Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Галини ШЕВЧУК (доповідач),
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Інни КУЛЬЧІЙ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Кульчій Інни Миколаївни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
Кульчій Інна Миколаївна 31 грудня 2023 року звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Кульчій І.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Основні відомості про кандидата.
Кульчій І.М., ______ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Вищу юридичну освіту здобула у 2011 році в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого і отримала диплом магістра за спеціальністю «Правознавство».
У 2015 році в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого Кульчій І.М. захистила дисертацію «Організаційно-правове забезпечення диверсифікації сільських територій» та отримала науковий ступінь кандидата юридичних наук. У 2020 році їй присвоєно вчене звання доцент кафедри земельного та аграрного права.
Кульчій І.М. має стаж професійної діяльності у сфері права більше 10 років.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Кульчій І.М. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
42,6 |
334,1 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
126 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
125,5 |
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 334,1 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Кульчій І.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону Україн «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Кульчій І.М.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 20/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Кульчій І.М. та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Кульчій І.М. Цим же ж рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Кульчій І.М. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.
Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарських судах (лист № 21-2600/25) та запропоновала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. У відповідь на лист Комісії кандидатом Кульчій І.М. 17 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 04 травня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Кульчій І.М.
Членом Комісії – доповідачем (лист від 05 травня 2025 року № 32 дпс-1272/24) запропоновано Кульчій І.М. надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує, або уточнює інформацію, викладену ГРД у рішенні. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію відповідного рішення ГРД.
Кандидатом 08 травня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у рішенні ГРД, та надано копії підтверджувальних документів.
Кульчій І.М. була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду з Кульчій І.М. проведено 22 травня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання грунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
21 |
21 |
20 |
22 |
22 |
21,33333333 |
42,66666667 |
|
||
|
Відповідальність |
|||||||||||
|
Безперервний розвиток |
22 |
21 |
20 |
21 |
22 |
21,33333333 |
|||||
Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,66666667 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Кульчій І.М. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані Кульчій І.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований відповідно до пункту 5.7 Порядку бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
11 |
10 |
10 |
11 |
11 |
10,66666667 |
42,66666667 |
|
||
|
Ефективна взаємодія |
11 |
10 |
10 |
11 |
11 |
10,66666667 |
|||||
|
Стійкість мотивації |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
|||||
|
Емоційна стійкість |
11 |
10 |
10 |
10 |
11 |
10,33333333 |
|||||
|
|
|||||||||||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,66666667 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
До Комісії надійшло рішення ГРД про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Кульчій І.М., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час її оцінювання.
1. Чоловік кандидатки у 2020 році набув у власність автомобіль марки «Mazda 3», 2007 року випуску. Вартість цього автомобіля при його відчуженні (у 2021 році) була збільшена з початкової ціни 49 000 гривень (приблизно 1 800 доларів США) до 158 000 гривень (приблизно 5 600 доларів США): більше ніж в 3 рази.
Комісією встановлено, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік та виправленій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік в розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» Кульчій І.М. відображено, що у власності її чоловіка ОСОБА_1 перебуває автомобіль марки «Mazda 3» 2007 року випуску, набутий у право власності 25 липня 2020 року, вартість на дату набуття у власність – 49 000 гривень.
Кульчій І.М. надала пояснення, у яких зазначила, що в рішенні ГРД від 16 квітня 2025 року допущено помилку щодо 2017 року випуску автомобіля марки «Mazda 3». Оскільки вказаний автомобіль 2007 року випуску, що відображено в її деклараціях, зокрема в щорічній декларації за 2020 рік та щорічній виправленій декларації за 2021 рік.
На думку Кульчій І.М., це суттєве уточнення, оскільки рік випуску транспортного засобу безпосередньо впливає на оцінку його ринкової вартості та відповідність задекларованих даних.
Також Кульчій І.М. зазначила, що з огляду на високий ступінь зношеності транспортного засобу (близько 70%), значний пробіг, поганий зовнішній вигляд, а також технічні недоліки двигуна, ходової частини та гальмівної системи сторонами узгоджено ринково обґрунтовану ціну в розмірі 49 000 гривень (еквівалент приблизно 2 000 доларів США) при купівлі вказаного автомобіля.
На підтвердження зазначеного Кульчій І.М. надано копію договору купівлі-продажу транспортного засобу між ТОВ «ТБ Слобожанщина» та її чоловіком ОСОБА_1 від 14 липня 2020 року.
