Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Галини ШЕВЧУК
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Ігоря ШЕВЯКОВА,
представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Шевякова Ігоря Сергійовича здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02.11.2016 № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29.02.2024 № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
За змістом частини другої статті 79-3 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною другою 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У грудні 2023 року Шевяков І.С. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному адміністративному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 105/ас-24 Шевякова І.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі.
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09.12.2024 № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 23.10.2024 № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16.01.2025 кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу.
Рішеннями Комісії від 12.03.2025 № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.06.2024 № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.09.2023 № 94/зп-23, від 23.11.2023 № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Шевяков І.С. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу: 1) когнітивні здібності – 49,2 бала; 2) знання історії української державності 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду 129 балів; 4) здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації 116 балів. Загальний результат за критерієм професійної компетентності 334,2 бала. Згідно з рішенням Комісії від 12.03.2025 № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Шевякова І.С. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Першої палати.
Комісія 11.04.2025 звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду з листом № 21-2602/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. При цьому увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
До Комісії 24.04.2025 надійшли пояснення та докази від кандидата Шевякова І.С. на виконання листа Комісії від 11.04.2025 № 21-2602/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 05.05.2025 надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата Шевякова І.С. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 05.05.2025.
Підставою для цього висновку слугували виявлені ГРД обставини.
- Кандидат не надав достовірної та відомої йому інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2020 рік Шевяков І.С. вказав автомобіль «Toyota Rav 4» 2010 року випуску, який він набув у власність 30.11.2020. Водночас кандидат не задекларував вартості автомобіля (зазначив «не відомо»), хоча вона мала бути йому достеменно відомою в разі, якщо він придбав таке авто. Кандидат також не подав повідомлення про суттєві зміни (хоч цей видаток точно мав би перевищувати 50 прожиткових мінімумів).
У декларації за 2021 рік кандидат вказав дохід від відчуження рухомого майна в розмірі 350 000 гривень. ГРД припускає, що вказані кошти було отримано від продажу автомобіля «Toyota Rav 4» 2010 року випуску, інформацію про який не відображено в цій декларації. Джерелом доходу зазначено тестя кандидата – ОСОБА_1.
Водночас ГРД піддає сумніву дійсну мету цього правочину, мотивуючи це тим, що в тестя кандидата вже були у власності два автомобілі. Він є пенсіонером та приватним підприємцем. Як фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав податкову декларацію за 2019 рік, зазначивши суму доходу – 970 230 гривень, у декларації за 2020 рік – 870 113 гривень.
- Вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею та членами його сім’ї, не відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.
Шевяков І.С. на праві безоплатного користування користується автомобілем свого тестя – «Mitsubishi Outlander» 2018 року випуску (дата набуття права 26.09.2018, вартість –837 000 гривень). Сума доходу тестя у 2018 році становила 113 040 гривень. ГРД ставить під сумнів фінансову спроможність тестя кандидата придбати вказаний автомобіль.
У декларації за 2016 рік кандидат задекларував кошти, які йому позичила мати дружини ОСОБА_2, у розмірі 280 000 гривень. Ці кошти пояснюють наявність у кандидата можливості сплатити видатки за договорами позики та лізингу. Водночас згідно з досьє судді його теща на той момент була приватним підприємцем, основний вид діяльності – діяльність ресторанів та надання послуг мобільного харчування. ГРД потребує додаткової інформації про вид підприємницької діяльності тещі кандидата та рівень її доходів.
Батько кандидата ОСОБА_3 у 2021 році став власником елітного автомобіля «VOLVO ХС90» 2020 року випуску. Вартість такого автомобіля, за даними спеціалізованих сайтів продажу транспортних засобів, від 30 000 доларів США до 61 000 доларів США. Батько кандидата є адвокатом. Відомості про доходи адвоката за 2021 рік відсутні, однак доходи батька за попередні та наступні роки не є значними.
Батько кандидата ОСОБА_3 став власником земельних ділянок значної площі. Указані земельні ділянки отримано ОСОБА_3 відповідно до рішень суду, з яких слідує, що вони передані йому внаслідок погашення заборгованості або позики у великих розмірах.
