружині, а також сестрі дружини ОСОБА_3 та тестю ОСОБА_4 належить об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок у місті Василькові Київської області (дата набуття права – 01 січня 2007 року), у графі щодо площі майна проставлено позначку «не відомо». Водночас у деклараціях сестри дружини ОСОБА_3 за 2016–2022 роки зазначається право користування ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 цим об’єктом незавершеного будівництва. Своєю чергою тесть кандидата ОСОБА_4 у деклараціях, які подавалися до 2018 року, зазначав, що дочці ОСОБА_2 належать два об’єкти незавершеного будівництва (житлові будинки).
Кандидат надав пояснення стосовно цих обставин. Повідомив, що на підставі рішення Васильківської міської ради від 09 лютого 2007 року ОСОБА_2 (натепер – ОСОБА_2) передано у власність земельну ділянку площею 0,10 га у місті Васильків Київської області АДРЕСА_6. Поруч із вказаною земельною ділянкою АДРЕСА_7 розташована ще одна ділянка площею 0,122 га, придбана дружиною кандидата 10 вересня 2005 року на підставі договору купівлі-продажу. У 2005 році батьки дружини, використовуючи власні кошти, розпочали будівництво житлового будинку на цих двох земельних ділянках для власного проживання. Починаючи з 2012 року і дотепер у будинку мешкає сестра дружини разом із чоловіком та дітьми, також будинком користуються ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_8. Житловий будинок, про який йдеться, не введений в експлуатацію у зв’язку з відсутністю всіх необхідних дозвільних документів, фактична площа об’єкта незавершеного будівництва кандидату невідома. Кандидат пояснив, що вказує дружину як власника вказаного об’єкта незавершеного будівництва, оскільки вона є власницею земельних ділянок, на території яких зведений будинок.
Водночас надані кандидатом під час співбесіди пояснення не дають вичерпного розуміння щодо реального статусу зазначеного об’єкта незавершеного будівництва. Ураховуючи висвітлену кандидатом інформацію, Комісія враховує, що з моменту початку будівництва об’єкта (зі слів кандидата йдеться про 2005 рік) минув значний проміжок часу, з незрозумілих причин об’єкт досі не введений в експлуатацію, невідомою залишається інформація про його площу та реальну вартість. До того ж незрозумілим видається, хто саме є фактичним власником вказаного об’єкта нерухомого майна та які саме особи ним достеменно користуються з огляду на обставини декларування будинку не лише кандидатом, а й сестрою його дружини та їх батьком.
На думку Комісії, хоча такі дії кандидата й не мають очевидних ознак невідповідності вимогам законодавства та могли бути викликані певними життєвими обставинами. Водночас кандидатом не докладено достатніх зусиль для того, щоб повною мірою спростувати сумніви громадськості в цілковитій відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.
У зв’язку із наведеним Комісія у складі Колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником сумлінність на 15 балів.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів, тому Комісія виснує, що Ткаченко Д.В. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Ткаченко Д.В. у сукупності набрав 740,40 бала.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата Ткаченка Д.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Ткаченка Дмитра Володимировича вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Ткаченко Дмитро Володимирович набрав 740,40 бала.
3. Питання про підтвердження здатності Ткаченка Дмитра Володимировича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