Водночас Кульчій І.М. пояснила, що упродовж 2020–2021 років її чоловік поступово приводив до належного технічного стану автомобіль марки «Mazda 3» завдяки вартісним ремонтним роботам, які значно покращили його функціональність. Тому у вересні 2021 року автомобіль було продано за 158 000 гривень відповідно до договору купівлі-продажу від 16 вересня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та AT «АКЦЕНТ-БАНК» (А-БАНК).
Комісія звертає увагу на те, що чоловік кандидатки придбав автомобіль марки «Mazda 3» 2007 року випуску за 49 000 гривень, однак відповідно до інформації, відображеної в розділі калькулятор розрахунку вартості автомобіля на одному з українських вебсайтів автомобільної інтернет-торгівлі, середня ціна автомобіля марки «Mazda 3» 2007 року випуску становить 112 000 гривень (станом на травень 2025 року). Таким чином, у Комісії виникли сумніви щодо дійсної вартості автомобіля марки «Mazda 3» 2007 року випуску, оскільки його вартість істотно відрізняється від ринкової.
Оцінка наведених фактів і обставин дає підстави для висновку, що з погляду стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів щодо набуття чоловіком кандидатки права на автомобіль за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості автомобіля.
Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидатки за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу».
2. Чоловік кандидатки 26 листопада 2021 року отримав позику в розмірі 10 000 доларів США від ОСОБА_2; 14 вересня 2021 року кандидатка отримала позику в розмірі 10 000 доларів США від ОСОБА_3; 01 грудня 2021 року родина кандидатки придбала квартиру в місті Київ площею 77.87 м кв., вартість якої становить 1 635 270 гривень За відсутності таких позик видатки кандидатки перевищували б доходи на 74 322 гривні.
Комісією встановлено, що Кульчій І.М. 26 грудня 2023 року подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік.
У розділі 13 «Фінансові зобов’язання» цієї декларації Кульчій І.М. вказано про отримання її чоловіком 26 листопада 2021 року позики від ОСОБА_2 в сумі 10 000 доларів США.
Водночас 17 січня 2024 року Кульчій І.М. подано виправлену щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік.
В розділі 13 «Фінансові зобов’язання» цієї декларації зазначено про отримання її чоловіком 26 грудня 2021 року позики від ОСОБА_2 в сумі 10 000 доларів США, а також про отримання нею 14 вересня 2021 року позики від ОСОБА_3 в сумі 10 000 доларів США.
На підтвердження отримання зазначених позик Кульчій І.М. надано ГРД копію договору позики грошових коштів від 26 листопада 2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 272 700, 00 гривень, що становить еквівалент 10 000 доларів США (1 долар США – 27,27 гривень), та розписки від 14 вересня 2021 року про отримання нею від ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 10 000 доларів США та зобов’язання повернути їх в строк до 14 вересня 2024 року (включно).
Крім того, Кульчій І.М. пояснила, що у 2021 році з метою придбання власного житла (квартири) було укладено два договори позики: 1) договір від 14 вересня 2021 року між нею (Кульчій І.М.) та ОСОБА_3 на суму 10 000 доларів США у формі боргової розписки; 2) договір від 26 листопада 2021 року між її чоловіком (ОСОБА_1) та ОСОБА_2 на суму 10 000 доларів США, посвідчений нотаріусом.
Обидва фінансові зобов’язання належним чином відображено у виправленій щорічній декларації за 2021 рік, поданій нею відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Під час співбесіди Кульчій І.М. пояснила, що зазначені позики було повернуто нею у 2023 році, а чоловіком – у 2022 році, про що було зазначено в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022–-20023 роки в розділі «Фінансові зобов’язання».
Ураховуючи викладене, Комісія дійшла висновку про непідтвердження факту допущення Кульчій І.М. порушень при зазначенні про фінансові зобов’язання в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021–2022 роки, а також порушень щодо отримання нею та її чоловіком позик, оскільки вони були оформленні відповідно до вимог чинного законодавства та повернуті у визначені строки.
3. Кандидатка 27 листопада 2014 року захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Тема дисертації: «Організаційно-правове забезпечення диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників».