У висновку ГРД також міститься інформація, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень судді.
1. У декларації за 2018 рік кандидат у розділі 11 «Доходи, в тому числі подарунки» вказує дохід дружини в розмірі 260 000 гривень за відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав). Водночас у деклараціях за 2017–2018 роки кандидат в розділах 5 та 6 щодо цінного рухомого майна не вказав жодного об’єкта, який міг бути відчуженим.
2. У декларації за 2022 рік кандидат вказував видаток купівля-продаж (міна) транспортного засобу вартістю 178 500 гривень. Однак у деклараціях за 2022–2023 роки цей транспортний засіб у розділах 5 та 6 щодо цінного рухомого майна не вказав.
09.05.2025 членом Комісії – доповідачем з метою уточнення відомостей для формування досьє кандидата на посаду судді запропоновано кандидату надати інформацію стосовно питань, які виникли під час дослідження досьє та відомостей з державних реєстрів.
Комісією надіслано кандидату електронну копію висновку ГРД про невідповідність кандидата Шевякова І.С. критеріям доброчесності та професійної етики для своєчасного ознайомлення і надання пояснень та копій підтверджувальних документів (за наявності).
На адресу Комісії 14.05.2025 надійшли пояснення Шевякова І.С. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії підтверджувальних документів, а також пояснення на запит Комісії.
Комісією у складі Першої палати проведено співбесіду з кандидатом 15.05.2025.
Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії у складі Першої палати від 15.05.2025 № 28/ас-25 визначено, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Шевяков І.С. набрав 670,87 бала. Питання про підтвердження здатності Шевякова І.С. здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
ІІІ. Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Шевяков Ігор Сергійович, дата народження – _________, громадянин України.
У 2004 році Шевяков І.С. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста з відзнакою ХА № 25674788 від 30.06.2004).
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Указом Президента України від 22.06.2009 № 465/2009 Шевякова І.С. призначено на посаду судді Полтавського окружного адміністративного суду строком на п’ять років; Указом Президента України від 03.04.2017 № 95/2017 Шевякова І.С. призначено на посаду судді цього суду безстроково.
ІV. Розгляд питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної етики та доброчесності Комісією у Пленарному складі.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами
Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 09.06.2025.
Дослідивши матеріали суддівського досьє кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Шевякова І.С., зокрема висновок ГРД, письмові пояснення судді, проаналізувавши відомості про суддю, Комісія у пленарному складі зазначає таке.
Комісія у складі Першої палати констатувала таке.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна кандидат Шевяков І.С. та його дружина 09.11.2021 набули право власності на земельні ділянки площею по 2 га, розташовані в Полтавській області (для ведення особистого селянського господарства).
Під час співбесіди кандидат пояснив, що вказані земельні ділянки він з дружиною отримав на прохання його батька. З метою реалізації права на безоплатну приватизацію земельної ділянки вони звернулися до Чутівської селищної ради, у результаті чого отримали право власності в межах процедури малої приватизації. Також зазначив, що сільським господарством на цій земельній ділянці ніколи не займався, такого наміру ніколи не мав.
Отже, з пояснень кандидата зрозуміло, що він скористався правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок не з метою фактичного користування ними, а з метою формального набуття права власності без подальшого використання земель за цільовим призначенням. На думку Комісії, вказані дії кандидата є проявом недобросовісного використання наданого законом права.
Комісія у складі Першої палати вирішила визнати, що вказані обставини є суттєвими порушеннями показника «законності джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», та зменшила бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.
Під час співбесіди у пленарному складі кандидат надав інші пояснення, які відрізняються від тих, які були надані ним під час співбесіди у складі Палати, та пояснив, що поряд із земельними ділянками, набутими ним та його дружиною, розташоване підприємство, засновником і керівником якого є його батько. Це підприємство має всю необхідну дозвільну документацією на видобуток піску. Його звернення до селищної ради з метою отримання земельних ділянок здійснювалося виключно в межах чинного законодавства з наміром реалізувати право на безоплатну приватизацію землі для особистого селянського господарства. Метою було надалі через укладання відповідних цивільно-правових договорів використати ці ділянки на користь сімейного бізнесу. На момент звернення він не планував ведення особистого селянського господарства, оскільки знав, що ці земельні ділянки містять залежі піску, над якими півтора метри глини, і мають промислове призначення. Надалі він з дружиною мав намір змінити їх цільове призначення з компенсацією втрат сільськогосподарського виробництва.