На думку ГРД, дисертація може містити ознаки академічної недоброчесності, оскільки кандидат висвітлює оригінальні думки інших науковців як свої; використовує підсумки аналізу певних наукових робіт, зроблених іншими авторами, посилаючись на першоджерело. Кульчій І.М., зокрема, використовувала здобутки монографії «Правове регулювання екологічних, аграрних та земельних відносин в Україні: сучасний стан і напрями вдосконалення» (2012 рік), отже допустила самоплагіат.
Стосовно дисертації та припущення про наявність у ній ознак академічної недоброчесності Кульчій І.М. в письмових поясненнях та під час співбесіди наголосила, що є автором понад 70 наукових і навчально-методичних праць у сфері права, а її наукова діяльність має системний характер. Водночас предметом уваги ГРД стала її дисертація «Організаційно-правове забезпечення диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників», захист якої відбувся 27 листопада 2014 року.
Кульчій І.М. зазначила, що твердження ГРД про можливе привласнення нею чужих наукових ідей є безпідставним, оскільки в рішенні ГРД йдеться про її власний авторський текст, опублікований раніше в монографії з належним зазначенням авторства.
Зокрема, Кульчій І.М. повідомила, що на сторінці 5 монографії «Правове регулювання екологічних, аграрних та земельних відносин в Україні: сучасний стан і напрями вдосконалення» за редакцією А.П. Гетьмана та В.Ю. Уркевича (Харків: Право, 2012) чітко вказано, що вона є автором відповідних підрозділів, а саме:
- підрозділу 2.2.1 «Сутність диверсифікації сільських територій: правовий аспект»;
- підрозділу 2.2.2 « Правове та організаційне забезпечення диверсифікації сільських територій».
Текст цих підрозділів розміщено на сторінках 153-184 монографії, а саме в цьому діапазоні й розміщено фрагмент, який ГРД вважає запозичення оригінальних думок інших науковців.
Стосовно припущення ГРД, що «автор використовує підсумки аналізу певних наукових робіт, зроблених іншими авторами, посилаючись на першоджерело» Кульчій І.М. пояснила, що у згаданому зауваженні йдеться про використання в дисертації фрагментів тексту, що збігаються з матеріалами монографії 2012 року «Правове регулювання екологічних, аграрних та земельних відносин в Україні: сучасний стан і напрями вдосконалення». Однак зазначені фрагменти є текстами авторських підрозділів, які згідно зі сторінкою 5 монографії підготовлені особисто нею. Крім того, аналіз змісту як дисертації, так і монографії свідчить про те, що в обох випадках здійснено коректне посилання на першоджерела, результати аналізу яких вона узагальнювала.
Стосовно припущень про наявність ознак самоплагіату Кульчій І.М. нагадала, що законодавчого визначення поняття самоплагіату не існувало, тому його застосування до дисертації, захищеної у 2014 році, є юридично необґрунтованим.
Водночас навіть згідно з чинною редакцією Закону України «Про освіту» наявність у дисертації фрагментів раніше опублікованих наукових праць автора не є порушенням, що підтверджується роз’ясненнями Міністерства освіти і науки України, викладеними в листі від 20 травня 2020 року № 1/9-263 «До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності»
Стосовно двох її власних публікацій: 1) «Правові засади організації диверсифікації аграрного виробництва за участю сільськогосподарських товаровиробників»; 2) «Міжнародно-правове забезпечення сталого розвитку сільського туризму як форми диверсифікації сільських територій в Україні» Кульчій І.М. наголосила, що ці публікації були здійснені нею до захисту дисертації з метою апробації її основних положень, що є загальноприйнятою академічною практикою.
Визначаючись щодо представлених у рішенні ГРД фактів стосовно допущення Кульчій І.М. академічної недоброчесності, Комісія зазначає таке.
Частиною першою статті 42 Закону України «Про освіту» встановлено, що академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Відповідно до частини четвертої статті 42 вказаного закону порушенням академічної доброчесності вважається, зокрема:
- академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
- самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
- фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
- фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.
Пунктом 4 Порядку скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 року № 897 визначено, що встановлення факту порушення академічної доброчесності базується на таких основних принципах: усвідомлення важливості академічної доброчесності та відповідальності за її порушення; нульова толерантність до порушення академічної доброчесності; дотримання норм законодавства та внутрішніх нормативних документів закладу вищої освіти; справедливість та об’єктивність; правова визначеність, відкритість та прозорість правил і процедур виявлення фактів порушення академічної доброчесності та відповідальності за її порушення.
Верховний Суд у рішенні від 17.03.2023 у справі № 640/835/20 зазначив, що виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності може здійснюватися уповноваженим колегіальним органом управління закладу вищої освіти, такі заходи належать до виключних повноважень вказаного органу закладу вищої освіти і не можуть здійснюватися будь-яким іншим суб’єктом. Також у постанові від 18.04.2024 (справа № 9901/110/19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Комісія у межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не здійснює повноважень антикорупційного чи правоохоронного органу, не вдається до перевірки висновків цих органів, однак надає їм оцінку в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді щодо такої інформації. Водночас Комісія повинна керуватись метою виключити будь-які сумнівні факти щодо, зокрема, публічної поведінки кандидата не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на те, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про освіту» самоплагіат - це оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів.
Окремі приписи, які можна трактувати як неприпустимість самоплагіату, відображались в українському законодавстві і до 2017 року. Вони передбачали єдину вимогу, а саме заборону повторного винесення на захист у докторській дисертації наукових результатів, захищених у кандидатській дисертації (постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 644, постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 423, постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567).
Водночас підготовка дисертації на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук, дисертації здобувача ступеня доктора філософії передбачає / передбачала обов’язкову вимогу попереднього висвітлення наукових результатів дисертації в наукових публікаціях (монографіях, наукових статтях). Ще одна вимога в процесі підготовки дисертаційного дослідження – апробація результатів дослідження, зокрема, шляхом виступів з доповідями і повідомленнями на науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах. Результатами апробації є тези наукових доповідей (повідомлень), опубліковані в збірниках матеріалів конференцій. Традиційно дослідники обґрунтовують свої нові наукові висновки та ідеї на різного роду наукових та науково-практичних заходах та тезово представляють їх в текстах тез наукових доповідей (повідомлень). У процесі наукових дискусій та колективних обговорень відповідної доповіді (повідомлення) дослідник корегує, підсилює додатковим обґрунтуванням отримані наукові результати та оприлюднює їх в ширшого обсягу науковій публікацій – науковій статті у профільному науковому виданні. Належним чином апробовані, оприлюднені та опубліковані наукові результати покладаються в основу дисертаційного дослідження.
Вимоги публікації / оприлюднення наукових результатів при підготовці дисертаційного дослідження спричинили дискусію щодо наявності в таких випадках самоплагіату. Ураховуючи вказане, Міністерство освіти і науки України в листі від 20 травня 2020 року № 1/9-263 «До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності» наголосило, що «попередня публікація наукових результатів дисертацій є вимогою законодавства. Тому наявність в дисертації фрагментів раніше оприлюднених наукових робіт здобувача не містить ключової характеристичної ознаки (спроби оприлюднення раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів) і не відповідає поняттю «самоплагіат». […] Ще одним проблемним випадком є публікація наукових статей за результатами доповідей на наукових конференціях та інших заходах, які передбачали попереднє видання збірників тез або матеріалів цих заходів. Тестові збіги у таких статтях з тезами чи текстами доповідей не є самоплагіатом, оскільки це варіанти однієї й тієї самої публікації, які не претендують на те, що кожний з них містить окремі наукові результати».
Роз’яснення Міністерства освіти і науки України пізніше знайшли своє нормативне закріплення в пункті 9 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 44 «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії»: «Не вважається самоплагіатом використання здобувачем своїх наукових праць у тексті дисертації без посилання на ці праці, якщо вони попередньо опубліковані з метою висвітлення в них основних наукових результатів дисертації та вказані здобувачем в анотації дисертації».
Ураховуючи наведене, Комісія дійшла висновку про непідтвердження факту порушення Кульчій І.М. вимог академічної доброчесності, а саме наявності плагіату та самоплагіату в дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
Когнітивних здібностей |
42,6 |
334,1 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
126 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
125,5 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
21,33333333 |
42,66666667 |
|
Безперервний розвиток |
21,33333333 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10,66666667 |
42,66666667
|
|
Ефективна взаємодія |
10,66666667 |
||
|
Стійкість мотивації |
11 |
||
|
Емоційна стійкість |
10,33333333
|
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
285
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
704,4333333 |
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Кульчій І.М. у сукупності набрала 704,43 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Кульчій Інна Миколаївна набрала 704,43 бала.
Визнати Кульчій Інну Миколаївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Галина ШЕВЧУК
Члени Комісії Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