Комісія підкреслює важливість того, що земля є цінним національним ресурсом. Набуття права власності на земельну ділянку для ведення господарства без наміру його вести фактично може призвести до її вилучення з активного обігу та нераціонального використання. Ця обставина прямо суперечить принципу забезпечення раціонального використання та охорони земель, закріпленому в статті 5 Земельного кодексу України.
Проаналізувавши викладені обставини, Комісія дійшла висновку, що дії кандидата, незважаючи на їх формальну відповідність законодавству, не відповідають принципам доброчесності та професійної етики. Зокрема, встановлено, що кандидат скористався правом на безоплатну приватизацію земель сільськогосподарського призначення не з метою ведення особистого селянського господарства, як це передбачено законом, а з метою досягнення особистої економічної вигоди шляхом подальшого використання таких земель для цілей, не пов’язаних із веденням сільського господарства. Такий підхід свідчить про свідоме використання прогалин у правовому регулюванні та обходження встановлених процедур, передбачених для отримання земельних ділянок під промислову діяльність. Таким чином, поведінка кандидата демонструє не лише формальне, а й фактичне ігнорування суті та цінностей правових норм, що підриває довіру до правових механізмів та суперечить очікуванням суспільства.
Стосовно відчуження кандидатом рухомого майна Комісія у складі Першої палати зазначила таке.
У декларації за 2020 рік кандидат декларує право власності на автомобіль «Toyota Rav 4» 2010 року випуску.
У декларації за 2021 рік кандидат не декларує право власності на цей автомобіль, однак декларує дохід від відчуження рухомого майна в розмірі 350 000 гривень (джерело доходу – ОСОБА_1).
Кандидат Шевяков С.І. під час співбесіди у складі Першої палати зазначив, що автомобіль «Toyota Rav 4» 2010 року випуску набутий ним у спадщину у ____ році після смерті матері. На підставі свідоцтва про право на спадщину 20.11.2020 він був ним зареєстрований на праві власності у відповідному Регіональному сервісному центрі. Приблизно у 2016–2017 роках його мати передала вказаний автомобіль родині ОСОБА_4 без перереєстрації та отримала за нього кошти в розмірі 350 000 гривень. Після смерті матері у ____ році та прийняття ним спадщини було прийнято рішення переоформити автомобіль на члена родини ОСОБА_4, адже автомобіль і так перебував у їхній власності. Переоформлення можна було вчинити в єдиний спосіб – зареєструвати право власності за ним як спадкоємцем, а потім шляхом укладення цивільного правочину – на тестя чи тещу. Так і було вчинено, про що він відобразив у своїй декларації. Кошти в розмірі 350 000 гривень він не отримував, ці кошти за автомобіль тесть сплатив його матері раніше.
Комісією встановлено, що на момент укладання правочину щодо відчуження автомобіля «Toyota Rav 4» 2010 року випуску у 2021 році жодного реального продажу не відбулося, кандидат формалізував перехід майна, який мав місце, задовго до цього. Комісія вважає, що кандидатом було укладено удаваний правочин у формі договору купівлі-продажу автомобіля, хоча реально між сторонами було укладено договір дарування.
Комісія у складі Першої палати вирішила визнати, що вказані обставини є суттєвими порушеннями показника «чесність», та зменшила бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.
Під час співбесіди у пленарному складі кандидат пояснив, що у власності його матері перебував автомобіль «Toyota Rav 4». Приблизно у 2015–2016 році його теща і тесть виявили бажання купити цей автомобіль. Автомобіль їм продали, але не переоформили. Кошти за цей автомобіль тесть віддав його мамі. Завершено оформлення цього правочину не було. У ____ році його мати померла і цей автомобіль він отримав у спадщину. Після отримання автомобіля у спадщину він вважав за необхідне завершити оформлення правочину. Він не бачив яким чином декларувати і провести цей правочин офіційно, інакше як купівля-продаж, тому у декларації зазначив відомості про купівлю-продаж автомобіля.
Комісія у пленарному складі погоджується з висновками Комісії у складі Першої палати, що на момент укладання правочину щодо відчуження автомобіля «Toyota Rav 4» 2010 року випуску у 2021 році жодного реального продажу не відбулося, кандидат формалізував перехід майна, який мав місце задовго до цього. Такі дії кандидата є порушенням принципів прозорості, добросовісності та чесності, які мають бути дотримані особою, яка претендує на посаду судді та підлягає оцінці за критерієм доброчесності та професійної етики.
Також Комісією у складі Першої палати встановлено подання кандидатом Шевяковим І.С. недостовірних відомостей у декларації за 2021 рік, а саме декларування грошових коштів у розмірі 350 000 гривень, які ним фактично не були отримані.
Під час співбесіди кандидат пояснив, що вказаного доходу він не отримував. Задекларував його, оскільки вважав, що його сім’я фактично отримала ці гроші. Пояснив, що можливо допустив некоректності під час декларування.
З огляду на викладене Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність.
Під час співбесіди у пленарному складі кандидат пояснив, що після того, як померла його мати, він домовився з батьком і братом щодо розподілу спадкового майна. Ним у спадщину було отримано будинок, автомобіль «Toyota Rav 4» та кошти в розмірі 350 000 гривень, які йому залишив батько у його будинку, який він успадкував. Пояснив, що не отримував ці кошти безпосередньо при укладенні договору купівлі-продажу. Ці кошти були передані його матері раніше. Вказував, що це одночасно і дохід, який був отриманий його матір’ю, і кошти, які до нього потрапили як спадщина.
Аналізуючи вказані обставини, Комісія у пленарному складі зауважує, що кандидатом надані суперечливі пояснення стосовно декларування грошових коштів у розмірі 350 000 гривень, що свідчить про відсутність чіткої та послідовної позиції та, на думку Комісії, вказує на недотримання принципу чесності та порушує вимоги щодо правильності та повноти заповнення декларації. Встановлені обставини демонструють неналежне розуміння кандидатом правових норм антикорупційного законодавства і відсутність належного рівня відповідальності за точність поданої інформації.
Також Комісія бере до уваги правову позицію, викладену у пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 9901/764/18, у якій зазначено, що з огляду на вимогу доброчесності від особи, яка реалізує право на зайняття посади судді, очікується уважність стосовно розкриття даних під час участі у відповідному конкурсі, а також чітка, логічна та послідовна позиція.
Оцінивши усі зазначені обставини, суперечливі пояснення кандидата, Комісія у пленарному складі дійшла висновку про наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата показнику чесність та законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав критерію доброчесності та професійної етики.
Стосовно інших обставин, зазначених у висновку ГРД, Комісія у пленарному складі в цій частині підтримує рішення Комісії у складі Першої палати.
Отже, за результатами дослідження досьє, висновку ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також, враховуючи суперечливі пояснення та відсутність чіткої позиції кандидата щодо питань, за результатами розгляду яких було зменшено сумарний бал за критеріями професійної етики та доброчесності, Комісія у пленарному складі під час закритого обговорення за відповідними показниками дійшла висновку про невідповідність кандидата Шевякова І.С. цим критеріям.
Відповідно до статей 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, доповідачем на голосування поставлено пропозицію про «Визнання Шевякова І.С. таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді». «ЗА» визнання кандидата таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя, проголосувало два члени Комісії (Віталій ГАЦЕЛЮК, Руслан МЕЛЬНИК), «ПРОТИ» – вісім членів Комісії (Олексій ОМЕЛЬЯН, Михайло БОГОНІС, Роман КИДИСЮК, Олег КОЛІУШ, Володимир ЛУГАНСЬКИЙ, Роман САБОДАШ, Руслан СИДОРОВИЧ, Галина ШЕВЧУК).
Таким чином, кандидат на посаду апеляційного адміністративного суду визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
визнати Шевякова Ігоря Сергійовича таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у апеляційному адміністративному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Роман КИДИСЮК
Олег КОЛІУШ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Галина ШЕВЧУК
